Рішення

від 23.04.2015 по справі 917/483/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.04.2015р. Справа № 917/483/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоагротехнології", вул.Серьогіна, 17, к.407, м.Полтава, Полтавська область, 36008; поштова адреса: вул.Грушевського,1, к.114, м. Полтава, 36021

до Селянського фермерського господарства "Обрій", с. Мар''янівка, Карлівський район, Полтавська область,39522

про стягнення 73401,86 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Рожків Я.Я. дов. від 01.04.2015 року

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 73401,86 грн., за договором поставки № СФ-00104 від 27.06.2013 року, із яких: основний борг - 50375,50 грн., пеня- 4746,26 грн., 15 % річних- 10723,77 грн., штраф- 7556,33 грн.

16.04.2015 року за вхідним № 5499(канцелярії суду) директор ТОВ "Експоагротехнології" Ю.В. Клоков подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.(а.с.19-49) Суд подане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

23.04.2015 року за вх.№5975 канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Суд подану заяву прийняв та залучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засіданні (поштові повідомлення в матеріалах справи).

Позивачем, на виконання ухвали від 28.02.2013р., було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за підписом державного реєстратора, щодо реєстрації Селянського фермерського господарства "Обрій", с. Мар''янівка, Карлівський район, Полтавська область,39522

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

27 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експоагротехнології" (далі - ТОВ "Експоагротехнології", Продавець) та Селянським фермерським господарством "Обрій" (далі- СФГ "Обрій", Покупець) був укладений договір поставки № СФ-00104 (далі - Договір поставки)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити у строк до 30.06.2013 року наступні засоби захисту рослин та насіння, надалі іменовані "Товар": Ореол максі 140 літрів, загальною ціною 31948,00 грн., Дисулам 135 літрів, загальною ціною 18427,50 грн., а всього на суму 50375,50 грн.

Загальна вартість Товару (ціна договору) складає 50 375,50 грн., в тому числі ПДВ складає 8395,92 грн.

Відповідно до п. 1.3, договору № 00104 від 27.06.2013р. оплата за даним договором проводиться в гривнях України за курсом валют, визначеним коригування курсу продажу валюти на міжбанківському ринку України, на банківський день, що є попереднім дню здійснення платежу Покупцем.

Згідно з п. 2.1 договору №00104 від 27.06.2013р. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2 даного договору з у рахуванням положень п. 1.3 договору не пізніше "01" вересня 2013 року.

Пунктами 3.1, 3.1.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний прийняти Товар та розрахуватися за нього згідно умов даного договору.

Згідно з пп. 4.4, 4.5 Договору, одержання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у день поставки товару. При прийманні товару Покупець зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їх наявності), а також відсутність ознак ушкодження та псування товару. Одночасно із прийманням товару за якістю Покупцем проводиться перевірка комплектності товару, а також відповідність тари, упаковки, маркування вимогам стандартів, наявність сертифікатів якості й інструкцій із застосування товару.

Відповідно до пункту 4.6 Договору, у випадку виявлення під час приймання ушкоджень у тарі або при наявності ознак псування (течі і т.д.),відсутності інструкцій, сертифікатів якості і т.д. Покупець повинен негайно сповістити про це Продавця і вказати виявлені недоліки в акті або у видатковій накладній. У разі наявності обґрунтованих претензій щодо кількості товару, упаковки та ін., Покупець зазначає про це в акті приймання-передачі (видатковій накладній). В разі, якщо таких зауважень Покупець не зазначив, в подальшому претензії Покупця щодо кількості, упаковки чи ін. недоліків Постачальником не приймаються.

Відповідно до п. 4.7 договору № 00104 від 27.06.2013р. при виявлені Покупцем схованих недоліків у Товарі складається акт про сховані недоліки в присутності представників сторін, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості (п. 7). В разі погодження Продавця з виявленими недоліками Продавець зобов'язується замінити неякісний твар. Повноваження представників Продавця та Покупця, по складанню актів, повинні бути підтверджені відповідними дорученнями.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору № 00104 від 27.06.2013р. якість товару повинна відповідати вимогам даного договору, а також стандартам, держстандартам, які діють на території України. Відповідність якості товару повинна підтверджуватися сертифікатом якості чи іншим документом виданим виробником (продавцем) товару, який надається Продавцем Покупцю під час прийому товару.

Пунктами 5.3, 5.4 договору № 00104 від 27.06.2013р. визначено, що одночасно з передачею товару Продавець зобов'язаний передати Покупцеві наступні документи: рахунок на оплату Товару, видаткову (відвантажувальну) накладну, податкову накладну. Покупець зобов'язаний передати Продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання Товару чи завірити печаткою підпис особи в видатковій накладній.

Відповідно до п. 6.2 договору № 00104 від 27.06.2013р. Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але Продавець має право застосувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів.

Згідно з п. 6.4 договору № 00104 від 27.06.2013р. у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більше ніж 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Пунктом 6.5 договору № 00104 від 27.06.2013р. сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі п'ятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 6.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до "01" січня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору № 00104 від 27.06.2013р.).

Відповідно до видаткової накладної № РН-00095 від 27.06.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Експоагротехнології" було поставлено Селянському фермерському господарству "Обрій" товар - Ореол максі 140 літрів, Дисулам 135 літрів, всього на суму 50375,50 грн.

При цьому, як зазначає позивач у своєму позові, відповідачем взагалі не було оплачено отриманий товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоагротехнології" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства "Обрій" про стягнення основного боргу у розмірі 50375,50 грн., пені у розмірі 4746,26 грн., 15 % річних у розмірі 10723,77 грн. та штрафу у розмірі 7556,33 грн., всього - 73401,86 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № СФ-00104 від 27.06.2013р., а також положеннями Господарського та Цивільного кодексів України.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 31 791,60 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 50375,50грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п.п. 6.1 - 6.2 договору № 00104 від 27.06.2013р. сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим договором і чинним законодавством України. Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюються з дня прострочення, але Продавець має право застосувати штрафну санкцію лиш у випадку прострочення оплати Покупцем понад 30 днів.

Позивачем нарахована відповідачу пеня за договором № 00104 від 27.06.2013р. за період з 02.09.2013 року по 01.03.2014 року (181 день) в розмірі 4746,26 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4746,26 грн., суд прийшов до висновку, що останні є правомірними, а тому підлягають задоволенню

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 договору № 00104 від 27.06.2013р. сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі п'ятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 6.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Враховуючи зазначене, позивачем нараховано відповідачу 15 % річних за період з 01.09.2013р. по 01.02.15 р. (518 днів) у розмірі 10723,77 грн.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10723,77 грн. . 39% річних трьох процентів річних, суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Пунктом 6.4 договору № 00104 від 27.06.2013р. передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більш ніж 30 днів Покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 % штрафу в розмірі 7556,33грн. , є правомірними, а тому підлягають задоволенню

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № СФ-00104 від 27.06.2013 року в розмірі 73 401,86 грн. з яких основний борг у розмірі 50375,50 грн., пеня у розмірі 4746,26 грн., 15 % річних у розмірі 10723,77 грн. та штраф у розмірі 7556,33 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Обрій" (с. Мар'янівка, Карлівський район, Полтавська область, індекс 39522, код ЄДРПОУ 31253873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоагротехнології" (36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 17, к. 407, код ЄДРПОУ 38502679) заборгованості за Договором поставки № СФ-00104 від 27.06.2013 року в розмірі 73 401,86 грн., з яких основний борг у розмірі 50375,50 грн., пеня у розмірі 4746,26 грн., 15 % річних у розмірі 10723,77 грн., штраф у розмірі 7556,33 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 30.04.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.