Постанова

від 29.03.2007 по справі 17/108д-8/47д/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

29 березня 2007 р.                                                                                  

№ 17/108д-8/47д/06 

Вищий господарський 

суд  України  у складі колегії суддів:

Мележик

Н.І. - головуючого,

Подоляк

О.А.,

Козир

Т.П.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу                          Приватного

підприємця ОСОБА_1

на рішення           господарського

суду Запорізької області від 16.10.2006р.

та постанову           Запорізького

апеляційного        господарського суду

від 31.01.2007р.

у справі                    /17108д-8/47д/06

та касаційну скаргу          Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

на постанову           Запорізького

апеляційного        господарського суду

від 31.01.2007р.

у справі                    17/108д-8/47д/06

господарського суду                              Запорізької

області

за позовом          Приватного

підприємця ОСОБА_1

до          1)

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

          2) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Усма-Груп"

За участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору:          1) Закритого

акціонерного товариства "Запоріжбуд"

          2) ОСОБА_2

          3) ОСОБА_3

          4) Приватного підприємства

"Вікторія -Кейф"

про          спонукання до укладення договору та

визнання недійсним договору оренди

за участю представників:

позивача -          ОСОБА_4, ОСОБА_5

відповідачів:

1)          Регіонального відділення Фонду

державного майна України

по Запорізькій області                              Фалілєєва Ю.Д.

2)          Товариства з обмеженою

Відповідальністю

"Усма-Груп"          не з"явились

третіх осіб:         

1) ЗАТ "Запоріжбуд"          не з"явились

2) ОСОБА_2          не з"явились

3) ОСОБА_3           не з"явились

4) Приватного підприємства

"Вікторія -Кейф"          не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В березні  2005 року приватний підприємець ОСОБА_4

звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до

регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

про визнання незаконними дій, спонукання до укладення договору оренди та

визнання недійсним договору оренди, укладеного між регіональним відділенням

Фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ  “Усма - груп”. 

В ході судового розгляду позивач

уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір оренди державного нерухомого

майна НОМЕР_5, укладений РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “Усма - груп”

03.06.2004 р. та визнати  недійсним

договір купівлі -продажу НОМЕР_2, укладений РВ ФДМУ по Запорізькій області та

ТОВ “Усма -груп” 11.04 2005 року, як фіктивному правочину та як  правочину, вчиненого у результаті зловмисної

домовленості представників його сторін.

Рішенням господарського суду

Запорізької області від 16.10.2006р. (суддя Попова І.А.), позов приватного

підприємця ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення

договір оренди НОМЕР_5, укладений 03.06.2004р. РВ ФДМ України по Запорізькій

області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Усма-Груп"

стосовно приміщення, позначеного у технічній документації НОМЕР_6, на другому

поверсі АДРЕСА_1літ.А-5). В іншій частині позову відмовлено.  

Постановою Запорізького

апеляційного господарського суду від 31.01.2007р. (судді Антонік С.Г.,

Мойсеєнко Т.В., Юхименко О.В.) рішення господарського суду Запорізької області

від 16.10.2006р. у справі НОМЕР_4/108д-8/47д/06 залишено без змін.

В касаційній скарзі приватний

підприємець ОСОБА_4 просить в частині позовних вимог про визнання недійсним

договору оренди НОМЕР_1 рішення місцевого господарського суду та постанову

апеляційного господарського суду залишити без змін, а в частині вимог про

визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_2 скасувати рішення

господарського суду Запорізької області та постанову Запорізького апеляційного

господарського суду та визнати вказаний договір недійсним з моменту укладення.

Регіональне відділення фонду

державного майна по Запорізькій області у своїй касаційній скарзі  просить скасувати постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 31.01.2007р.  та відмовити ПП ОСОБА_4 у задоволенні

позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи

касаційних скарг, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи

та повноту їх встановлення, дослідивши 

правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної

інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційні скарги не підлягають

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у

судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду та

рішення місцевого господарського суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки

ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх

інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2001року ЖКК закритого

акціонерного товариства “Запоріжбуд” та СПД ОСОБА_4 укладено договір оренди

НОМЕР_3,  відповідно до умов якого

відповідач передав у тимчасове платне користування, а позивач прийняв

приміщення НОМЕР_4 площею 21 кв.м АДРЕСА_1, яке перебувало в державній

власності та знаходилося на балансі ЗАТ “Запоріжбуд”, строком до 01.06.2005

року для використання в діяльності з надання послуг з фотографування.

03.06.2004року укладено договір

оренди НОМЕР_5 державного нерухомого майна, згідно якого  РВ ФДМУ по Запорізькій області  передало ТОВ “Усма-груп” нежилі приміщення  в будинку гуртожитку, розташованому АДРЕСА_1,

які знаходилися на балансі ЗАТ “Запоріжбуд” та не увійшли до його статутного

фонду, а саме: вбудовані в другий поверх нежитлові приміщення загальною площею

396,8 кв.м (літера А-5, приміщення №№1-15, 16-1, 17, 41-44), площею 381,3 кв.м,

частина приміщення №16 та сходова клітина 1, площею 15,5 кв.м відповідно до

викопіровки та експлікації з технічного паспорту другого поверху гуртожитку. До

складу об'єктів оренди за зазначеним договором 

увійшло приміщення, яке  знаходилось

у користуванні позивача,  що встановлено

ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.11.2005року.

Згідно договору купівлі-продажу

державного майна від 11.04.2005 рокуНОМЕР_2 РВ ФДМУ по Запорізькій області

(продавець) передало у власність  ТОВ

“Усма-Груп” (покупець) у складі іншого майна 

кімнату НОМЕР_4 АДРЕСА_1.

За договором купівлі-продажу від

29.04.2005року власником спірної кімнати НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 у складі іншого

майна  став громадянин ОСОБА_2., за

договором купівлі-продажу від 17.08.2005року - ОСОБА_3., за договором купівлі-продажу

від 29.12.2005року -ПП “Вікторія”.                                                                                                 

Задовольняючи частково позовні

вимоги про визнання  недійсним договору

оренди державного нерухомого майна НОМЕР_5, укладений 03.06.2004 р. РВ ФДМУ по

Запорізькій області та ТОВ “Усма - груп”, 

суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно   до ст.13 Закону України «Про оренду державного

та комунального майна», об'єкт оренди у період дії відповідного договору не

може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це

унеможливлює реалізацію права на користування цим об'єктом.

Дані висновки суду відповідають

вимогам закону, встановленим судом обставинам 

та грунтуються на матеріалах справи.

Так, згідно положень ст.28 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»орендареві забезпечується

захист його права на майно, одержане за договором оренди нарівні із захистом.

встановленим законодавством  щодо захисту

права власності.

Судом першої інстанції встановлено,

що на час укладення оспорюваного договору 

оренди відповідачами по справі, спірне приміщення фактично не було

вільним та не могло бути переданим в оренду РВ ФДМУ іншому суб'єкту

господарювання.

Ст.217 ЦК України  визначено, що недійсність окремої частини

правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину вцілому,

якщо можна припустити, що правочин  був

би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, висновок місцевого

господарського суду про визнання недійсним  

договору оренди державного нерухомого майна НОМЕР_5, укладений РВ ФДМУ

по Запорізькій області та ТОВ “Усма - груп” 03.06.2004року в частині передачі в

оренду ТОВ “Усма - груп” нежитлового приміщення, яке перебувало в оренді

позивача, є обґрунтованим і відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ст.215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання 

в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених

частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою ст.203 ЦК України.

Посилаючись на ст.232 ЦК України,

позивач зазначав, що відповідачі при укладанні договору купівлі-продажу

спірного приміщення досягли зловмисної домовленості щодо передачі приміщення

ТОВ “Усма - груп”. Проте, оспорювати угоду з зазначених підстав може лише

особа, від імені якої укладено таку угоду її представником, коли представник

діє не в інтересах особи, яку він представляє. В даному випадку позивач не є

стороною у спірному договорі.

Ст.234 ЦК України  передбачено, що фіктивним  є правочин, який вчинений без наміру

створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом першої інстанції встановлено,

що  ТОВ “Усма - груп” у встановленому

законом порядку 04.10.2004року звернулося 

до орендодавця -РВ ФДМ України по Запорізькій області, з заявою про

включення  орендованого майна до переліку

об'єктів, що підлягають приватизації. Наказом ФДМ України від 23.11.2004 року

№2552 нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 381,3 кв.м (літера А-5,

приміщення №№1-15, 16-1, 17, 41-44), (в тому числі спірне приміщення),  що знаходяться на балансі  ЗАТ “Запоріжбуд” і орендуються ТОВ “Усма - груп”,

включені до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації

шляхом викупу. У встановленому законом порядку зазначений наказ, яким визначено

спосіб приватизації спірних приміщень та 

на  підставі якого відповідачами у

справі  укладено договір купівлі-продажу

нежитлових приміщень, не визнано недійсним.

Відповідно до договору

купівлі-продажу  НОМЕР_2 ТОВ “Усма -

груп” прийняло  придбане за договором

майно, сплатило за нього обумовлені 

кошти та зареєструвало у встановленому законом порядку право власності

на це майно.

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона 

повинна  довести  ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, висновок місцевого

господарського суду  про те, що   позивачем не доведено обґрунтованості

заявлених вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_2, а

відповідачем-1 -про визнання недійсним договору оренди НОМЕР_3, з заявлених у

позовах підстав, ґрунтується  на

матеріалах справи та  встановлених  обставинах і відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд першої інстанції,

дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині визнання

недійсним   договору оренди державного

нерухомого майна НОМЕР_5, укладений РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “Усма

- груп” 03.06.2004року в частині передачі в оренду ТОВ “Усма - груп”

нежитлового приміщення, яке перебувало у оренді у позивача та про

відсутність  правових підстав для  задоволення вимог про визнання недійсним

договору купівлі-продажу  НОМЕР_2 та

договору оренди НОМЕР_3 від 01.06.2001року,   

а  суд апеляційної інстанції,

переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, обґрунтовано погодився

з такими висновками.

Доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

Посилання скарги на неправильне

застосування судами норм матеріального права, зокрема незастосування до спірних

правовідносин  ст.ст.203, 215 ЦК України,

що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності

правочину  не заслуговують на увагу,

оскільки зазначені норми  узгоджуються з

положеннями статей 232, 234, 655 ЦК 

України, що правильно застосовано судами до врегулювання спірних

правовідносин.

Інші доводи скарги зводяться до

намагань переоцінки доказів та обставин справи, що суперечить положенням ст.

111-7 ГПК України, тому ці доводи не приймаються до уваги.

За таких обставин, прийняте у справі

рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду

відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому судові акти  слід залишити без змін, а касаційні скарги -

без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги  Приватного підприємця ОСОБА_1 та

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду

Запорізької області від 16.10.2006р. та 

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2007р.

у справі НОМЕР_4/108д-8/47д/06 залишити без змін.

Головуючий суддя

Н.І.Мележик

Суддя

О.А.Подоляк

Суддя

Т.П.Козир