Рішення

від 27.05.2015 по справі 914/1256/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 р. Справа№ 914/1256/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест» (м. Запоріжжя)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів)

про: стягнення орендної плати в розмірі 30842,18 грн. суми основного боргу, 6755,26 грн. - пені, 627,16 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Тихомиров Д.Є. - довіреність б/н від 29.04.2015 року.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів) про стягнення орендної плати в розмірі 30842,18 грн. суми основного боргу, 6755,26 грн. - пені, 627,16 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 28.04.2015 року. Ухвалою суду від 28.04.2015 року розгляд справи відкладено до 07.05.2015 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 07.05.2015 року розгляд справи відкладено до 13.05.2015 року, згідно клопотання відповідача та в зв'язку з відсутністю його представника. Ухвалою суду від 13.05.2015 року розгляд справи відкладено до 27.05.2015 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.04.2015 року, про відкладення від 28.04.2015 року, від 07.05.2015 року, від 13.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.05.2015 року за вх. № 18192/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

07.05.2015 року за вх. № 18753/15 позивач подав клопотання про видачу копії ухвали суду від 07.05.2015 року.

27.05.2015 року за вх. № 22046/15 позивач подав пояснення по справі.

27.05.2015 року за вх. № 2221/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 30842,18 грн. суми основного боргу, 4339,34 грн. - пені, 627,16 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат.

27.05.2015 року за вх. № 2226/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 30842,18 грн. суми основного боргу, 4139,59 грн. - пені, 621,23 грн. - 3 % річних та 10085,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.04.2015 року, про відкладення від 28.04.2015 року, від 07.05.2015 року, від 13.05.2015 року виконав часткво, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на бланку оголошення про відкладення розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

07.05.2015 року за вх. № 18678/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.05.2015 року за вх. № 19652/15 відповідач подав відзив на позовну заяву.

13.05.2015 року за вх. № 19655/15 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що до стягнення підягає пеня у розмірі 5275,21 грн., 3% річних у розмірі 449,59 грн., іфляційні втрати у розмірі 8848,89 грн.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.05.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 01 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест" (надалі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (надалі - відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 4-А (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що, згідно п.п. 1.1, 1.4. Договору, Орендодавець передає Орендарю у строкове платне користування приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 59, площею 70,7 кв.м., для розміщення в ньому аптеки.

Позивач наголошує, що вказане приміщення належить Орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Р.І. Тишківською 27.12.2005, зареєстрованого в Реєстрі за № 6378.

Відповідно до п. 2.1. Договору, приміщення за договором передається в оренду на строк з 01 липня 2013 року по 30 червня 2015 року включно.

Позивач зазначає, що 01 липня 2013 року орендоване приміщення було передано в оренду ТОВ «Аптека № 31», про що Сторонами підписано Акт прийому-передачі приміщення в оренду до Договору оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р.

Позивач звертає увагу на те, що за умовами п. 4.6. Договору, сплата орендних платежів за цим Договором здійснюється щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем оренди.

За твердженням позивача, у зв'язку з систематичним простроченням Орендарем сплати орендних платежів, 07 серпня 2014 року Сторонами підписано Акт прийому-передачі приміщення з оренди до Договору оренди нежитлового приміщення №4-А від 01.07.2013 р., відповідно до якого приміщення за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 59, площею 70,7 кв.м., було повернуто з оренди, а Договір оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. - припинено за згодою Сторін.

Позивач наголошує, що згідно п. 3.5. Договору, день підписання уповноваженими представниками Сторін відповідного Акту прийому-передачі приміщення з оренди вважається останнім днем оренди.

Позивач звертає увагу на те, що Сторонами проведено звіряння взаємних розрахунків, про що складено Акт звірення від 01 липня 2014 року та Акт звірення №2 від 08 серпня 2014 року. Відповідно до вказаних актів сума заборгованості, що визнана обома Сторонами, станом на 08 серпня 2014 року становила 31 842,18 грн.

Позивач зазначає, що 12 серпня 2013 року ТОВ «Індустріалінвест" надано ТОВ «Аптека № 31» Претензію № 1 щодо сплати заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. у розмірі 31842,18 грн. Відповідь на претензію не надавалася. Однак, відповідачем було частково сплачено заборгованість на загальну суму 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від 17 вересня 2014 року про оплату 500 грн. за оренду приміщень та банківською випискою від 03 листопада 2014 року про оплату 500 грн. за оренду приміщень (згідно рахунку № СФ-042 від 06.03.2014 р.).

Таким чином, за твердженням позивача, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість ТОВ «Аптека № 31» перед ТОВ «Індустріалінвест" зі сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. складає 30842,18 грн., виходячи з такого розрахунку: 31 842,18 грн. (визнана Сторонами заборгованість станом на 08 серпня 2014 року) - 1000 грн. (часткова оплата боргу 17.09.2014 р. та 03.11.2014 р.) = 30 842,18 грн.

Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що із вказаними нормами узгоджуються пункти 4.1. - 4.6. Договору, відповідно до яких, за згодою Сторін розмір орендної плати без урахування комунальних послуг за користування приміщенням складає 6 621,00 грн. на місяць (в тому числі ПДВ - 1103, 50 грн.), виходячи з вартості оренди 1 кв.м. приміщення 93,65 грн. на місяць (в тому числі ПДВ - 15,61 грн.). Орендна плата нараховується за повний календарний місяць з першого по останній його день. За неповний місяць орендна плата розраховується пропорційно відношенню фактичної кількості календарних днів знаходження приміщення в оренді до загальної кількості календарних днів у цьому місяці. Орендні платежі сплачуються в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця, який вказаний в розділі 14 цього Договору. Підставою для оплати є цей є Договір. Акти прийому-передачі наданих послуг оренди підписуються Сторонами не пізніше, ніж в останній день поточного місяця оренди. Сплата орендних платежів за Договором здійснюється щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди. Відсутність оригіналу рахунку або акту прийому-передачі наданих послуг оренди не є підставою для відмови від платежу.

Позивач зазначає, що згідно п. 9.2. Договору, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочення. Сума пені, згідно розрахунку, становить 6755,26 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За твердженням позивача, збитки від інфляції, завдані простроченням відповідача, на сьогоднішній день складають 10 085,71 грн., а 3% річних, згідно розрахунку, становить 627,16 грн.

Позивач зазначає, що основні заперечення відповідача щодо нарахування 3% річних та втрат від інфляції полягають у начебто неправильному терміні їх нарахування. Відповідач вважає, що вказані нарахування повинні здійснюватися з 12.10.2014 р. (наступний день після строку, встановленого для надання відповіді на претензію Позивача) по 07.04.2015 р. (день підписання позовної заяви). Однак, вказана позиція відповідача є помилковою та незаконною, оскільки нарахування 3% річних та втрат від інфляції регулюються ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у сірок, встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку позивача, виконання зобов'язання відповідача по сплаті орендного платежу повинно було відбуватися щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди. Отже, не оплативши орендний платіж у визначений в договорі строк (5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди), Відповідач (Орендар,боржник) вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. У зв'язку з таким простроченням, позивач (Орендодавець, кредитор) набуває право вимагати від відповідача сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за кожним щомісячним орендним платежем, який було прострочено.

Позивач наголошує, що виявляючи лояльність до відповідача, вирішив стягнути з нього збитки від інфляції та 3% річних навіть за менший період (ніж це дозволяє закон) - починаючи з 08 серпня 2014 року (дня, наступного за днем розірвання договору - Акт прийому-передачі приміщення з оренди від 07.08.2014 р.).

На думку позивача, враховуючи вищевикладене, початок нарахування сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, законодавець жодним чином не пов'язує з наданням претензії та відповіддю на неї. Тому вказані доводи Відповідача є необгрунтованими та незаконними.

Що стосується порядку нарахування інфляційних втрат, то розрахунок позивача здійснено на підставі рекомендацій Листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендации относительно порядка применения индексов инфляции при рассматрении судебньїх дел», відповідно до якого спершу індекси інфляції за весь період прострочення неремножаютьея між собою, а тоді множаться на суму боргу (з урахуванням інших нюансів, визначених у листі). Відповідач здійснив розрахунок суми втрат від інфляції в помилковий спосіб, при цьому не відомо з якої суми він при цьому виходив.

Позивач наголошує, що 3% річних відповідач також невірно розрахував, оскільки в нього неправильний термін, за який вони нараховуються, та сам математичний розрахунок. Наприклад, не поставивши в дужки ділення 3%/ 365 днів, відповідач зменшив суму інфляційних витрат (як відомо, спершу виконується дія в дужках). Адже результат цього ділення означає розмір 3% річних в день, який дорівнює 0,0083% в день. Таким чином, 31 342, 18 грн. х (3%/365) х 22 = 57,23 грн. (а не 56,67 грн., як зазначено відповідачем). Отже, розрахунок відповідача 3% річних та інфляційних втрат є помилковим та не може братися Судом до уваги.

Позивач звертає увагу на те, що основні заперечення відповідача щодо нарахування пені полягають у начебто неправильному терміні їх нарахування. Відповідач вважає, що вказані нарахування повинні здійснюватися з 12.10.2014 р. (наступний день після строку, встановленого для надання відповіді на претензію Позивача) і тривати шість місяців.

Ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, неня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Як було вказано вище, таким невиконанням господарського зобов'язання було прострочення відповідача по сплаті щомісячних орендних платежів. Згідно п. 9.2. Договору, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочення.

Згідно от. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст.ст. 253 - 254 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дахи або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, на думку позивача, початок та закінчення нарахування пені законодавець жодним чином не пов'язує з наданням претензії та відповіддю на неї. Тому, доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими та незаконними.

Відповідно до п. 4.6. Договору, сплата орендних платежів за Договором здійснюється щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди. Відсутність оригіналу рахунку або акіу прийому-передачі наданих послуг оренди не є підставою для відмови від платежу. Отже, нарахування пені за кожною простроченою сумою орендного платежу розпочинається з 06 числа відповідного місяця (тобто наступного дня після останнього дня строку виконання зобов'язання, яким щоразу є 05 число кожною місяця) та закінчується через шість місяців. Окремо, що стосується початку нарахування пені за прострочення орендної плати за серпень 2014 року. В даному випадку (у зв'язку з припиненням Договору оренди за згодою сторін) можна вважати, що термін виконання цього зобов'язання зі сплати орендної плати за серпень 2014 року у розмірі 1495,06 гри. при припиненні Договору Сторонами не було встановлено. Тому необхідно застосувати норму ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайною виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Такою вимогою в даному випадку можна вважати претензію від 12.08.2014 р. (в частині вимоги погашення заборгованості саме за серпень 2014 року у розмірі 1495,06 грн.). Тому, в даному випадку, нарахування пені починається з 20.08.2014 р. через сім днів іпсля пред'явлення вимоги (претензії). Позивачем зроблено нарахування пені за прострочення сплати орендних платежів за лютий - серпень 2014 року.

На думку позивача, розрахунок відповідача щодо пені є помилковим та не може братися судом до уваги.

27.05.2015 року за вх. № 2226/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 30842,18 грн. суми основного боргу, 4139,59 грн. - пені, 621,23 грн. - 3 % річних та 10085,71 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Аптека № 31» визнає, що між сторонами по справі 01.07.2013 р. було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 4-А, який в подальшому за спільним погодженням було розірвано. На момент розірвання Договору оренди сума боргу по сплаті орендної плати становила 31842,18 грн.

10.09.2014 р. представником ТОВ «Індустріалінвест» було наручно вручено працівнику ТОВ «Аптека № 31» претензію № 1 від 12.08.2014 р.

Відповідач зазначає, що ст. 7 ГПК України встановлено місячний строк розгляду претензії, який обчислюється з дня одержання претензії. Отже, кінцевою датою розгляду претензії є 11.10.2014 р. і, відповідно, усі нарахування по відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинні нараховуватися з 12.10.2014 р.

Відповідач звертає увагу суду, що сума боргу станом на 12.10.2014 р. становила 31342,18 грн., а станом на 03.11.2014 р. становила 30842,18 грн., яка відображена в акті звіряння №2 від 08.08.2014р.

ТОВ «Аптека №31» не погоджується з наведеними розрахунками у позовній заяві ТОВ «Індустріалінвест» та стверджує, що такі здійсненні з порушенням вимог законодавства і не підлягають до задоволення, оскільки, відповідно до п.9.2. Договору, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочки. Отже, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені у випадку несвоєчасного внесення орендної плати.

На думку відповідача, Орендодавець скористався даним правом шляхом вручення 12.09.2014 р. претензії № 1 від 12.08.2014 р. працівнику Орендаря. Як вбачається з вказаної претензії, Орендодавець встановив строк на добровільне погашення суми заборгованості до 10.09.2014 р.

Ст.253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Однак, ст. 7 ГПК України встановлено місячний строк розгляду претензії, який обчислюється з дня одержання претензії.

Отже, на думку відповідача, кінцевою датою розгляду претензії є 11.10.2014 р. і, відповідно, нарахування пені повинно бути з 12.10.2014 р.

Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, відповідач стверджує, що початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто 12.10.2014 р. і нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Відповідач зазначає, що як вбачається з позовної заяви, дана заява підписана директором позивача 07.04.2015 р. і відповідно стверджуємо, що пеня повинна бути розрахована саме з 12.10.2014 р. до дня подачі позовної заяви - 06.04.2015 р. (шестимісячний строк закінчується 11.04.2015 р.)

Відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за прострочення грошового зобов'язання, які відповідно до ст. 625 ЦК України не відносяться до пені, а є окремим видом штрафних санкцій. Наведене випливає з того, що відповідно до ч.і ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а згідно ч.і ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Більш того, що відповідно до умов Договору у випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством України. Отже, сторони передбачили в договорі, що при визначенні відповідальності за порушення грошових зобов'язань вони керуватимуться договором та додатково цивільним законодавством України, яке і передбачає сплату 3% річних, як окремий вид відповідальності.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, відповідач стверджує, що початком для нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто 12.10.2014 р. і нарахування триває по день підписання позовної заяви. Відповідно, і по аналогії здійснюється розрахунок інфляційних втрат. Тобто, з 12.10.2014 р. по 07.04.2015 р., тобто по день підписання позовної заяви.

Враховуючи вище наведене, відповідач стверджує, що позивач по справі неправильно здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме у зв'язку з неправильним розрахунком безпідставно збільшив розмір позовних вимог.

13.05.2015 року за вх. № 19655/15 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що до стягнення підягає пеня у розмірі 5275,21 грн., 3% річних у розмірі 449,59 грн., іфляційні втрати у розмірі 8848,89 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції, зокрема, у вигляді пені, за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 01 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест" (надалі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (надалі - відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №4-А (надалі - Договір).

Згідно п.п. 1.1, 1.4. Договору, Орендодавець передає Орендарю у строкове платне користування приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 59, площею 70,7 кв.м., для розміщення в ньому аптеки.

Вказане приміщення належить Орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р.І. 27.12.2005 р., зареєстрованого в Реєстрі за № 6378.

Відповідно до п. 2.1. Договору, приміщення за договором передається в оренду на строк з 01 липня 2013 року по 30 червня 2015 року включно.

01 липня 2013 року орендоване приміщення було передано в оренду ТОВ «Аптека № 31», про що Сторонами підписано Акт прийому-передачі приміщення в оренду до Договору оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р.

За умовами п. 4.6. Договору, сплата орендних платежів за цим Договором здійснюється щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди.

У зв'язку з систематичним простроченням Орендарем сплати орендних платежів 07 серпня 2014 року Сторонами підписано Акт прийому-передачі приміщення з оренди до Договору оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р., відповідно до якого приміщення за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 59, площею 70,7 кв.м., було повернуто з оренди, а Договір оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. - припинено за згодою Сторін.

Згідно п. 3.5. Договору, день підписання уповноваженими представниками Сторін відповідного Акту прийому-передачі приміщення з оренди вважається останнім днем оренди.

Сторонами проведено звіряння взаємних розрахунків, про що складено Акт звірення від 01 липня 2014 року та Акт звірення № 2 від 08 серпня 2014 року. Відповідно до вказаних актів сума заборгованості, визнана обома Сторонами, станом на 08 серпня 2014 року становила 31 842,18 грн.

12 серпня 2013 року ТОВ «Індустріалінвест» надано ТОВ «Аптека № 31» Претензію № 1 щодо сплати заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. у розмірі 31842,18 грн. Відповідь на претензію не була надана. Однак, відповідачем було частково сплачено заборгованість на загальну суму 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від 17 вересня 2014 року про оплату 500 грн. за оренду приміщень та банківською випискою від 03 листопада 2014 року про оплату 500 грн. за оренду приміщень (згідно рахунку № СФ-042 від 06.03.2014 р.).

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість ТОВ «Аптека № 31» перед ТОВ «Індустріалінвест" зі сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 4-А від 01.07.2013 р. складає 30842,18 грн., виходячи з такого розрахунку: 31 842,18 грн. (визнана Сторонами заборгованість станом на 08 серпня 2014 року) - 1000 грн. (часткова оплата боргу 17.09.2014 р. та 03.11.2014 р.) = 30 842,18 грн.

Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із вказаними нормами узгоджуються пункти 4.1. - 4.6. Договору, відповідно до яких, за згодою Сторін розмір орендної плати, без урахування комунальних послуг, за користування приміщенням складає 6 621,00 грн. на місяць (в тому числі ПДВ - 1103,50 грн.), виходячи з вартості оренди 1 кв.м. приміщення 93,65 грн. на місяць (в тому числі ПДВ - 15,61 грн.). Орендна плата нараховується за повний календарний місяць з першого по останній його день. За неповний місяць орендна плата розраховується пропорційно відношенню фактичної кількості календарних днів знаходження приміщення в оренді до загальної кількості календарних днів у цьому місяці. Орендні платежі сплачуються в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця, який вказаний в розділі 14 цього Договору. Підставою для оплати є цей Договір. Акти прийому-передачі наданих послуг оренди підписуються Сторонами не пізніше, ніж в останній день поточного місяця оренди. Сплата орендних платежів за Договором здійснюється щомісячно, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем оренди. Відсутність оригіналу рахунку або акту прийому-передачі наданих послуг оренди не є підставою для відмови від платежу.

Згідно п. 9.2. Договору, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочення. Сума пені, згідно розрахунку позивача, становить 6755,26 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлюється відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, збитки від інфляції, завдані простроченням відповідача, на день звернення з позовом складають 10085,71 грн., а 3% річних, згідно розрахунку, становить 627,16 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

27.05.2015 року за вх. № 2226/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 30842,18 грн. суми основного боргу, 4139,59 грн. - пені, 621,23 грн. - 3 % річних та 10085,71 грн. - інфляційних втрат.

Отже, судом встановлено, що, виходячи з наданих суду доказів, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 30842,18 грн. - суми основного боргу, 4139,59 грн. - пені, 621,23 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач уточнені (зменшені) позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» про стягнення 30842,18 грн. - суми основного боргу, 4139,59 грн. - пені, 621,23 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1170 від 07.04.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів, вул. Леонтовича, 1, ідент. код 23969241, п/р №2600305661001 в ЛФ ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 385543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест" (69096, м. Запоріжжя, вул. Сакко і Ванцетті, 3, ідент. код 30105570, п/р №26005008140001 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) 30842 (тридцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 18 коп. - основного боргу, пеню у розмірі 4139 (чотири тисячі сто тридцять девять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 621 (шістсот двадцять одну) грн. 23 коп., іфляційні втрати у розмірі 10085 (десять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 71 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2015 року.