Постанова

від 28.05.2015 по справі 908/3767/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа № 908/3767/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників:

позивача - Макіяна Г.М. за довіреністю б/н від 20.05.2015 р.,

відповідача - Шубчинської Л.Н. за довіреністю №112/2014-юр від 05.12.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Норд" (вх. №1929 З/2) на рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.15 у справі №908/3767/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Норд", м. Донецьк

про стягнення 821 742,75 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. у справі №908/3767/14 (головуючий суддя Давиденко І.В., суддя Носівець В.В., суддя Смірнов О.Г.): 1. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав" задоволено частково. 2. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Норд" (83112, м. Донецьк, проспект Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 13533086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав" (83055, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 144/3; 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 21/9, код ЄДРПОУ 33417144) 677762,21 грн. основного боргу, 1013,15 грн. 3% річних, 59057,23 грн. збитків від інфляції, 67202,25 грн. пені, 16283,22 грн. судового збору. 3. В іншій частині позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Норд" не погодилось з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. у справі №908/3767/14 в частині стягнення з ПАТ "Норд" 677762,21 грн. основного боргу, 10139,15 грн. 3% річних, 59057,23 грн. збитків від інфляції, 67202,25 грн. пені, 16283,22 грн. судового збору та ухвалити нове рішення; в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на оплату послуг адвоката залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що роботи підрядником (позивачем у справі) у встановлений договором строк - до 01.02.2014 р. - не були виконані не з вини замовника (відповідача у справі), а з підстав їх неякісного виконання підрядником та усунення останнім недоліків, а отже, виконані підрядником роботи на суму 546647,11 грн. є не додатковими, а виконаними по усуненню власних недоліків.

Також скаржник зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт, погодження їх вартості, обґрунтувань підрядника щодо уточнення договірної ціни, а тому позивач зобов'язаний був виконати підрядні роботи за спірним договором №77 за твердою ціною, погодженою сторонами, без відшкодування додаткових витрат.

В зв'язку з викладеним заявник визнає свій борг перед позивачем лише в розмірі 131115,10 грн.

На думку скаржника, місцевим господарським судом при прийнятті судового рішення не було зроблено правового аналізу умовам договору підряду та нормам статей 844, 877 ЦК України в контексті спірних правовідносин, тому господарський суд Запорізької області дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в розмірі 677762,21 грн. та штрафних санкцій.

Крім того, заявник у своїй апеляційній скарзі вказує, що не визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього штрафних санкцій, тому що, виходячи з аналогії закону, а саме Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичних операцій", на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, зокрема, юридичним особам, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилась антитерористична операція.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.04.2015 р.

Скаржник у письмових поясненнях до апеляційної скарги (вх. №6679 від 23.04.2015 р.) також підтвердив, що не визнає вимоги зі сплати сум штрафних санкцій, оскільки підприємство веде свою діяльність на території в зоні АТО, а згідно з Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відношенні таких підприємств введено мораторій на нарахування пені і штрафних санкцій на основну суму заборгованості та зазначив, що не звертався до Торгівельної промислової палати України за отриманням сертифікату на підтвердження факту форс-мажору у період дії договору підряду №77 від 06.12.2013 р., оскільки вважав, що у ПАТ "Норд" відсутні зобов'язання перед ТОВ "НВО "Київ - Сплав".

З метою повного та всестороннього дослідження матеріалів справи та надання сторонам у справі часу для підготовки письмових пояснень в обгрунтування своєї позиції у справі з врахуванням питань, що були предметом дослідження в судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 28.05.2015 р.

У зв'язку з відпусткою суддів Бородіної Л.І та Лакізи В.В. для розгляду справи було сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гетьмана Р.А., суддів: Здоровко Л.М та Плахова О.В.

Відповідач надіслав пояснення до апеляційної скарги (вх. №8230 від 25.05.2015 р. та вх. №8429 від 28.05.2015 р.), в яких, зокрема, зазначає, що неякісність виконаних робіт по договору підряду №77 від 06.12.2013 р. підтверджує експертне дослідження №15-63 будівельно-технічної спеціалізації, проведене експертом ВФ "Научтехпром" Ігнатьковим В.М., зроблене на його замовлення.

Відповідач повідомляє, що експертом встановлено завищення кошторисної вартості, але надати в суд остаточний висновок експерт на даний час не має можливості, оскільки для його підготовки необхідний додатковий час.

Також в даних поясненнях відповідач заявляє, що не визнає вимоги позивача в повному обсязі, тому просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 28.05.2015 р. з'явились представники сторін та надали пояснення у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників строрін, перевіривши правильність застосування господарським судом Запорізької області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

06.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Норд" (далі - ПАТ "Норд", замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав"(далі - ТОВ "НПО "Київ-Сплав", підрядник) укладено договір підряду №77, згідно з п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до проектної документації та умов даного договору електромонтажні роботи з використанням своїх матеріалів та обладнання, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (т. 1 а. с.18-23).

Відповідно до п.1.2. договору об'єкт виконання робіт - частина нежитлового приміщення будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 43 а, згідно з планом-схемою приміщення, зображеної в схемах проектної документації.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що проектна документація (проект) - робочий проект, складський комплекс в Кіровському районі м. Донецька, електрооснащення - 24/13-0-ЭЛ.С1, магістральна та розподільча мережі - 24/13-0- ЭЛ.С2; складений підрядником, затверджений замовником і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.5 договору в разі продовження строків виконання робіт за ініціативою або виною замовника, сторони здійснюють проміжну прийомку фактично виконаних робіт, починаючи з 01.02.2014 р. та в подальшому щомісячно.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість договору складає 2298000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383000,00 грн.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що в разі настання обставин, передбачених п. 1.5 договору, суми вартості фактично переданих робіт належать оплаті в строки, встановлені п. 3.3. даного договору.

Приписами п. 3.3. договору унормовано, що решта суми повинна бути сплачена після завершення робіт чотирма рівними платежами протягом чотирьох місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акта в строк до 10 числа кожного з чотирьох місяців.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється згідно з актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Згідно з п. 6.2 договору замовник протягом 5 робочих днів від дати отримання перевіряє акт виконаних робіт та, при відсутності мотивованих заперечень, приймає, підписує та скріплює печаткою один екземпляр акта (форма КБ-2) та довідки (форма КБ-3) передає підряднику.

Відповідно до п. 6.3 договору в разі невідповідності виконаних робіт вимогам, згідно з п. 5.1 договору, замовник направляє протягом строку, зазначеного в п. 6.2 договору, мотивовану відповідь від приймання робіт з переліком недоліків та дефектів, які підлягають виправленню.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що акти виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки (форма КБ-3), які не повернуті замовником підряднику, або по яким підрядником не відправлена мотивована відповідь замовника від приймання робіт протягом строку, встановленого п.п. 6.2, 6.3 договору, вважаються підписаними сторонами, роботи - прийнятими та є підставою для розрахунків.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір вважається укладеним та вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від зобов'язання виконати зобов'язання, передбачені договором та від відповідальності за їх невиконання.

Позивач вважаючи, що він виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду у вигляді будівельно-технічних робіт на загальну суму 2631062,21 грн., а відповідач, в свою чергу, виконані підрядником роботи та прийняті ним (замовником) роботи за вказаним договором, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 р. на суму 2084415,10 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 2084415,10 грн.; актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. на загальну суму 2631062,21 грн., у тому числі за звітний період - 546647,11 грн., оплатив частково в сумі 1953300,00 грн., чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства України, 01.10.2014 р. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Норд" про стягнення 753176,40 грн. заборгованості за договором підряду №77 від 06.12.13., з яких: 677762,21 грн. - вартості виконаних робіт, 34486,79 грн. - пені, 37218,07 грн. - втрат від інфляції, 5292,66 грн. - 3% річних.

Часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду підтверджується платіжними дорученнями: № 7644 від 05.12.13., № 7749 від 10.12.13., № 78 від 09.01.14., № 69 від 27.02.14., № 2398 від 11.04.14., № 2563 від 16.04.14., № 3443 від 21.05.14., № 4366 від 18.06.14., копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а. с. 80-87).

11.11.2014 р. позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Норд" 677762,21 грн. вартості виконаних робіт, 74784,16 грн. пені, 59057,23 грн. втрат від інфляції, 10139,15 грн. 3% річних та витрати на послуги адвоката в сумі 25666,00 грн., яку на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 12.12.2014 р. відповідач просив суд призначити у справі судову інженерно-технічну експертизу.

В судовому засіданні 16.12.14. представником позивача було подано заяву про стягнення судових витрат, відповідно до якої позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 15095,20 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 34666,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз залишив зазначену вище ухвалу без виконання з тієї підстави, що оскільки для вирішення питань, визначених в ухвалі господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 р. у справі №908/3767/14, необхідно здійснити натурне обстеження об'єкту, який розташований в м. Донецьку, а проведення таких обстежень на сьогоднішній день є неможливим в зв'язку з бойовими діями та порушенням громадського порядку в регіоні, де розташований об'єкт дослідження.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. у справі №908/3767/14: 1. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав" задоволено частково. 2. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Норд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав" 677762,21 грн. основного боргу, 1013,15 грн. 3 % річних, 59057,23 грн. збитків від інфляції, 67202,25 грн. пені, 16283,22 грн. судового збору. 3. В іншій частині позову відмовлено.

Під час розгляду справи господарським судом Запорізької області встановлено, що позивачем було розроблено проектну документацію та надано відповідачу до укладення договору, що підтверджується двосторонньо підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом № ОУ-116 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.12.2013., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (т. 1 а. с.17).

Також в результаті дослідження доказів та пояснень з'ясовано, що позивачем свої зобов'язання за договором виконано у повному обсязі на загальну суму 2631062,21 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 р. №1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 р. на суму 2084415,10 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а. с. 29, 30-35).

На підтвердження даної суми в матеріалах справи міститься підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без заперечень та зауважень акт звірки взаємних розрахунків станом 03.02.2014 р. на загальну суму виконаних робіт в розмірі 2084415,10 грн., а з урахуванням часткової оплати в сумі 1165215,00 грн. (т. 1 а. с. 42).

Місцевим господарським судом з'ясовано, що в ході договірних відносин сторонами було збільшено обсяги робіт, які мають бути виконані за цим договором, в зв'язку з чим сторонами було відступлено від загальної домовленості з підписанням 31.01.2014 р. проміжного акту виконаних робіт на суму 131115,10 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога № 12/02/14 від 12.02.2014 р. про необхідність сплати суми заборгованості за договором підряду в розмірі 344700,00 грн., належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи (т. 1 а. с. 50).

Відповідачем на адресу позивача були направлені листи №335 від 03.03.2014 р. та №104 від 03.03.2014 р. з відмовою від підписання акта прийому-передачі для виконання будівельних робіт за спірним договором та відповідно до даних листів Публічне акціонерне товариство "Норд" вимагало надати інформацію про виконання робіт та строки їх завершення, та передати документацію про хід робіт (т. 1 а. с. 51, 53).

Виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. № 1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а. с. 54-59).

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. № 1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн. були надіслані відповідачу поштою та отримані відповідачем 06.03.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (т. 1 а. с. 65-66).

14.03.2014 р. відповідач направив позивачу лист №451 з запереченнями та зауваженнями до довідки про вартість виконаних робіт за березень 2014 р. за договором підряду №77 від 06.12.13. в розмірі 546647,11 грн., в результаті дослідження якого місцевим господарським судом було встановлено, що даний лист не стосується саме довідки про вартість виконаних робіт за березень 2014 р. та акту виконаних робіт за березень 2014 р., та не прийнято в якості мотивованої відповіді від приймання робіт з переліком недоліків та дефектів, які підлягають виправленню (т. 1 а. с. 67).

Господарський суд першої інстанції не прийняв в якості належного доказу у справі і заперечення відповідача стосовно підпису не уповноваженою на то особою довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акту №1 прийому виконаних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн., мотивуючи свій висновок необгрунтованістю заперечень та спростуванням їх матеріалами справи.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що в судовому засіданні місцевого господарського суду 18.02.2015 р. представником відповідача було підтверджено, що будівельні роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. № 1 з боку позивача виконані.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази існування мотивованої відповіді замовника від приймання робіт протягом строку, встановленого п.п. 6.2, 6.3 договору, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. №1 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн. вважаються підписаними, відповідно, погодженими сторонами, а роботи є прийнятими відповідачем, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що зазначені акт та довідка за березень 2014 р. в сумі 546647,11 грн. є підставою для розрахунків підрядника з замовником.

Отже, в результаті розгляду та аналізу обставин справи у сукупності з відповідними нормами чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем роботи, обумовлені спірним договором підряду, були виконані та прийняті відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень та за березень 2014 р. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за січень та за березень 2014 р. на загальну суму боргу в розмірі 677762,21 грн.

Колегія суддів, перевіривши повноту встановлених господарським судом першої інстанції обставин та доказів на їх підтвердження та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, погоджується з рішенням господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором №77 від 06.12.2013 р.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до приписів ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Таким чином, здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду.

Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією.

Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору підряду №77 від 06.12.2013 р. не передбачено твердий кошторис, в зв'язку з чим сторони мали право виконувати роботи поза встановлені договором обсяги та корегувати суму вартості виконаних робіт.

Колегія суддів також критично ставиться до твердження скаржника про те, що 14.03.2014 р. він направив позивачу лист №451 з мотивованими запереченнями та зауваженнями до довідки про вартість виконаних робіт за березень 2014 р. за спірним договором підряду, оскільки даний документ було складено та направлено на адресу позивача 14.03.2014 р., тобто, поза строками, передбаченими п.п. 6.2. та 6.3. договору (останній робочий день цього строку - 13.03.2014 р.), до того ж, в результаті дослідження листа встановлено, що він не стосується саме довідки про вартість виконаних робіт за березень 2014 р. та акту виконаних робіт за березень 2014 р., оскільки в ньому йдеться більше про відсутність деяких документів, при цьому таке твердження спростовується матеріалами справи, а саме актом №ОУ-116 від 03.12.2013 р. та актом приймання-передачі від 03.03.2014 р. про передачу паспортів та інших документів, тому місцевим господарським судом правомірно не прийнято зазначений лист в якості мотивованої відповіді від приймання робіт з переліком недоліків та дефектів, які підлягають виправленню.

Погоджується колегія суддів і з висновком місцевого господарського суду стосовно необгрунтованості заперечення відповідача щодо підпису не уповноваженою на то особою з боку замовника довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акту №1 прийому виконаних робіт за березень 2014 р. на суму 546647,11 грн., оскільки це спростовано матеріалами справи, зокрема, посадовою інструкцією (п. 2.14.) енергетика групи енергетики та впровадження ПАТ "Норд", затвердженої Генеральним директором товариства 04.04.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи (т. 2 а. с. 124).

Стосовно твердження відповідача про те, що неякісність виконаних робіт по договору підряду №77 від 06.12.2013 р. підтверджує експертне дослідження №15-63 будівельно-технічної спеціалізації, проведене експертом ВФ "Научтехпром" Ігнатьковим В.М., зроблене на його замовлення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що воно не заслуговує на увагу, оскільки, в порушення ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судову експертизу", виконано не державною спеціалізованою експертною установою, які мають право на проведення судової експертизи.

Не може вважатись актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові на підставі його заяви, оскільки особа набуває права та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до п. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, як то зазначено пунктом 2 вищенаведеної статті.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів заявляє, що доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано, а позивачем доведено, що борг Публічного акціонерного товариства "Норд" перед ним за неналежне виконання умов договору становить 677762,21 грн., тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на корсить позивача суми основного боргу в розмірі 677762,21 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та збитків від інфляції колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком гоподарського суду першої інстанції і в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Норд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Київ-Сплав" 10139,15 грн. 3% річних та 59057,23 грн. інфляційних втрат.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу у вигляді пені на підставі п. 7.3 договору підряду в розмірі 74784,16 грн. колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що сторона, яка не виконала в строк грошове зобов'язання, сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5 % від суми невиконаного в строк грошового зобов'язання, за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України(далі - ГК України) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки пені, виконані позивачем та місцевим господарським судом, апеляційний господарський суд встановив, що вірним є розрахунок пені, зроблений суддею Давиденко І.В. (т. 2 а. с. 148).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 67202,25 грн.

Що стосується зауваження заявника скарги про те, що, виходячи з аналогії закону, а саме Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичних операцій", на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, зокрема, юридичним особам, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, колегія суддів зазначає наступне.

"Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної організації".

На виконання Закону №1669 Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 р. розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Відповідно до цього Переліку до таких населених пунктів віднесено й місто Донецьк, де провадив свою господарську діяльність відповідач.

Однак, 05.11.2014 р. Кабінет Міністрів України видав розпорядження №1079-р, яким зупинив дію свого розпорядження від 30.10.2014 р. №1053-р.

26.01.2015 р.постановою окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/18327/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. №1079-р. "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р.№1053-р".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 р. у цій же справі апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 р. №К/800/19383/15 прийнято до провадження касаційну скаргу Кабінету Міністрів України. Одночасно виконння постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. зупинено до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України.

Таким чином, як на час прийняття господарським судом Запорізької області рішення (18.02.2015 р.), так і на цей час відсутня можливість застосування норм Закону №1669 від 02.09.2014 р. щодо заборони нарахування пені та штрафів.

Погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду і з висновком господарського суду Запорізької області щодо відмови позивачу в задоволенні вимоги про стягненні судових витрат на оплату послуг адвоката, оскільки , згідно з матеріалами справи, в якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі надані платіжні доручення: №119 від 25.02.2014 р., №201 від 07.04.2014 р., №206 від 17.04.2014 р., №298 від 04.07.2014 р., №312 від 05.08.2014 р. (всього на загальну суму 25666,00 грн.), в яких у графі призначення платежу зазначено "згідно з договором б/н від 17.02.2014 р.", отримувачем яких є фізична особа-підприємець Макіян Г.Н. (т. 2 а. с. 65-71), тобто, з вказаних платіжних доручень не вбачається - які саме послуги були виконані ФОП Макіяном Г.М. позивачу та в якій саме справі, в зв'язку з чим ці платіжні доручення були правомірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги.

Крім того, з наданого позивачем до матеріалів справи договору про надання адвокатських послуг б/н від 17.02.2014 р. не вбачається встановленого позивачем та адвокатом порядку обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, що є порушенням вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до того ж, з договору не вбачається, що фізичною особою-підприємцем Макіяном Г.М. було надано адвокатські послуги ТОВ "НПО "Київ-Сплав" саме у даній справі та з цього спору.

Таким чином, вказані документи не підтверджують факт сплати позивачем 25666,00 грн. за послуги, надані адвокатом у даній справі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи та пояснення скаржника не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанці.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Запорізькоїї області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного документального та матеріального обґрунтування неправомірності позовних вимог, та жодних доказів, які б спростовували викладені в рішенні висновки місцевого господарського суду. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами, тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Норд", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 р. у справі №908/3767/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови складено 02.06.2015 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.