Рішення

від 28.05.2015 по справі 904/2838/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.15р. Справа № 904/2838/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ПРОМТЕХУСЛУГИ", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 12 186,61грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Лапшин О.М., директор; Бірюков С.В., представник за договором про надання

адвокатських послуг № 07/15-ЮО від 20.03.15р.

від відповідача: Гарбузенко О.В., представник за довіреністю № 777 від 20.04.15р

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ПРОМТЕХУСЛУГИ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (далі - відповідач) про стягнення 12 186,61 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.15р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в засіданні на 12.05.15р.

12.05.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 15 278,56 грн., про що також зазначено у відповідній заяві.

Повноважний представник відповідача 12.05.15р. у судовому засіданні не висловив чіткої позиції щодо визнання або невизнання позовних вимог. Поданий відзив на позов не містить мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство.

Крім того, повноважний представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання додаткового часу підготувати обґрунтований відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду 12.05.15р. відкладено розгляд справи на 28.05.15р.

28.05.15р. у судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені (збільшені) позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені (збільшені) позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що також зазначено письмово у заяві, яку долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.05.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.14р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 145-14р (далі - Договір підряду), відповідно до умов п. 1.1. якого, предметом Договору є виконання позивачем аварійно-відновлювальних робіт з ремонту теплової мережі у районі житлових будинків по вул.Комсомольської, 9, 12.

Пунктом 2.1. Договору підряду передбачено, що позивач зобов'язаний виконати роботи згідно Графіка виконання етапів монтажних робіт, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 3).

Згідно з п. 3.1. Договору підряду договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації, є динамічною і складає з договірної ціни в суми 10 716,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1786,00грн.

Відповідач здійснює контроль:

- за витрачанням коштів, технічний нагляд, контроль за виконанням робіт, прийманням виконаних робіт, а також інший контроль згідно нормативних актів і положень Загальних умов (п. 9.1. Договору підряду).

- і технічний нагляд за якістю, об'ємами і вартістю робіт, відповідальністю виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а за будівельними матеріалами і конструкціями - державним стандартам і технічним умовам (п. 9.2. Договору підряду).

Відповідно до п. 11.1. Договору підряду розрахунки здійснюються на підставі актів фактично виконаних робіт в 10-ти денний термін за формою КБ-2В, підписаних уповноваженими представниками сторін. Відповідач має право затримати кінцеві розрахунки до усунення недоробок і дефектів, виявлених під час приймання виконаних робіт.

У п. 11.2. Договору підряду зазначено про те, що позивач визначає об'єм і вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, надає відповідні документи для підпису відповідачу протягом двох днів після виконання робіт. Відповідач зобов'язаний підписати подані позивачем документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п'яти днів з дня отримання. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 14 банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування робіт на свій рахунок.

Як зазначено у п. 12.2. Договору підряду, прийом результатів робіт здійснюється відповідачем протягом п'яти робочих днів з моменту отримання повідомлення позивача про готовність виконаних робіт до здачі.

Здача результатів робіт позивачем і прийом їх відповідачем оформляються актом виконаних робіт за формою КБ-2В, виконаним в програмі АВК-5, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 12.3. Договору підряду).

Пунктом 14.3. Договору підряду визначено, що відповідач зобов'язаний прийняти виконані роботи за умови належного виконання таких робіт та сплатити позивачу роботи на умовах цього Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань протягом термінів, визначених цим Договором, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені (п. 14.9. Договору підряду).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 16.1. Договору підряду).

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору підряду позивачем були виконані роботи на загальну суму 9 814,03 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 25.11.14р., який підписаний відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, позивач вважає, що виконані ним роботи були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень або претензій.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач свого обов'язку за Договором підряду щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за виконані роботи перед позивачем у розмірі 9 814,03 грн. Крім того, відповідач визнав суму боргу у розмірі 9 814,03 грн. у повному обсязі, що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків від 22.01.15р.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було пред'явлено відповідачу претензію з вих. № 18 від 22.01.15р., з вимогою у десятиденний термін з моменту отримання даної претензії провести оплату виконаних робіт у повному обсязі. Як зазначає позивач, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору підряду щодо належної та вчасної оплати виконаної роботи, позивачем на підставі п. 14.9. Договору підряду була нарахована пеня у розмірі 1 693,13 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 3 643,95 грн. та 3% річних у розмірі 127,45 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у розмірі 9 814,03 грн., пеню у розмірі 1 693,13 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 643,95 грн., 3% річних у розмірі 127,45 грн., а всього 15 278,56 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору підряду на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач наведених позивачем обставин не спростував, заявлені (збільшені) позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як зазначено у ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують виконані позивачем роботи, а саме Акт приймання виконаних будівельних робіт. Вищезазначений документ підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору підряду у повному обсязі і відповідач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень.

Факт виконання позивачем робіт також підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків станом на 22.01.15р. та на 12.05.15р., які підписані та скріплені печаткою відповідача також без будь-яких зауважень. Таким чином, суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором підряду. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору підряду відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору підряду та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 9 814,03 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 14.9. Договору підряду передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань протягом термінів, визначених цим Договором, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені.

На підставі п. 14.9. Договору підряду позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 693,13 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 3643,95 грн. та 3% річних у розмірі 127,45 грн.

Розрахунок 3% річних у розмірі 127,45 грн. судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розрахунку інфляційний втрат у розмірі 3 643,95 грн., то суд вважає, що він зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом (в "ЛІГА:ЗАКОН") відповідно до вимог чинного законодавства України, інфляційні втрати складають 3 641,01 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3 641,01 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Положеннями ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру ".

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Як зазначено у п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначає представництво як один із видів адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як зазначено у п. 6.3. Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката за договором про надання адвокатських послуг №07/15-ЮО від 20.03.15р. у розмірі 1 461,60 грн.

Господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом по даній справі у розмірі 1 461,60 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "ПРОМТЕХУСЛУГИ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 151-Ш, код ЄДРПОУ 32887600) заборгованість за виконані роботи у розмірі 9 814,03 грн. (дев'ять тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 03 коп.), пеню у розмірі 1 693,13 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто три грн. 13 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3 641,01 грн. (три тисячі шістсот сорок одна грн. 01 коп.), 3% річних у розмірі 127,45 грн. (сто двадцять сім грн. 45 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1826,65 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 65 коп.), витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 461,60 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. 60 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.06.15р.

Суддя Н.Е. Петренко