cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2015 року Справа № 904/7400/14-908/4513/14
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 р. (головуючий суддя Камишева Л.М., судді Россолов В.В., Медуниця О.Є.) та на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. (суддя Проскуряков К.В.) у справі№ 904/7400/14-908/4513/14 Господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ГРУП" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" простягнення 203.191,72 грн., за участю представників позивачаКривонос Т.С., відповідачане з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. у справі №904/7400/14-908/4513/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 р., позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ГРУП" основний борг у розмірі 201.636,12 грн. та пеню у розмірі 1.555,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 2, 36, 44, 45, 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 2, 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 1074 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що після запровадження у банку тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.11.2013 р. між ТОВ "ТЕХ-ГРУП" (клієнт) та ПАТ "КБ "Південкомбанк" (банк) укладений договір банківського рахунку № 655Р-14Ю (Договір), за умовами якого банк відкриває клієнту поточні рахунки: № 26004023907001 в гривнях, № 26048023907001 в гривнях та здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.4 Договору платіжні документи клієнта приймаються протягом операційного часу, встановленого в банку для платежів. Платіжні документи, отримані від клієнта протягом операційного часу, виконуються в день одержання документа, а документи, що отримані по закінченні операційного часу - виконуються наступним банківським днем. Платіжні документи, що отримані від Клієнта в післяопераційний час, можуть бути виконані у цей самий час згідно з діючими тарифами та ставками банку на розрахунково-касове обслуговування.
Пунктом 2.1.5 Договору сторони передбачили, що банк приймає на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативно-правових актів Національного Банку України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.
Згідно з п. 3.1.6 Договору банк має право зупиняти видаткові операції за рахунком клієнта за рішенням уповноважених органів відповідно до вимог чинного законодавства України і виключно у випадках, передбачених ним.
За приписами п. 4.2.5 Договору розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня або за бажанням клієнта в день надходження з оплатою цієї послуги згідно з тарифами.
Пунктом п. 7.1 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань у випадку виникнення обставин непереборної сили, до яких належать: стихійні лиха, аварії, пожежі, масові безладдя, стайки, військові дії, протиправні дії третіх осіб, вступ у дію законодавчих актів, урядових постанов і розпоряджень державних органів, актів нормативного і ненормативного характеру Національного банку України, що прямо або побічно забороняють чи обмежують можливість належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Обставини непереборної сили мають підтверджуватися документами згідно чинного законодавства.
В пункті 9.1 Договору зазначено, договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання уповноваженими на це особами сторін. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках передбачених чинним законодавством України та цим договором.
Позивач відповідно до умов договору звернувся до відповідача з платіжними дорученнями для виконання: № 76 від 21.02.2014 на суму 32.193,00 грн., № 87 від 14.03.2014 на суму 150.000,00 грн., № 92 від 18.03.2014 на суму 17.408,00 грн., № 93 від 21.03.2014 на суму 110.000, 00 грн., № 101 від 28.04.2014 на суму 141.000,00 грн., № 112 від 13.05.2014 на суму 100.000,00 грн., № 119 від 19.05.2014 на суму 7.298, 09 грн.
Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня (п. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Натомість платіжні доручення № 87 від 14.03.2014 на суму 150.000,00 грн., №101 від 28.04.2014 на суму 141.000,00 грн., № 119 від 19.05.2014 на суму 7.298,09 грн. банком виконані не були.
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 23.05.2014 № 305 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Південкомбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про запровадження з 26.05.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Південкомбанк". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 від 26.09.2014 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26.09.2014 р. Постановою Правління Національного банку України № 598 від 24.09.2014 у ПАТ "КБ "Південкомбанк" відкликано банківську ліцензію.
Колегія суддів погоджується з висновками судів про необґрунтованість посилань відповідача на неможливість виконання вимог позивача щодо виконання платіжних доручень, оскільки 26.05.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації, адже платіжні доручення для виконання позивачем були надані відповідачу до введення в банку тимчасової адміністрації.
Судами встановлено, що платіжне доручення № 87 від 14.03.2014 р. на суму 150.000,00 грн. одержане банком 14.03.2014 р., проте не проведене. Платіжне доручення № 101 від 28.04.2014 р. на суму 141.000,00 грн. одержане банком 28.04.2014 р., також не проведене, платіжне доручення № 119 від 19.05.2014 р. на суму 7.258,09 грн. одержане банком 19.05.2014 р., але не проведене.
Відповідно до п. п. 1.4, 1.5 Договору банківського рахунку платіжні документи, отримані від клієнта протягом операційного часу, виконуються в день одержання документа, а документи, що отримані по закінченні операційного часу - виконуються наступним банківським днем.
Таким чином, платіжні доручення мали бути виконані 14.03.2014 р., 28.04.2014 р. та 19.05.2014 р.
Відповідно до п. п. 2.2.6, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 Договору Клієнт має право, зокрема, на отримання готівки, на безперешкодне розпорядження коштами на своєму рахунку та право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків.
Частиною 1 ст. 1074 ЦК кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, котрі знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
Позивач неодноразово звертався до банку з листами щодо несвоєчасного списання платіжних доручень та з вимогами про належне виконання умов Договору, про що свідчать листи ТОВ "ТЕХ-ГРУП" від 25.02.2014 р., 05.03.2014 р., 28.03.2014 р.
09.04.2014 р. позивач звернувся зі скаргою до Національного банку України щодо неналежного виконання відповідачем умов Договору.
25.03.2014 р. позивач повідомив Лівобережну ДПІ у Дніпропетровській області про те, що банком КБ "Південкомбанк" не списується з поточного рахунку податок з ПДВ платіжне доручення № 92 від 18.03.2014 р. на суму 17.408,00 грн. та платіжне доручення № 93 від 21.03.2014 р. на суму 110.000,00 грн., у зв'язку з чим Лівобережна ОДПІ прийняла рішення № 55 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 28.03.2014 р.
Всі письмові вимоги були направлені відповідачу до введення в банку тимчасової адміністрації.
Згідно з п. 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядженя.
За приписами ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Відповідно до виписки по рахунку з 01.07.2014 р. по 21.07.2014 вихідний залишок на рахунку складає 201.636,12 грн.
30.05.2014 р. позивач направив відповідачу заяву № 53 про дострокове розірвання договору, закриття рахунку та видачу грошових коштів, в якій просив перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "ТЕХ - ГРУП" в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" грошові кошти у розмірі 200.699,31 грн.
Відповідно до п. п. 8.3, 8.4 Договору банк має право в установленому законодавством порядку розірвати договір та закрити рахунок, зокрема за заявою клієнта. В разі закриття рахунку залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується протягом 3 банківських днів на інший рахунок, вказаний клієнтом.
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання уповноваженими особами сторін. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.
Судами встановлено, що позивач двічі направляв відповідачу заяви про дострокове розірвання договору, закриття рахунку та видачу грошових коштів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не були виконані належним чином умови Договору банківського рахунку, суди правомірно задовольнили вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 201.636,12 грн., що відповідає вихідному залишку на рахунку.
Також суди, з урахуванням положень ст.ст. 549, 610 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 5.1 Договору, дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1.555,60 грн.
Окремо колегія суддів відзначає наступне.
ТОВ "ТЕХ-ГРУП" заявило кредиторську вимогу від 06.10.2014 р. у сумі залишку коштів на поточному рахунку 26004023907001 у розмірі 201.636,12 грн., яка отримана відповідачем 07.10.2014 р.
Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Проте ст. 36 цього Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.
Крім того, як зазначив представник ТОВ "ТЕХ-ГРУП", позивач розуміє, що його вимоги будуть задоволені в порядку черговості, передбаченою ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 12 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, визначає порядок складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 р. затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Відповідно до п. 4.30 глави 4 розділу V Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.
Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (п. 4.31).
Як встановлено судами, на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, доказів того, що позивач був включений до реєстру кредиторів банку, не було, оскільки реєстр акцептованих вимог кредиторів не був опублікований відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Разом з тим задоволення позову в даній справі не перешкоджає виконанню судового рішення з урахуванням положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 р. у справі №904/7400/14-908/4513/14 - без змін.
Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2015 |
Оприлюднено | 02.06.2015 |
Номер документу | 44443779 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Євсіков О.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні