Постанова

від 31.01.2007 по справі 17/108д-8/47д/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

31.01.07                                                                                      

Справа 17/108д-8/47д/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Юхименко О.В.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

від відповідача 1 Фалілєєва Ю.Д., довіреність №22/121

від 29.11.2005р. - заступник начальника юридичного відділу

від відповідача 2 Мазур Г.В., довіреність б/н від

01.04.2005р.

третя особа на стороні позивача відсутній

третя особа 1на стороні відповідачів відсутній

третя особа 2на стороні відповідачів відсутній

третя особа 3на стороні відповідачів відсутній

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

справи17/108д-8/47д/06 та апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від

16.10.2006р. у справі 17/108д-8/47д/06

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2,

м. Запоріжжя (далі за текстом СПД ОСОБА_2)

до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя (далі за текстом РВ

ФДМУ по Запорізькій області)

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою

відповідальністю «Усма-Груп», м. Запоріжжя (далі за текстом ТОВ «Усма-Груп»)

за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство

«Запоріжбуд», м. Запоріжжя (далі за текстом ЗАТ «Запоріжбуд»)

за участю третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, м. Запоріжжя

за участю третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4, м. Запоріжжя

за участю третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство

ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Запоріжжя (далі за текстом ПП ІНФОРМАЦІЯ_3)

про спонукання до укладення договору та визнанням

недійсним договору оренди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від

16.10.2006р. у справі 17/108д-8/47д/06 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги

задоволені частково. Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди

НОМЕР_1 між відповідачами у справі стосовно приміщення, позначеного у технічній

документації НОМЕР_2, на другому поверсі АДРЕСА_1 (літ. А-5). В іншій частині

позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням

позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського

суду, в якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині

відмови у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_3 та

визнати його недійсним, а в частині задоволення позову про визнання недійсним

договору оренди НОМЕР_1 залишити без змін. Представник у судовому засіданні

підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Відповідач -1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив,

що позивач не довів, того що оскаржуваний договір оренди НОМЕР_1, укладений між

РВ ФДМУ та ТОВ «Усма-Груп», порушує чи зачіпає будь-які його права і

охоронювані законом інтереси. Позивач не довів, що мав право на зайняття

приміщень, що були предметом даного договору. РВ ФДМУ по Запорізькій області

також вказує на те, що до складу майна, переданого РВ ФДМУ в оренду ТОВ

«Усма-Груп» за договором оренди НОМЕР_1, приміщення, яке було предметом

договору оренди від 01.06.2001р., укладеного між ПП ОСОБА_2 та ЖКК  ЗАТ«Запоріжбуд», не входило. Зазначає, що ЖКК

ЗАТ «Запоріжбуд» не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме - не

мала права здавати в оренду державне майно. Договір оренди НОМЕР_4 є згідно ст.

215 ЦК України нікчемним. На момент прийняття оскаржуваного рішення термін дії

договору оренди НОМЕР_4, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, закінчився. Крім

того,  у зв'язку з приватизацією об'єкта

припинився і договір оренди НОМЕР_1, тобто предмет спору відсутній. Права

позивача ніяким чином не порушені. Представник у судовому засіданні підтримав

вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач - 2 відзиву не надав, представник вважає

рішення суду першої інстанції обґрунтованим, підстави для його скасування

відсутні.

Треті особи у судове засідання 31.01.2007р. не

з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія

суддів, вважає за можливе, у відповідності до ст.75 ГПК України, розглянути

апеляційну скаргу та справу в цілому за наявними матеріалами.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 07.11.2006р. апеляційна скарга СПД ОСОБА_2 прийнята та призначена до

розгляду на 13.12.2006р. За усним клопотанням позивача про оголошення постанови

суду у повному обсязі, розгляд справи було відкладено до 31.01.2007р.

Запис розгляду судової справи за усним клопотанням

представника позивача здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме:

програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 3572 від 12.12.2006р. справу призначено до розгляду у

складі колегії суддів: головуючого судді Антонік С.Г., суддів Мойсеєнко Т.В.

(доповідач), Юхименко О.В.

Сутність спору: Як встановлено судом першої інстанції

та  вбачається з матеріалів справи, 01.06.2001р.

ЖКК закритого акціонерного товариства "Запоріжбуд" та СПД ОСОБА_2

укладено договір оренди НОМЕР_4 (том1 а.с.16), за умовами якого СПД ОСОБА_2

прийняла у строкове платне користування приміщення НОМЕР_5 площею 21 кв.м.

АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі строком до 01.06.2005р. Вказані приміщення на день

укладання договору оренди  перебували у

державній власності  та знаходилися на

балансі ЗАТ «Запоріжбуд».

03.06.2004р. РВ ФДМУ по Запорізькій області уклало з ТОВ

«Усма-груп» договір НОМЕР_1оренди державного нерухомого майна, що знаходиться

на балансі ЗАТ «Запоріжбуд». Згідно з даним договором в редакції додаткової

угоди НОМЕР_6   РВ ФДМУ передало ТОВ

«Усма-груп» в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежилі

приміщення в будинку гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, які

знаходяться на балансі ЗАТ «Запоріжбуд» та не увійшли до його статутного фонду,

а саме: вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення загальною площею 396,8

кв.м. (літера А-5, приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2), площею 381,3 кв.м. та східна

клітина І, площею 15,5 кв.м. відповідно до викопіровки та експлікації з

технічного паспорту другого поверху гуртожитку.

До складу об'єктів оренди за договором НОМЕР_1 увійшло

приміщення, яке знаходилось (на момент укладення цього договору) у користуванні

ПП ОСОБА_2 на підставі договору оренди НОМЕР_4 (згідно наданої технічної

документації-літера А-5, приміщення НОМЕР_2). Факт знаходження в користуванні

позивача саме цього приміщення встановлений ухвалою Апеляційного суду

Запорізької області від 23.11.05р.  у

справі № 22-4008 (том 3 а.с.4).

11.04.2005р. між Регіональним відділенням ФДМ України по

Запорізькій області та ТОВ "Усма-Груп" укладено договір НОМЕР_3

купівлі - продажу державного майна (том1 а.с.116), за умовами якого Продавець

(РВ ФДМУ по Запорізькій області) передав у власність Покупця (ТОВ

"Усма-Груп") у складі іншого майна, кімнату НОМЕР_5 АДРЕСА_1 м.

Запоріжжя.

В подальшому об'єкт, який знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 було продано громадянину ОСОБА_3 за договором від 29.04.2005р., потім

ОСОБА_4 за договором від 17.08.2005р. (том 2 а.с.97), а потім ПП ІНФОРМАЦІЯ_3,

м. Запоріжжя за договором від 29.12.2005р. (том 2 а.с.131).

14.03.05р. позивачем, з урахуванням змін та уточнень до

позову, заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_1,

укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "Усма-Груп" та

про визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_3, укладеного між РВ ФДМУ

по Запорізькій області та ТОВ "Усма-Груп".

В обґрунтування вимог про визнання договору оренди НОМЕР_1

недійсним позивач посилається на положення статей ст.ст. 16, 203, 204, 215,

234, 629, 631, 761, 765, 759 ЦК України та зазначає, що передане за оспорюванню

угодою в користування ТОВ "Усма-Груп" нежитлове приміщення не було

вільним на момент укладення договору НОМЕР_1, оскільки було в орендному

користуванні позивача за угодою НОМЕР_4 до 01.06.2005 р. Також вказує, що

ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2005р. (якою

забезпечено вимоги позивача) РВ ФДМУ по Запорізькій області було заборонено

здійснювати будь-які дії, пов'язані з приватизацією орендованого СПД ОСОБА_2

нежитлового приміщення. Крім того, СПД ОСОБА_2 зауважує, що за наявності

декількох заяв на оренду спірного приміщення Регіональним відділенням ФДМ

України по Запорізькій області не було оголошено конкурс на право укладення

договору оренди державного майна. Договір НОМЕР_1 є фіктивним, оскільки ТОВ

"Усма - Груп" зобов'язання за договором оренди не виконувалися,

спірним приміщенням ТОВ "Усма-груп" не користувалося, а придбало його

з метою подальшого продажу.

В обґрунтування вимог про визнання договору

купівлі-продажу НОМЕР_3 недійсним позивач зазначив, що даний договір є

недійсним, оскільки укладений внаслідок злонавмисної угоди представників

сторін, про що свідчить, за думкою позивача, укладення угоди після заборони

суду та перекручування дати її укладення, тому даний договір є фіктивним і не

може бути дійсним.

Визнання недійними договорів оренди НОМЕР_1 та договору

купівлі-продажу НОМЕР_3 від 11.04.2005р, стало предметом спору у суді першої

інстанції.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, 03.06.2004р. регіональне відділення

Фонду державного майна по Запорізькій області 

передало в оренду ТОВ "Усма-Груп" за спірним договором оренди

НОМЕР_1приміщення( літера А-5, приміщення НОМЕР_2), яке  на час укладення цього договору знаходилося у

користуванні позивача за договором 

НОМЕР_4, тобто не було вільним та не могло бути переданим в оренду

Регіональним відділенням ФДМ України іншому суб'єкту господарювання без

припинення дії договору оренди НОМЕР_4 з позивачем або визнання його недійсним.

До того ж, постановою Вищого господарського суду України  від 27.04.2006р. у справі № 22/172д

регіональному відділенню ФДМУ було відмовлено у позові про визнання  договору НОМЕР_4 недійсним  та встановлено, що термін дії договору

НОМЕР_4 скінчився 01.06.2005р. (т.3 а.с.32). Об'єкт оренди у період дії

відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором,

укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування

цим об'єктом і не відповідає 

вимогам  норм параграфу 1 глави 58

ЦК України та ст.13 Закону України “ Про оренду державного та комунального

майна”.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду

першої інстанції щодо обґрунтованості доводів позивача на час пред'явлення

позову до суду в частині порушення його прав з зазначених підстав, оскільки

відповідно до ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна" орендареві забезпечується захист його права на майно одержане за

договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту

права власності, а також ст.17 цього закону 

та ст.777 ЦК України, передбачено його переважне право на укладення

договору оренду спірного майна на новий строк. 

За таких обставин, спірний договір оренди в частині передачі в оренду

відповідачу -2 нежитлового приміщення, яке перебувало в оренді у позивача  (літера А-5, приміщення НОМЕР_2), не

відповідає  вимогам  актів цивільного законодавства про оренду  та ст. 759, 765 ЦК України, ст.13 Закону

України “ Про оренду державного та комунального майна” та згідно ч.1 ст.203

,ч.1,3 ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

У частині 3 ст.215 ЦК України зазначено, якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний 

судом недійсним. Разом з тим, недійсність договору оренди НОМЕР_1. в

частині передачі спірного приміщення,  в

силу ст. 217 ЦК України, не веде до недійсності 

цього договору в цілому. 

Інші доводи позивача про визнання недійсним договору

оренди НОМЕР_1, зокрема фіктивності договору, 

колегією суддів не приймаються до уваги, з тих підстав, що сторонами

передано було об'єкт оренди, вказаний у договорі НОМЕР_1, за актом приймання -

передачі і сторони виконували вказаний договір сплачуючи та приймаючи орендні

платежі.

Що стосується доводів про необхідність проведення

конкурсу, то  заява позивача НОМЕР_7,

згідно відмітки Регіонального відділення ФДМ надійшла 07.06.2004р. після  укладення спірного договору оренди, який на

той час не був оспорений позивачем, у 

зв'язку з чим СПД ОСОБА_2 було відмовлено в укладенні договору оренди та

не проводився конкурс на право оренди спірного майна. Також, не може підставою

для визнання недійсним договору факт невиконання будь-якою із сторін своїх

зобов'язань за договором.

Доводи відповідача-1 щодо того, що договір оренди

НОМЕР_4, за яким СПД ОСОБА_2 на правах оренди користувалася спірним

приміщенням, є неукладеним, так як в ньому не визначено яке саме приміщення

передано позивачу в оренду, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки

матеріали справи підтверджують протилежне, а саме: приміщення НОМЕР_5, яке було

орендоване позивачем, на момент укладення спірного договору НОМЕР_1вже було

позначено в технічній документації під НОМЕР_2 (АДРЕСА_1).

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо

відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним  договору купівлі-продажу НОМЕР_3 саме з

підстав вказаних у позові, виходячи з такого. Що стосується заборони відчуження,

то на час винесення господарським судом Запорізької області ухвали про

забезпечення позову по даній справі - 14.04.2005р. (том1 а.с.97) - спірне

приміщення вже було приватизовано ТОВ "Усма-Груп" за договором

купівлі-продажу від 11.04.2005 р., тому заборона суду здійснювати будь-які дії,

пов'язані з приватизацією приміщення НОМЕР_5  

АДРЕСА_1, не могла бути виконана. Стосовно доводів укладення  спірного договору за зловмисною домовленістю

сторін, то позивач не надав суду належних та допустимих, у розумінні ст. 34 ГПК

України, доказів наявності у сторін умислу на вчинення такої угоди, який

доводиться у кримінальному процесі. До того ж, у статті 232 ЦК України йде

мова  про правочин, який вчинений  внаслідок зловмисної домовленості  саме представника однієї сторони  з другою стороною і тому позов з цих підстав

може пред'являти особа, яку представляли при укладанні цього правочину,

оскільки дії вчинялися  не в її

інтересах. Позивач в даному випадку не є стороною спірного договору.

Колегія суддів вважає не доведеними посилання заявника

апеляційної скарги щодо того, що оспорюваний договір купівлі-продажу державного

майна НОМЕР_3 укладений Регіональним відділенням ФДМУ та ТОВ

"Усма-Груп" не у строк, зазначений в договорі, а значно пізніше.

Оскільки, як слідує з  витягу з Держаного

реєстру правочинів, договір купівлі-продажу укладений відповідачем -2   і РВ ФДМ України по Запорізькій області саме

11.04.2005р., у той же день був нотаріально посвідчений та зареєстрований у

Державному реєстрі 11.04.2005 р. о 16-10 год. (а.с.116-120,т.1).

Що стосується підстав визнання недійсним договору

купівлі-продажу НОМЕР_3, як фіктивної угоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин,

який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим

правочином та в якому внутрішня воля сторін не спрямована на виникнення, зміну

або припинення цивільних прав і обов'язків. Як свідчать вивчені матеріали,

04.10.2004р. ТОВ "Усма-груп" у встановленому законом порядку

звернулося до орендодавця - РВ ФДМ України по Запорізькій області з заявою про

включення орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації

(том1 а.с.141). Наказом Фонду державного майна України НОМЕР_8 (том1 а.с.142)

нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 381,3 кв.м. (ІНФОРМАЦІЯ_2

другого поверху будинку, літ.А-5 (в тому числі спірне приміщення), що

знаходиться на балансі ЗАТ "Запоріжбуд" і орендуються ТОВ

"Усма-Груп", включені до переліку об'єктів державної власності групи

А, що підлягають приватизації шляхом викупу. Зазначений наказ ФДМ України не

визнано недійсним у встановленому Законом порядку та на підставі зазначеного

наказу відповідачами по справі укладено договір купівлі-продажу зазначеного в

ньому майна (нежитлових приміщень). За таких підстав колегія зазначає, що

договір купівлі-продажу укладений не на підставі недійсного договору

купівлі-продажу, як посилається заявник апеляційної скарги, а на підставі

наказу Фонду державного майна України 

НОМЕР_9. Саме цим наказом визначений спосіб приватизації спірних

приміщень.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором

купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або

зобов'язується прийняти майна і сплатити за нього певну грошову суму. Колегія

суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони за договором

купівлі - продажу НОМЕР_3 використали належні їм за цим договором права та

виконали належні до виконання обов'язки, а саме: ТОВ "Усма-Груп"

прийняло придбане за договором НОМЕР_3 майно, сплатило за нього обумовлені

кошти та зареєструвало у встановленому законом порядку право власності на це

майно (том1 а.с.121).

Відповідно до абзацу 2 п. 1 Роз'яснення Вищого

арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з визнанням угод недійсними”НОМЕР_10 (із змінами) вирішуючи спори

про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність

тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання

відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону;

додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому

конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення спору.

За таких підстав позивач не довів обґрунтованість

заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_3 за

заявлених у позові підстав, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновок

господарського суду Запорізької області щодо відмови позивачу у задоволенні

позовних вимог в цій частині законним та обґрунтованим.

Інші доводи заявника апеляційної скарги спростовуються

вищезазначеними обставинами і не доведені позивачем. Зазначені обставини

досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання

сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального

і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення

місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України, слід

віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2, м. Запоріжжя залишити без задоволення. Рішення господарського суду

Запорізької області від 16.10.2006р. у справі 17/108д-8/47д/06 без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Мойсеєнко Т. В. 

 Юхименко О.В.