Ухвала

від 25.09.2015 по справі 914/1256/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2015 р. Справа№ 914/1256/15

Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю В«Аптека № 31В» від 21.09.2015 року за вх. № 4237/15 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 914/1256/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІндустріалінвестВ» (м. Запоріжжя)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Аптека № 31В» (м. Львів)

третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів)

про: стягнення орендної плати в розмірі 30842,18 грн. суми основного боргу, 6755,26 грн. - пені, 627,16 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача (заявник): ОСОБА_2 - довіреність б/н від 01.04.2015 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів) про стягнення орендної плати в розмірі 30842,18 грн. суми основного боргу, 6755,26 грн. - пені, 627,16 грн. - 3 % річних, 10085,71 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 31» (м. Львів, вул. Леонтовича, 1, ідент. код 23969241, п/р №2600305661001 в ЛФ ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 385543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріалінвест" (69096, м. Запоріжжя, вул. Сакко і ОСОБА_1, 3, ідент. код 30105570, п/р №26005008140001 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) 30842 (тридцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 18 коп. - основного боргу, пеню у розмірі 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 621 (шістсот двадцять одну) грн. 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 10085 (десять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 71 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

09.06.2015 р. Господарським судом Львівської області, на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р., видано наказ у справі № 914/1256/15.

16.07.2015 року за вх. № 3058/15 Товариством з обмеженою відповідальністю В«Аптека № 31В» (заявник, боржник) подано заяву про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 терміном на один рік.

Ухвалою суду від 17.07.2015 року (суддя Коссак С.М.) заявнику відмовлено в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 терміном на один рік.

21.09.2015 року за вх. № 4237/15 Товариством з обмеженою відповідальністю В«Аптека № 31В» (заявник, боржник) повторно подано заяву про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 терміном на один рік.

Позивач вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 21.09.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Список № 1113 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 22.09.2015 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач (заявник) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 21.09.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Третя особа вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 21.09.2015 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Список № 1113 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 22.09.2015 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у заяві, 27.05.2015р. Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі за позовом ТзОВ «Індустріалінвест» до ТзОВ «Аптека №31» про стягнення орендної плати та штрафних санкцій. Вказане рішення набрало законної сили.

ТзОВ «Аптека №31» визнає, що згідно рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. по вказаній справі є заборгованість ТзОВ «Аптека №31» перед ТзОВ «Індустріалінвест», загальна сума якої становить 47515,71 грн. Однак, сума заборгованості в розмірі 47515,71грн. є такою, яку ТзОВ «Аптека №31» не має можливості у будь-який спосіб швидко сплатити.

У зв'язку з наведеним, ТзОВ «Аптека №31» просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015р. по вище вказаній справі.

Заявник звертає увагу на те, що основним аргументом при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, зокрема інтереси боржника, фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо. Крім цього, ТзОВ «Аптека №31» є платником податку на загальних підставах та платником ПДВ. Щомісяця звітує та сплачує ПДВ, щорічно складає декларацію на прибуток та раз в рік сплачує податок на прибуток, щомісяця сплачує податок по оренді землі та сплачує вартість торгових патентів по місту та по району.

Крім цього, заявник стверджує, що обставини, які ускладнюють виконання вказаного рішення, будуть тривати протягом довшого періоду, тобто до закінчення заявленого заявником строку відстрочення виконання рішення суду.

Також, у випадку швидкого виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р., виникає можливість виникнення негативного наслідку для ТзОВ «Аптека №31» (боржника), а саме: різка заборгованість сплати заробітної плати, податків та в подальшому зупинення господарської діяльності і банкрутства. При таких обставинах, ТзОВ «Аптека №31» виконає маленьку частину свого зобов'язання перед ТзОВ «Індустріалінвест», а решта суми боргу ніколи не по гаситься.

За твердженням заявника, щодо ТзОВ «Індустріалінвест», відстрочення та розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. не буде мати значних негативних наслідків, які б могли відбитися на господарській діяльності чи сплаті обов'язкових платежів.

Також, заявник додатково вказує на обставину, що ускладнює виконання судового рішення, а саме: ускладнення економічної ситуації в країні, зубожіння населення та погіршення матеріального стану, що позначилося на рентабельності ведення господарської діяльності ТзОВ «Аптека №31». Зокрема, за останні 6 місяців було підвищено ціни на медичне обладнання та лікувальні препарати в 2 рази, у зв'язку з чим ТзОВ «Аптека №31» не має можливості зібрати потрібну суму грошей для повернення її ТзОВ «Індустріалінвест».

Крім цього, відповідно до ст. 12 Основ законодавства України про охорону здоров'я, охорона здоров'я - є один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію. Відповідно до ст.ст. 3, 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності, у тому числі і фізичних та юридичних осіб, завдяки яким охорона здоров'я залишається на належному рівні. Відповідно до цього, суд, як держаний орган зобов'язаний всіляко відстоювати інтереси сторін по справі, зокрема не дати можливості ТзОВ «Аптека №31» зупинити господарську діяльність.

В свою чергу ТзОВ «Аптека №31» вказує, що на сьогоднішній день почала сплачувати суму боргу шляхом перерахування коштів. Однак, на сьогоднішній день усі рахунки ТзОВ «Аптека №31» є заблокованими і, відповідно, Товариство немає можливості фактично здійснювати господарську діяльність і, як наслідок, погашати суму заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Відповідно до ч. 5 ст. 124, ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства. Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996 р. (в редакції від 22.10.2007 р.) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду повинен враховувати: 1). матеріальні інтереси сторін, 2). їх фінансовий стан, 3). ступінь вини відповідача у вирішенні спору, 4). вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для виконання у встановлений строк, 5). наявність інфляційних процесів у економіці держави та 6). інші обставини надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 р. В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Як встановлено в результаті аналізу наданих суду заяви та долучених до неї доказів, заявником не доведено наявність обставин, передбачених ст. 121 ГПК України, їх винятковість. Доказів здійснення заходів, які дозволять йому провести погашення заборгованості за вищезазначеним судовим рішенням суду у встановлені в заяві строки, в разі задоволення судом вимог, що зазначені у заяві, не надав.

Щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим і винятковий випадок, який залежить від обставин справи, таких судом не виявлено і не встановлено, а заявником - відповідачем у справі не названо і не доведено.

Відповідачем (боржником) не підтверджено належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

Самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що він не може вчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» порядку.

Тому, враховуючи зазначену норму, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 ГПК України, адже, із врахуванням положення частини першої статті 625 ЦК України, боржник, у випадку порушення грошового зобов'язання, не може посилатися на неможливість його виконання.

Крім того, заявник у своїй заяві не наводить жодних доказів того, що виконати рішення суду неможливо, чи, з певних причин, складно, а обґрунтовує свою заяву негативними наслідками виконання такого рішення для боржника, які можуть настати в майбутньому, що суперечить вимогам статті 121 ГПК України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача (стягувача), оскільки розстрочка може позбавити позивача того, на що він очікував при укладенні із відповідачем ОСОБА_3, а саме вчасної та у повному обсязі оплати орендної плати.

Однак, незважаючи на вимоги суду, заявником не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування можливості та необхідності розстрочки судового рішення.

Також, боржником не надано доказів щодо обсягу очікуваних коштів та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому здійснити погашення заборгованості за вказаним судовим рішенням.

Згідно вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 17.07.2015 року (суддя Коссак С.М.) заявнику відмовлено в задоволенні аналогічної заяви про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 терміном на один рік у зв'язку з тим, що заявником не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності розстрочки судового рішення, а також, боржником не надано доказів щодо обсягу очікуваних коштів та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому здійснити погашення заборгованості за вказаним судовим рішенням.

Однак, незважаючи на вимоги суду, заявником при поданні даної заяви також не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності розстрочки судового рішення, боржником не надано доказів щодо обсягу очікуваних коштів та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вказаним судовим рішенням. Тобто, будь-яких додаткових доказів, на які мало місце посилання при розгляді попередньої аналогічної заяви, заявником не надано.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи наведене вище, ступінь вини відповідача, матеріальні інтереси позивача, суд вирішив, що доводи заявника щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15, не є обґрунтованими та не є доведеними належними та допустимими доказами, які повинні були бути представлені заявником, а тому, в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Товариством з обмеженою відповідальністю В«Аптека № 31В» (заявник, боржник) подано заяву про розстрочку виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2015 р. у справі № 914/1256/15 терміном на один рік - відмовити.

Суддя Пазичев В.М.