Постанова

від 26.05.2015 по справі 924/1249/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа № 924/1249/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2014р. у справі № 924/1249/14 (головуючий суддя Заярнюк І.В., судді Кочергіна В.О., Субботіна Л.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія", м. Біла Церква, Київська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім", с. Криничани, Дунаєвецький р-н., Хмельницька обл.

про стягнення 23494,62грн. основного боргу по договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013 року, 2804,39 грн. - пені, 2020,04 грн. інфляційних втрат, 814,43 грн. 3% річних.

за участю представників сторін:

позивача - Полянська С.П., представник за довіреністю від 19.06.2014р.;

відповідача - Тупов С.В., представник за довіреністю від 17.09.2012р.;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 07.04.2015р. по 28.04.2015р. об 10:45 год.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача 23494,62 грн. основного боргу по договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013 року, 2804,39 грн. - пені, 2020,04 грн. інфляційних втрат, 814,43 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.12.2014р. позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" 23494,62 грн. основного боргу, 2804,39 грн. пені, 1430,27 грн. інфляційних втрат, 814,43 грн. 3% річних, 1790,01 грн. витрат по оплаті судового збору. В позові про стягнення 589,77 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.12.2014р., товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і припинити провадження у справі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що відповідно до наданих ним доказів він здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, однак отримав товару на меншу суму ніж він здійснив оплату. Вказує, що відповідно п. 3.5 договору товар вважається прийнятим покупцем з моменту отримання видаткової накладної на цей товар. Позивачем не надано видаткових накладних, а тому ним не доведено належними доказами поставку товару. Місцевий господарський суд зробив неправомірний висновок стосовно того, що рахунок на оплату по замовленню №1143 від 16.05.20103р. на суму 8100 грн. є підтвердженням факту передачі товару від позивача відповідачу, оскільки згідно п. 3.5 договору товар вважається прийнятим покупцем з моменту отримання видаткової накладної на цей товар, проте видаткової накладної на суму 8100 грн. позивач не надав. Також судом не досліджено факту отримання відповідачем рахунків на оплату №1109 від 14 травня 2013 року, №1131 від 15 травня 2013 року, №1143 від 16 травня 2013 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вказаних рахунків. Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справи без його участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу в якому позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, рішення суду першої інстанції прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства, тому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Розпорядженням голови суду від 07.04.2015р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Грязнова В.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. суд зобов'язував сторін здійснити звіряння взаємних розрахунків щодо стану виконання зобов`язань по договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013 року та надати підготовлений акт звіряння взаємних розрахунків суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. суд зобов'язував Дунаєвецьку об'єднану державну податкову інспекцію та Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію надати завірений витяг з реєстру податкових накладних, які були видані товариством з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" у 2013 рік в рамках виконання договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р.

В судових засіданнях представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судових засіданнях доводи апеляційної скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, між товариством з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р. (а.с. 12-16).

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати належний йому товар - обладнання та устаткування для тваринницьких ферм та комплексів, в асортименті та кількості відповідно до рахунків і накладних або, за згодою сторін, відповідно до специфікації, що є додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити кошти за товар, на умовах передбачених даним договором.

Товар може поставлятися партіями, відповідно до домовленості сторін (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту 100% оплати грошових коштів за товар, відповідно до умов даного договору.

Згідно п.п. 2.1-2.5 договору загальна ціна товару, що продається за цим договором, складається з суми цін всіх накладних або специфікацій, які погоджені сторонами, та є додатком до даного договору. Ціна за кожну одиницю товару зазначається в рахунках, накладних або специфікаціях, які погоджені сторонами та є додатком до даного договору. Ціна товару включає 20% ПДВ. Покупець сплачує на розрахунковий рахунок продавця 100% вартості товару - протягом трьох днів з моменту з моменту отримання відповідного рахунку від продавця. Якщо попередня оплата не надійшла протягом 3 банківських днів з дня виставлення рахунку продавець залишає за собою право змінити ціни на товар, письмово повідомивши про це покупця, але не пізніше ніж за три дні до підвищення ціни. Відсутність відповіді з боку покупця на таке повідомлення, протягом 3 днів з моменту його отримання, вважається згодою покупця на підвищення ціни товару.

Відповідно до п.п. 3.2-3.4 договору продавець поставляє товар на умовах FCA Біла Церква, через перевізника, якщо при замовленні не обумовлено інші умови постачання. Послуги перевізника оплачуються покупцем. Продавець повідомляє покупця про дату відправки товару, перевізника і дату прибуття товару. Комплектність та кількість товару, що передається покупцю, зазначається у видатковій накладній. Термін поставки товару складає 30 робочих днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок продавця коштів, відповідно до п. 2.4 даного договору. Товар вважається прийнятим покупцем з моменту отримання видаткової накладної на цей товар.

Вказаним договором сторони передбачили, що у разі прострочення здійснення оплати за товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ України від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій та пені не звільняє винну сторону від виконання у повному обсязі своїх зобов'язань за договором (п.п. 6.6-6.7 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №85 від 18.10.2013р. в якому просив погасити борг в сумі 33494,62 грн. та лист-претензію №16 від 15.05.2014р. в якому просив погасити борг в сумі 23494,62 грн. (а.с. 27-29).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №704 від 27.03.2013р. на суму 10 396,20 грн. (а.с. 75). На підставі видаткової накладної позивачем були оформлені податкові накладні №174 від 18.03.2013р. (а.с. 87) та №258 від 27.03.2013р. (а.с. 88). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №648 від 18.03.2013р. на суму 10 396,20 (а.с.89).

Позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №638 від 20.03.2013р. на суму 2550 грн. (а.с.74). На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна № 173 від 18.03.2013р. на суму 2550 грн. (а.с. 114). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №649 від 18.03.2013р. на суму 2550 грн. Відповідач видав довіреність на отримання товару №213424 (а.с. 113).

Позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №1100 від 15.05.2013р. на суму 1786,44 грн. (а.с. 119). На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна №69 від 15.05.2013р. на суму 1786,44 грн. (а.с. 121). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1094 від 13.05.2013р. на суму 1786,44 грн. (а.с. 122). Також відповідачем видана довіреністю від 13.05.2013р. №213448 згідно рахунку №1095 від 13.05.2013р. (а.с. 120).

Позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №1102 від 15.05.2013р. на суму 40,98 грн. (а.с. 116). На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна №70 від 15.05.2013р. на суму 40,98 грн. (а.с.117). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1095 від 13.05.2013р. на суму 40,98 грн. (а.с. 118). Також відповідачем видана довіреністю від 13.05.2013р. №213448 згідно рахунку №1095 від 13.05.2013р. (а.с. 120)

Позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної № 1486 від 27.06.2013р. на суму 16 767 грн. (а.с. 18). На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна №251 від 27.06.2013р. на суму 16 767 грн. (а.с. 22). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1109 від 14.05.2013р. на суму 16 767 грн. (а.с. 19). Відповідач видав довіреність на отримання товару №213444 від 27.06.2013р.(а.с. 26).

Позивач передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №1487 від 27.06.2013р. на суму 2880 грн. (а.с. 17). На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна №252 від 27.06.2013р. на суму 2880 грн. (а.с. 23). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1131 від 15.05.2013р. на суму 2880 грн. (а.с. 21). Відповідач видав довіреність на отримання товару №213444 від 27.06.2013р. (а.с.26).

Також, як вказує позивач він передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №1589 від 09.07.2013р. на суму 43 920 грн. На підставі видаткової накладної позивачем були оформлені податкові накладні №213 від 31.05.2013р. на суму 20000 грн. (а.с. 228), №229 від 25.06.2013р. на суму 10000 грн. (а.с. 137) та №108 від 09.07.2013р. на суму 13920 грн. (а.с. 94). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 931 від 15.04.2013р. на суму 43920 грн. (а.с. 93). Також відповідачем була видана довіреність №213430 від 08.07.2013р. на отримання товару за рахунком на оплату №931 від 15.04.2013р. (а.с. 95). При цьому, судом встановлено, що видаткова накладна №1589 від 09.07.2013р. на суму 43 920 грн. відповідачем не підписана (як стверджує відповідач і не спростував позивач) та відсутня в матеріалах справи. Відповідач заперечує, що товар згідно вказаної видаткової накладної ним отримувався.

Також, як вказує позивач він передав відповідачу товар згідно видаткової накладної №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. На підставі видаткової накладної позивачем була оформлена податкова накладна № 109 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. (а.с. 24). Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1143 від 16.05.2013р. на суму 8100 грн. (а.с. 20). Відповідачем видана довіреність від 08.07.2013р. №213431 на отримання товару за рахунком на оплату №1143 від 16.05.2013р. (а.с.25). При цьому, судом встановлено, що видаткова накладна №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. відповідачем не підписана (як стверджує відповідач і не спростував позивач) та відсутня в матеріалах справи. Відповідач заперечує, що товар згідно вказаної видаткової накладної ним отримувався.

Відповідач здійснив попередні проплати за поставлений товар, згідно договору купівлі-продажу, що підтверджується платіжними дорученнями №33 від 18.03.2013р., №34 від 18.03.2013р., №40 від 09.04.2013р., №35 від 31.05.2013р., №60 від 25.06.2013р., №2 від 11.07.2013р., №49 від 11.12.2013р. на загальну суму 62 946 грн. (а.с. 70-73).

При вирішенні спору апеляційним судом враховується наступне.

Звертаючись з позовом, позивач як на підставу позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в межах договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р. щодо оплати поставленої продукції, згідно видаткових накладних №1486 від 27.06.2013р. на суму 16 767 грн., №1487 від 27.06.2013р. на суму 2880 грн., №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн., всього на 27 747 грн., при цьому беручи до уваги часткову оплату здійснену відповідачем в розмірі 4 252, 38 грн., просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 23 494, 62 грн., пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач заперечує поставку товару згідно видаткових накладних №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. та №1589 від 09.07.2013р. на суму 43 920 грн., зазначає, що позивач не поставляв йому товар згідно вказаних накладних. Заперечує наявність боргу, посилаючись на попередні проплати здійснені згідно платіжних доручень №33 від 18.03.2013р., №34 від 18.03.2013р., №40 від 09.04.2013р., №35 від 31.05.2013р., №60 від 25.06.2013р., №2 від 11.07.2013р., №49 від 11.12.2013р. на загальну суму 62 946 грн.

Спір між сторонами стосується виконання умов договору купівлі-продажу, а отже до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин, пов'язаних з продажем позивачем та отриманням відповідачем товару за договором з підтвердженням відповідними документами.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 9 цього Закону підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сторони в договорі купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р. погодили, що комплектність та кількість товару, що передається покупцю, зазначається у видатковій накладній (п. 3.3. договору). При цьому, товар вважається прийнятим покупцем з моменту отримання видаткової накладної на цей товар (п. 3.5 договору).

Матеріалами справи підтверджується поставка товару позивачем відповідачу на загальну суму 34 420, 62 грн., згідно видаткових накладних №704 від 27.03.2013р. на суму 10 396,20 грн., №638 від 20.03.2013р. на суму 2550 грн., №1100 від 15.05.2013р. на суму 1786,44 грн., №1102 від 15.05.2013р. на суму 40,98 грн., № 1486 від 27.06.2013р. на суму 16 767 грн., №1487 від 27.06.2013р. на суму 2880 грн.

Колегія суддів констатує, що вказані накладні відповідають вимогам вищевказаному закону, тобто містять назву документу, дату, місце складання, зміст та обсяг господарської операції з поставки товару, а також підпис осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції з передачі та отримання товару, які засвідчені печатками підприємств позивача та відповідача. При цьому, на кожній накладній стоїть штамп підприємства відповідача, якою матеріально відповідальна особа засвідчує свій підпис про прийняття товару.

Поряд з тим, апеляційним судом не приймаються як належні та допустимі докази поставки товару відповідачу видаткові накладні №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. та №1589 від 09.07.2013р. на суму 43 920 грн., оскільки вони відповідачем не підписані, як стверджує відповідач і не спростував позивач та відсутні в матеріалах справи.

Для з`ясування фактичного стану виконання зобов`язань сторонами в межах договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р., суд зобов`язував сторони провести звіряння взаємних розрахунків щодо стану виконання зобов`язань по договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013 року (ухвала суду від 24.03.2015р.), а також витребовував від Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції та Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції витяги з реєстру податкових накладних, які були видані товариством з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" у 2013 рік в рамках виконання договору купівлі-продажу №41 від 18.03.2013р. (ухвала суду від 28.04.2015р.).

Сторонами, на виконання вимог суду, наданий акт звірки, який не підписаний сторонами і в якому міститься різна інформація, а саме позивач зазначив, що згідно даних його обліку ним поставлено відповідачу товар на суму 86440, 62 грн., сплачено 62 946 грн., борг відповідача складає 23 494,62 грн. Відповідач вказав в акті, що згідно даних обліку його підприємства ним проплачено 62 946 грн., а отримано товару на 34379,64 грн., тому переплата становить 28566,36 грн.

Колегія суддів зазначає, що до інших фактів, які підтверджують поставку та отримання товару відноситься відображення відповідачем в податковій звітності сум, що відповідають видатковим накладним та визнання відповідачем свого права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При розгляді спору колегією апеляційного суду встановлено, що отримавши товар покупець зазначив про це у податковій звітності щодо податку на додану вартість та визначив своє право на формування податкового кредиту в обсязі поставок позивача в сумі 31 540,62 грн., що підтверджується інформацією наданою Дунаєвецькою об'єднаною державною податковою інспекцією, де зареєстрований відповідач як платник податку, зокрема ним включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних до податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість в 2013р. лише податкові накладні №69 від 15.05.2013р. на суму 1786,44 грн., №258 від 27.03.2013р. на суму 2946,20 грн., №174 від 18.03.2013р. на суму 7450 грн., №173 від 18.03.2013р. на суму 2550 грн., №70 від 15.05.2013р. на суму 40,98 грн., №251 від 27.06.2013р. на суму 16767 грн. на загальну суму 31 540,62 грн.

Поряд з тим, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в які зареєстрований позивач як платник податку, надала реєстр податкових накладних згідно якого вбачається, що позивачем внесені до податкового обліку видаткові накладні № 108 від 09.07.2013р. на суму 13920 грн., №109 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн., №229 від 25.06.2013р. на суму 10000 грн., №251 від 27.06.2013р. на суму 16767 грн., №252 від 27.06.2013р. на суму 2880 грн., №69 від 15.05.2013р. на суму 1786,44 грн., №70 від 15.05.2013р. на суму 40,98 грн., №213 від 31.05.2013р. на суму 20000 грн., №173 від 18.03.2013р. на суму 2 550 грн., №174 від 18.03.2013р. на суму 7450 грн. на загальну суму 83 494, 42 грн.

Отже, враховуючи розбіжності в податковому обліку позивача та відповідача, що підтверджується даними наданими податковими органами, колегія суддів вважає, що податкові накладні без наявності первинних документів в силу ч. 2 ст. 34 ГПК України є неналежними доказами та не можуть слугувати підтвердженням поставки товару відповідачу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з цього, у даній справі позивач повинен був довести виконання обов'язку по здійсненню поставки товару. Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу товару згідно видаткових накладних №1591 від 09.07.2013р. на суму 8100 грн. та №1589 від 09.07.2013р. на суму 43 920 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено поставку товару позивачем на суму 34 420, 62 грн., при цьому відповідач здійснив попередню проплату за товар в сумі 62 946 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, тому колегія суддів приходить до висновку, що позов про стягнення з відповідача 29133,84 грн. не підлягає задоволенню.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що довіреності на одержання цінностей №213430 та №213431 від 08.07.2013р., які видані відповідачем є первинними документами, що фіксують рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Однак, оформлення довіреності на здійснення господарської операції відноситься до звичайної практики господарських відносин, і її наявність не може підтверджувати факту вчинення поставки товару позивачем та його отримання відповідачем; відповідні довіреності можуть бути лише одним із доказів і підлягають оцінці за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача вони оформлялись відповідачем та відправлялись на адресу позивача по пошті або передавались власноруч.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позов необґрунтований, не підтверджений доказами у справі та не підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її частковим задоволенням покладається на позивача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2014р. у справі № 924/1249/14 - задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.12.2014р. у справі № 924/1249/14 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горст і Компанія" (м. Біла Церква Київської області, вул. Фастівська, 23, оф. 305/1, код ЄДРПОУ 33389615) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" (с. Криничани Дунаєвецького району Хмельницької області, вул. Першотравнева, буд. 5/2, код ЄДРПОУ 33709668) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн.

4. Доручити господарському суду Хмельницької області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.