Постанова

від 27.05.2015 по справі 910/6098/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 910/6098/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Акулової Н.В., Гольцової Л.А.,

за участю представників: ТОВ "Спецстройенерго" - Зінченко А.О. дов. від 25 травня 2015 року, ПАТ "ВТБ Банк" - Разумова М.А., дов. № 349/11.5.2 від 2 липня 2014 року, ТОВ "Альфа Солар" - Кебус М.В., дов. №27/03 від 27 березня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Спецстройенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Спецстройенерго" до ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Альфа Солар" про визнання недійсним договору,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року ТОВ "Спецстройенерго" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "ВТБ Банк" (далі - відповідач 1) та ТОВ "Альфа Солар" (далі - відповідач 2) з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного між відповідачами 22 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 976.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22 липня 2011 року між відповідачами, ТОВ "Спецстройенерго" віднесено до четвертої черги вимог кредиторів у процедурі банкрутства ТОВ "Сілікон", що призвело до порушення його прав як кредитора.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 5 червня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Спецстройенерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 5 червня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Спецстройенерго" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 5 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року.

Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм ст. ст. 203, 215, 516 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року касаційну скаргу ТОВ "Спецстройенерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 5 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.

У лютому 2015 року ТОВ "Спецстройенерго" подало заяву про допуск справи до провадження Верховного Суду України з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 3 березня 2015 року справу допущено до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Постановою Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року заяву ТОВ "Спецстройенерго" задоволено.

Постанову Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 травня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Спецстройенерго" призначено до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30 жовтня 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Сілікон" (іпотекодавцем) укладений договір іпотеки, яким забезпечено виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникли з кредитного договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 26 жовтня 2007 року №55 ВД, додатків та змін до нього, укладених протягом строку його дії. Відповідно до умов цього договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є єдиний майновий комплекс ТОВ "Сілікон", що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Заводська, 3-а (п. 2.1 договору іпотеки).

22 липня 2011року між ПАТ "ВТБ Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Альфа Солар" (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги за вказаним іпотечним договором.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору у зв'язку з укладенням сторонами договору №55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22 липня 2011р. та договору №55/1ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22 липня 2011 року, первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує належні первісному кредитору права іпотекодержателя в зобов'язанні за іпотечним договором від 30 жовтня 2007року, що укладений між первісним кредитором (іпотекодержателем) та ТОВ "Сілікон" (іпотекодавцем, боржником) в якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. З моменту укладання цього договору новий кредитор набуває статусу іпотекодержателя за договором іпотеки.

Згідно п. 1.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор - ТОВ "Альфа Солар" одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника - ТОВ "Сілікон" сплати грошових коштів у розмірі заборгованості боржника за кредитним договором, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки і за рахунок предмету іпотеки задовольнити в повному обсязі свої вимоги за кредитним договором у розмірі, що буде визначений на момент їх фактичного задоволення.

Відповідно п. 1.3 оспорюваного договору правом вимоги, що відступається за цим договором, є право звернення стягнення у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником умов кредитного договору на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки, а саме - підприємство у вигляді єдиного майнового комплексу ТОВ "Сілікон". Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.6.4 договору про відступлення права вимоги ).

6 листопада 2009 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області порушено провадження у справі №11/84 про банкрутство ТОВ "Сілікон". За результатами попереднього засідання у вказаній справі господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 22 квітня 2010 року затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, до реєстру вимог кредиторів були включені вимоги ПАТ "ВТБ БАНК" в сумі 21400000 дол. США, що забезпечувались договором іпотеки від 13 жовтня 2007 року, що укладений між ПАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "Сілікон".

6 липня 2012 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області у справі №11/84 строк процедури санації продовжено та затверджено план санації боржника. 22 липня 2011року під час здійснення провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Сілікон" забезпечений кредитор ПАТ "ВТБ БАНК" уклав з ТОВ "Альфа Солар":

- договір №55/1ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22 липня 2011 року (відступлене право вимоги складається з суми кредитних коштів наданих боржнику, що належать до сплати ПАТ "ВТБ БАНК" та становять 21400000,00 дол. США);

- договір №55ВП про відступлення права вимоги за кредитним договором від 22 липня 2011року (відступлене право вимоги складається з суми нарахованих та несплачених відсотків, а також штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань боржника перед ПАТ "ВТБ БАНК", що становить 8568701,78 доларів США);

- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (спірний договір).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди виходили із того, що недотримання наявного в договорі іпотеки застереження про необхідність письмової згоди боржника на відступлення права вимоги не є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором , оскільки ні договором, ні законом не встановлено порядку надання такої письмової згоди. Клопотання керуючого санацією боржника про внесення змін до реєстру кредиторів у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні фактично є письмовою згодою боржника (іпотекодавця) на відступлення права вимоги за іпотечним договором.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Так, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, однак сторони не позбавлені можливості додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 4.2.12 договору іпотеки від 30 жовтня 2007 року сторонами було додатково погоджено, що іпотекодержатель має право відступити права за цим договором за письмовою згодою іпотекодавця за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за договором кредиту, повідомивши про це іпотекодавця письмово у п'ятиденний строк.

Суперечать ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України висновки судів про те, що клопотання керуючого санацією про внесення змін до реєстру кредиторів у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні фактично є письмовою згодою боржника (іпотекодавця) на відступлення права вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та прийнятими за неповного встановлення та надання правової оцінки усім обставинам справи у сукупності.

Зокрема, суди не з'ясували, чи виконав первісний кредитор вимоги п.4.2.12 договору іпотеки і чи одержав письмову згоду іпотекодавця на відступлення права вимоги на момент укладення спірної угоди.

Крім того, суди не з'ясували, які саме права позивача порушує спірна угода.

З огляду на викладене, судові рішення визнати законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року та рішення Господарського суду м. Києва від 5 червня 2014 року.

Справу передати до Господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Н.Акулова

Л.Гольцова