Рішення

від 19.05.2015 по справі 908/1524/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/67/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 Справа № 908/1524/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецсервис" (юр.адр.: 83055, м. Донецьк, пр. Маяковського, буд. 2-А, кв. 45; адр.лист.: 84301, м. Краматорськ, вул. Катеринича, буд. 17, кв. 59)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1)

про стягнення суми 523821,09 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Неживой А.В. (ордер серія ДН № 000,50290 від 05.05.2015р., договір № 3/04 від 29.04.2015р., свід. № 4622 від 08.04.13)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 523821,09 грн., з яких: сума 516438,32 грн. - основний борг, сума 7382,77 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1524/15-г, судове засідання призначено на 14.04.2015р. Ухвалою суду від 14.04.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.05.2015р. Ухвалою суду від 05.05.2015р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на десять днів - до 22.05.2015р., розгляд справи відкладено на 19.05.2015р.

19.05.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору № 102АЄСсн від 27.03.2013р., позивач за видатковими накладними у період з 23.10.2013р. по 12.02.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 566653,08 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар здійснив частково в розмірі 50214,76 грн. Несплаченою залишилась сума 516438,32 грн. У зв'язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 526, 538, 625, 659 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 232 ГК України просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 516438,32 грн. заборгованості та суму 7382,77 грн. - 3% річних.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, але у своїх запереченнях та у додаткових поясненнях, які надійшли до суду 14.04.2015р. та 05.05.2015р., зазначив наступне. По-перше, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем здійснена часткова оплата за договором № 102АЄСсн від 27.03.2013р. в розмірі 50214,76, однак, загальна сума оплат товару за спірним договором (за весь період його дії) є значно більшою та складає суму 1524393,70 грн. По-друге, позивачем не надано видаткових накладних № 444 від 30.10.2013р. на суму 56572,32 грн. та № 497 від 16.12.2013р. на суму 1080 грн. Отже, позовні вимоги на суму 57652,32 грн. основного боргу та нараховані на цю суму 3% річних не підтверджені належними та допустимими доказами. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013р. між ТОВ "Востокспецсервис" (постачальник, позивач у справі) та ПрАТ "Азовелектросталь" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір № 102АЕСсн, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості відповідно до специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1).

Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця м. Маріуполь відповідно «Інкотермс 2000».

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю до приймання товару (партії товару), але не пізніше 36-ти шести часів з моменту відвантаження оригінали наступних документів: - товарно-транспортну накладну або декларацію зі служби доставки; сертифікат або паспорт якості виробника - 1 екз. на партію, оригінал рахунку-фактури - 1 екз. на партію товару, видаткову накладну, податкову накладну.

Відповідно п. 5.1., п. 5.2. договору поставка партії товару здійснюється протягом 3-х днів з дати надходження заявки замовника. За погодженням сторін допускається дострокова поставка товару, а також поставка погодженими партіями.

Згідно розділу 6 договору ціна товару визначається на умовах СРТ м. Маріуполь згідно «Інкотермс 2000» та вказана в специфікації договору. Загальна сума договору складає 773006,76 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 7.1 передбачено, що оплата здійснюється в національній валюті України на протязі 15 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 12.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту укладення його обома сторонами і діє до 31.12.2014р.

Також сторонами було підписано додаткову угоду № 1, за якою постачальник зобов'язався додатково поставити, а покупець додатково прийняти та оплатити товар, згідно Специфікації № 2, яка є невід'ємною частиною договору. Поставка товару за даною додатковою угодою здійснюється партіями, згідно заявок покупця. В пункті 3 додаткової угоди сторони погодили, що оплата за поставлений згідно Специфікації № 2 товар буде здійснюватися наступним чином: 100 % вартості товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п. 4 додаткової угоди сума даної угоди становить 524878,44 грн., в т.ч. ПДВ.

Загальна сума договору № 102АЕСсн від 27.03.2013р. з урахуванням даної додаткової угоди становить 1297885,20 грн., в т.ч. ПДВ 20%. (п. 5 додаткової угоди).

Згідно додаткової угоди № 2 від 27.11.2013р., постачальник зобов'язався додатково поставити, а покупець додатково прийняти та оплатити товар, згідно Специфікації № 3, яка є невід'ємною частиною договору. Поставка товару за даною додатковою угодою здійснюється партіями, згідно заявок покупця. В пункті 3 додаткової угоди сторони погодили, що оплата за поставлений згідно Специфікації № 3 товар буде здійснюватися наступним чином: 100 % вартості товару покупець перераховує на рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п. 4 додаткової угоди сума даної угоди становить 542957,16 грн., в т.ч. ПДВ.

Загальна сума договору № 102АЕСсн від 27.03.2013р. з урахуванням даної додаткової угоди № 2 становить 1840842,36 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в розмірі 516438,32 грн. за поставлений за видатковими накладними товар, а саме за видатковими накладними: № 422 від 23.10.2013р. на суму 63165,84 грн., № 444 від 30.10.2013р. на суму 56572,32 грн ., № 448 від 06.11.2013р. на суму 36328,20 грн., № 461 від 19.11.2013р. на суму 87218,88 грн., № 477 від 03.12.2013р. на суму 53010,84 грн., № 491 від 11.12.2013р. на суму 4888,88 грн., № 490 від 11.12.2013р. на суму 67310,52 грн., № 497 від 16.12.2013р. на суму 1080 грн ., № 518 від 26.12.2013р. на суму 69963,48 грн., № 10 від 22.01.2014р. на суму 92824,92 грн., № 36 від 12.02.2014р. на суму 34289,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, у період з 29.03.2013р. по 12.02.2014р. здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 1952157,30 грн., в тому числі, за видатковими накладними № 422 від 23.10.2013р. на суму 63165,84 грн., № 448 від 06.11.2013р. на суму 36328,20 грн., № 461 від 19.11.2013р. на суму 87218,88 грн., № 477 від 03.12.2013р. на суму 53010,84 грн., № 491 від 11.12.2013р. на суму 4888,80 грн., № 490 від 11.12.2013р. на суму 67310,52 грн., № 518 від 26.12.2013р. на суму 69963,48 грн., № 10 від 22.01.2014р. на суму 92824,92 грн., № 36 від 12.02.2014р. на суму 34289,28 грн.

Факт отримання товару підтверджується самими видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відомістю про вантаж (дані документи підписані обома сторонами) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також в матеріалах справи містяться копії рахунків для здійснення оплат за отриманий товар.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 1524393,70 грн. (в т.ч., в розмірі 31022,40 грн. за платіжним дорученням № 4054 від 24.10.2014р., яку позивач при здійснені розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу не врахував).

Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором в розмірі 427763,60 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором № 102АЕСсн від 27.03.2013р. в розмірі 427763,60 грн. підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 427763,60 грн. основного боргу.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за видатковими накладними № 444 від 30.10.2013р. на суму 56572,32 грн. та № 497 від 16.12.2013р. на суму 1080 грн., то в обґрунтування даних позовних вимог позивачем не надано ані оригіналів, ані завірених належним чином копій даних видаткових накладних. Будь яких інших доказів (товарно-транспортних накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей), які б свідчили про отримання відповідачем товару за вищезазначеними накладними на загальну суму 57652,32 грн., матеріали справи також не містять. Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, при поставці товару позивач надав відповідачу пакет документів, передбачених п. 4.2 договору, які останній повинен був підписати та повернути позивачу. Однак, відповідач не повернув підписані зі свого боку видаткові накладні та товарно-транспорті накладні.

За змістом ст. 692 ЦК України обов'язок продавця оплатити отриманий товар виникає у нього після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної (яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, що ним було поставлено, а відповідачем отримано товар за видатковими накладними № 444 від 30.10.2013р. та № 497 від 16.12.2013р. на загальну суму 57652,32 грн., а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% за загальний період з 08.11.2013р. по 17.07.2014р. в розмірі 7382,77 грн., які в свою чергу, нараховані позивачем за неналежне виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними № 422 від 23.10.2013р., № 444 від 30.10.2013р ., № 448 від 06.11.2013р., № 461 від 19.11.2013р., № 477 від 03.12.2013р., № 491 від 11.12.2013р., № 490 від 11.12.2013р., № 497 від 16.12.2013р. , № 518 від 26.12.2013р., № 10 від 22.01.2014р., № 36 від 12.02.2014р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, здійснений виходячи із сум заборгованості за поставлений товар за накладними № 422 від 23.10.2013р., № 448 від 06.11.2013р., № 461 від 19.11.2013р., № 477 від 03.12.2013р., № 491 від 11.12.2013р., № 490 від 11.12.2013р., № 518 від 26.12.2013р., № 10 від 22.01.2014р., № 36 від 12.02.2014р., суд встановив, що він зроблений вірно.

Що стосується 3% річних нарахованих за накладними № 444 від 30.10.2013р. в розмірі 836,96 грн. та № 497 від 16.12.2013р. в розмірі 15,98 грн., то суд відмовляє у цій частині позовних вимог, оскільки, як вже зазначалось, позивачем не доведено факту поставки товару за вказаними накладними і, відповідно, підстави для нарахування 3 % відсутні.

Такими чином до стягнення підлягає сума 6529,83 грн. -3% річних.

Отже в цілкому позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1; код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецсервис" (юр.адр.: 83055, м. Донецьк, пр. Маяковського, буд. 2-А, кв. 45; код ЄДРПОУ 34849703) суму 427763 (чотириста двадцять сім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 60 коп. основного боргу, суму 6529 (шість тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 83 коп. - 3% річних, суму 8685 (вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 87 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 02.06.2015р.