Ухвала

від 19.05.2015 по справі 826/19427/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19427/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2014р. № 00002521710;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2014р. № 00002531710;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 0002541710;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.11.2014р. № 0002971710.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 01.09.2014 № 1579, згідно із пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України, службовими особами відповідача була проведена фактична перевірка ТОВ "Техномедекс Груп" (код ЄДРПОУ 35756217) законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22:

- п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, пп. ""а" 171.2 ст. 171, пп. "а" 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5795,40 грн.;

- п. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), що призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску у загальній сумі 16376,20 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22 податковим органом були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 № 00002521710, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 9903,36 грн., з якої: за основним платежем - 5795,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4107,96 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (т. 1, арк. 37);

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 № 00002531710, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 510,00 грн., з якої: за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (т. 1, арк. 38);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014 № Ю-619, якою вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 16376,20 грн. (штрафи -0,00 грн., пеня - 0,00 грн., т. 1, арк. 39);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014 № 0002541710, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 8494,47 грн. (т. 1, арк. 40);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014 № 0002971710, яким застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 8188,10 грн. (т. 1, арк. 40).

Позивач в своїх доводах серед іншого зауважує на тому, що згідно штатних розкладів ТОВ «Техномедекс Груп» за 2013р. - 2014р., затверджених наказами по підприємству, заробітна плата гр. ОСОБА_2 складала 1800 грн. протягом 2013р. - 2014р., а тому зазначена нею інформація, що була викладена в її заяві та поясненні, є неправдивою, зробленою з метою дискредитації ТОВ «Техномедекс Груп», шантажу та помсти і жодними належними первинними документами чи іншими об'єктивними даними, крім обмови вказаної особи, не підтверджена.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

В силу п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень було встановлення розбіжностей між фактично отриманою заробітною платою та нарахованою і виплаченою заробітною платою, згідно розрахунково-платіжних відомостей (розрахункових відомостей) за період з 01.01.2013р. по 31.07.2014 і податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за I-IV квартали 2013р., та І-ІІ квартали 2014р., про що зокрема зазначалося у зверненні менеджера з продажів ТОВ «Техномедекс-Груп» ОСОБА_3, яка повідомила, що у зазначений вище період вона отримувала заробітну плату в розмірі 4000,00 грн. (т. 1, арк. 16).

Крім того, в своєму зверненні гр. ОСОБА_2 повідомила, що загальна сума її доходу складала 76000,00 грн., сума податку на доходи фізичних осіб, яку необхідно було утримати та перерахувати до бюджету - 10989,60 грн. Однак, за даними податкових розрахунків сум доходу, загальна сума доходу, нарахованого ОСОБА_2, склала 35921,19 грн., а сума утриманого податку на доходи фізичних осіб - 5194,20 грн. (т. 1, арк. 16).

Разом з тим, як вбачається з висновків акту перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22, при обрахунку своєчасності та повноти нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску було встановлено заниження фонду оплати праці ТОВ «Техномедекс-Груп» відносно громадянки ОСОБА_3 на cyму 40078,81 грн.

Так, за даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ та розрахунково-платіжних відомостей за період 01.01.2013р. по 31.07.2014р., фонд оплати праці ОСОБА_2 становив 35921,19 грн., однак за інформацією, викладеною у її зверненні, дохід ОСОБА_2 за вищевказаний період склав 76000,00 грн., що відповідно призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску в розмірі 16376,20 грн. (т. 1, арк. 17).

Відповідно до наказу про прийняття на роботу №11-к від 03.11.08р (а.с. 43) та наказу про припинення трудового договору №18-к від 28.07.2014р (а.с. 45), значиться прізвище ОСОБА_3 замість ОСОБА_2. В зазначеному наказі про прийняття значиться посада ОСОБА_2 менеджер с оптової торгівлі, у всіх розрахунково-платіжних відомостях посада «менеджер», в наказі на припинення трудового договору - «фахівець з активних продаж». Крім того, має місце існування двох довідок про доходи ОСОБА_2

Крім того, наявна в справі довідка за вих. №09-02/15 від 05.02.2015р (а.с.187) для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю та пологами не містить визначеного періоду, за який вона подана, а останні три місяці (квітень, травень, червень) взагалі без нарахування заробітної плати. Довідка, що має два вихідних номера вих. №3 від 05.02.2013р, чи №09-02/16 від 05.02.2015р (а.с. 188) містить дані про дохід ОСОБА_3 за період з квітня по липень 2014 року на посаді «Сотрудник», яка не передбачена штатним розкладом. При цьому, всі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (а.с.129-133) містять Квитанцію №2, яка свідчить про те, що документ успішно прийнято. Податковий розрахунок за 2 квартал 2014 року (а.с.134) містить квитанцію №1. Квитанція №1 не є доказом прийняття звіту без зауважень та помилок, а свідчить про «ЗБЕРЕЖЕННІ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ РІВНІ».

Колегія суддів зважає також на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року про витребування доказів, якою витребувано у Посольства Австрійської Республіки в Україні довідку про доходи ОСОБА_2 або інформацію про доходи, яка подавалася ОСОБА_2 як спонсором оплати витрат на поїздку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до будь-якої країни Шенгенської зони для відпочинку та оздоровлення в період з 24.03.2013р. по 30.04.2013р. (а.с.178). Проте, як вбачається з відповіді Посольства Австрії від 04.02.2015р., для надання інформації про зміст візових процедур необхідно подати міжнародне правове клопотання.

Відповідно до Додатку ІІ регламенту № 810/2009 ЄС, що встановлює Кодекс Спільноти з візових питань, що набув чинності 05.04.2010р (Далі - Візовий Кодекс ЄС), встановлений перелік документів, що необхідно для отримання візи країн Шенген, серед яких документи, що підтверджують платоспроможність особи під час проживання на території ЄС, а також забезпечення медичним страхуванням на суму мінімум 30 000 євро.

З цього випливає, що відкрити візу в країни Шенген з доходом в 1800 грн. зважаючи на вимоги, що висуваються для її отримання, неможливо.

Водночас, колегія суддів зважає на покази свідків, які були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції при розгляді даної справи.

Так допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_5, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Техномедекс Груп», не спростував покази свідка ОСОБА_2 стосовно нарахування їй заробітної плати в розмірі вище 1 800,00 грн.

Отже, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані по справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності донарахування ТОВ «Техномедекс Груп» податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5795,40 грн., у зв'язку з наявністю розбіжностей між фактично отриманою рашіною С.О. заробітною платою (перші два місяці - 2500,00 грн., далі - 4000,00 грн., а з лютого 2014 року - 7000,00 грн.) і тією, яка зазначалася у бухгалтерських документах та податкових звітах ТОВ «Техномедекс Груп» (1800,00 грн.).

Обговорюючи питання щодо правомірності вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619 та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 000254171, від 06.11.2014р. № 0002971710, колегія суддів зважає на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску, зокрема, є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Техномедекс Груп» є платником єдиного внеску в розумінні положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частин 8, 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вказаними нормами законодавства чітко визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Як вбачається з висновків акту перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22, за відповідачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску в загальному розмірі 16376,20 грн., на яку було застосовано штрафну санкцію в сумі 16682,57 грн. (8494,47 грн. + 8188,10 грн.), оскільки за даними, що містяться в поясненні колишнього працівника ТОВ "Техномедекс Груп" ОСОБА_2, заробітна плата на підприємстві виплачувалася у конвертах. У зв'язку з цим, виходячи з різниці між сумою доходу, відображеного у податковій звітності, що подана до територіального органу Міндоходів України та сумою, отриманою гр. ОСОБА_2, відповідачем було донараховано відповідні податки та збори.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що отримувала заробітну плату в готівковій формі, яку видавала фінансовий директор ТОВ «Техномедекс Груп» ОСОБА_6. Крім того, свідок ОСОБА_2 підтвердила той факт, що розмір фактичної заробітної плати відрізнявся від офіційної, оскільки сума доходів за 6 (шість) місяців становила 24000,00 грн.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно було застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 16682,57 грн. (8494,47 грн. + 8188,10 грн.) на суму недоїмки у розмірі 16376,20 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві від 10.09.2014р. № Ю-619 та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 000254171, від 06.11.2014р. № 0002971710, які відповідачем були винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 25.05.15 р.

Говуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Ключкович В.Ю.