Постанова

від 19.05.2015 по справі 826/16772/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16772/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Весна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Публічного акціонерного товариства "Весна" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002792204 від 12 червня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16 квітня 2014 року ПАТ «Весна» на виконання вимог Податкового кодексу України було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, додаток 5 та додаток 8 за березень 2014 року.

У зв'язку з несвоєчасним наданням з боку КП «Водоканал» податкової накладної на адресу ПАТ «Весна», а також враховуючи факт не проведення зазначеним суб'єктом господарювання своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, до декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року позивачем складено скаргу та у додатку 8 включено податкову накладну №20 від 03 лютого 2014 року на суму 100401,23 грн., в тому числі ПДВ -16733,54 грн.

Відповідна податкова декларація з додатками згідно квитанцій №1 та №2 прийнята податковий органом.

15 квітня 2014 року на адресу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві позивачем направлено лист №92 з проханням прийняти та прикріпити до декларації ПДВ за березень 2014 року копії первинних документів, які надав КП «Водоканал» та які дають право на включення до податкового кредиту в березні 2014 року суми податку, до якого додано копія податкової накладної №20 від 03 лютого 2014 року та копія акту виконаних робіт №192/1 від 03 лютого 2014 року.

21 травня 2014 року за результатами проведення посадовою особою відповідача камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Весна» за березень 2014 року складено Акт №234/26-53-22-04-21.

У зв'язку з виявленням під час здійснення контрольного заходу порушення ПАТ «Весна» вимог пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, а саме: надання копій підтверджуючих документів із запізненням - 23 квітня 2014 року, податковим органом зроблено висновок, що у порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України суб'єкт господарської діяльності неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 16734 грн., що призвело до безпідставного заниження суми податкових зобов'язань, заявлений у податковій декларації.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, платником податків були подані заперечення, за результатами розгляду яких листом від 06 червня 2014 року №12695/10/26-53-22-04-10 висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акта №234/26-53-22-04-21 від 21 травня 2014 року, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 12 червня 2014 року винесла податкове повідомлення - рішення №0002792204, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 201.10. статті 201 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначила грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20918,00 грн., з яких: за основним платежем - 16734,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4184,00 грн.

Не погоджуючись з названим податковим повідомленням - рішенням ПАТ «Весна» звернулось зі скаргами до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Державної фіскальної служби України. Проте, за результатами розгляду яких у їх задоволенні було відмовлено, а спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з виявленим порушенням та нарахованим грошовим зобов'язанням ПАТ «Весна» звернулось до суду з вказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виняток із цього загального правила встановлено абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПКУ, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Виконання платником зазначеного правила дозволяє платнику податку реалізувати своє право на отримання податкового кредиту.

Статтею 1 Закону № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704.

На думку колегії суддів, наявний в справі Акт-рахунок №192/1 від 03.02.2014р (а.с.36) жодним чином не пов'язаний з незареєстрованою податковою накладною №20 від 03.02.2014р; зміст номенклатури послуг в податковій накладній «Послуга з відпустки води», а у акті-рахунку «Акт технічного обстеження №44/1ТІ від 03.02.2014р.»; підстава для виписаної незареєстрованої податкової накладної - договір №192/1 від 01.01.2010р, водночас акт від 03.02.2014р не містить посилань на цей договір, що могло б підтвердити його зв'язок з проблемною податковою накладною.

Не вказано також і місце складання Акту-рахункау, не зазначено посад відповідальних осіб, відсутній підпис відповідального підприємства (КП «Водоканал») за надання послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод системи каналізації, відсутня печатка контрагента позивача.

У листі ПАТ «Весна» за вих.№92 від 14.04.2014р (а.с.37), адресованому «начальнику у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міністерства доходів України» міститься посилання на незареєстровану податкову накладну з неіснуючою датою, а саме: «№ 20 від 03.20.2014 року», тобто копії надісланих первинних документів ПАТ «Весна» просив долучити на підтвердження накладної, що реально не існує.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таки способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Вказане кореспондується з пунктом 2 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626 (далі - Порядок № 678), де зазначено, що декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку.

Згідно з підпунктом 14.8 пункту 14 розділу III Порядку № 1492, додатками до декларації є заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Відповідно до пункту 21 розділу III Порядку № 1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Прирівнюючи надання копій документів до порядку надання звітності у паперовому вигляді суд першої інстанції не врахував вимог п.п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України, де передбачено, що у разі надсилання податкової декларації поштою , платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації .

Тобто, зважаючи на те, що незареєстрована податкова накладна виписана КП «Водоканал» 03.02.2014р., а включена до додатку 8 декларації з ПДВ в березні 2014р і направлена на адресу відповідача у квітні 2014р, у ПАТ «Весна» було достатньо часу для того, щоб дотриматися встановлених законом термінів.

При цьому, заява про відмову постачальника надати податкову накладну, а також документи, що засвідчують факт сплати податку до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, у додатках до заяви не надходили.

Отже, зважаючи на відсутність обов'язкових реквізитів у Акті-рахунку, що є первинним документом, право на податковий кредит ПАТ «Весна» на суму 16733,54 грн. є непідтвердженим.

Посилаючись на ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2014 року у справі №К/800/38071/13 від 26.06.2014р та у справі №К/800/11157/13 від 09.07.2014р., суд першої інстанції не врахував той факт, що основоположним у висновках суду касаційної інстанції була наявність оформлених відповідно до вимог чинного законодавства первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (видаткових накладних), а не лише строків їх подання. У випадку викладених вище численних порушень у акті №192/1 від 03.02.2014р прохання приєднати копії первинних документів на підтвердження податкової накладної з невизначеною датою в листі №92 від 14.04.2014р та надання підтверджуючих документів після закінчення строку подання декларації не дає змогу ідентифікувати дані документи, як доказ на підтвердження права на податковий кредит.

Таким чином, позивачем в порушення приписів п. 198.6. ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року та заяви зі скаргою на постачальника не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» по контрагенту КП «Водоканал», а відтак підстав для задоволення вимог даного позову колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Весна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст постанови виготовлено - 25.05.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.