Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/5611/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015№910/5611/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/5611/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Металобази України", м. Київ,

до державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", м. Київ,

про стягнення 108 807,37 грн.,

за участю представників:

позивача - Ненюка А.О. (свідоцтво від 17.04.2008 №3637/10);

відповідача - Торосян К.Р. (довіреність без дати і номера).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Металобази України" (далі - ТОВ "Об'єднані Металобази України") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (далі - ДП «КБ «Артилерійське озброєння»): 97 623,44 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 06.11.2014 №ОМУ-14033 (далі - Договір); 6 302,76 грн. пені; 4 881,17 грн. штрафу, а всього 108 807,37 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2015 порушено провадження у справі.

14.04.2015 від ДП «КБ «Артилерійське озброєння» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що згідно з пунктом 4 додатку №1 до Договору (далі - Додаток №1) оплата за товар, поставлений відповідно до рахунку-фактури від 06.11.2014 №650, з урахуванням поставки товару неналежної якості, мала бути здійснена до 03.12.2014, а обов'язок оплати за товар, поставлений 25.11.2014, настав 01.12.2014, тобто позивачем невірно визначено період нарахування пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 продовжено строк розгляду спору до 27.05.2015 включно.

25.05.2015 від ТОВ "Об'єднані Металобази України" надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких зазначено, що:

порушуючи порядок розрахунків, встановлений Договором, ДП «КБ «Артилерійське озброєння» не сплатило загальну вартість придбаного відповідно до рахунків-фактур від 06.11.2014 №650 та від 20.11.2014 №661 товару, що призвело до заборгованості на загальну суму 97 623,44 грн.;

з урахуванням положень пункту 3 додатку №4 до Договору відповідачем не додержано одну із основних умов вказаного додатку, яка передбачала настання наслідків для сторін у вигляді зменшення вартості товару, поставленого відповідно до додатку №3 до Договору (рахунок-фактура від 20.11.2014 №661, видаткові накладні від 25.11.2014 №245 та №249), а саме не проведено оплату заборгованості за Договором у сумі 87 623,44 грн. до 31.01.2015 і тому положення додатку №4 до Договору в частині зменшення вартості поставленого відповідно до додатку №3 до Договору товару для сторін не настали;

у зв'язку з несплатою загальної вартості товару, поставленого позивачем на умовах, визначених Договором, відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання за рахунком-фактурою від 06.11.2014 №650 у сумі 68 144,44 грн. на 80 днів та за рахунком-фактурою від 20.11.2014 №661 у сумі 29 479 грн. на 84 дні; за таких обставин сума заборгованості за поставлений відповідно до Договору товар становить 97 623,44 грн.

25.05.2015 ДП «КБ «Артилерійське озброєння» подано суду заяву про зменшення розміру пені та штрафу, в якій зазначено, що відповідач входить до підприємств оборонно-промислового комплексу, є структурною складовою державного концерну «Укроборонпром» та здійснює діяльність, спрямовану на науково-технічний та технологічний розвиток оборонно-промислового комплексу в інтересах обороноздатності держави, інтереси ДП «КБ «Артилерійське озброєння» збігаються з інтересами Держави; на даний час відповідач виробляє продукцію, що включена до державного оборонного замовлення на 2015 рік, яка виготовляється для забезпечення обороноздатності країни в зоні АТО; при цьому вартість продукції, яка поставлялася відповідачу позивачем, була завищеною більш ніж на 20% порівняно з ринковою, про що свідчить, зокрема, його згода на зменшення ціни, оформлена додатком №4 до Договору; укладення відповідачем Договору за завищеними цінами було обґрунтовано терміновою потребою у сировині для виготовлення зброї та направлення її в зону АТО; ДП «КБ «Артилерійське озброєння» просить суд врахувати, що виникнення у відповідача грошових зобов'язань зі сплати неустойки призведе до нестачі грошових коштів на придбання сировини для своєчасного виготовлення виробів оборонного призначення; у зв'язку з викладеним відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 000 грн. та штрафу до 500 грн.

У судовому засіданні 25.05.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача підтримав заяву про зменшення розміру пені та штрафу, а також подав суду клопотання про відстрочку виконання рішення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

06.11.2014 ТОВ "Об'єднані Металобази України" (постачальник) та ДП «КБ «Артилерійське озброєння» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати у встановлений у Договорі термін у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);

- ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за Договором, визначається у рахунках-фактурах постачальника (рахунки-фактури) або в інших додатках до Договору та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника (пункт 1.2 Договору);

- загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупця за Договором та інших додатках до Договору та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника (пункт 3.1 Договору);

- оплата всієї вартості товару, визначеного у рахунках-фактурах, здійснюється шляхом 100% переплати шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури або на інших умовах, вказаних у додатках до Договору (пункт 3.4 Договору);

- сторони домовилися, що грошові кошти, які надходять від покупця, в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій статтею 534 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (пункт 3.6 Договору);

- товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами «Інкотермс», за якими поставляється конкретна партія товару, з врахуванням особливостей, встановлених у Договорі (пункт 4.1 Договору);

- за прострочення строків оплати товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за весь період прострочення. Крім сплати пені покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок порушення строків оплати товару, але не більше 5% вартості неоплаченого товару (пункт 5.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його укладення, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (пункт 9.1 Договору).

Разом з тим, сторонами було укладено Додаток №1, в якому передбачено таке:

загальна вартість товару, який поставляється згідно з Додатком №1, складає 129 604,29 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунки за Додатком №1 здійснюються в національній валюті України (пункт 3 Додатку №1);

оплата загальної вартості товару здійснюється шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника 50% вартості товару протягом одного банківського дня після підписання сторонами Додатку №1 та 50% вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання видаткової накладної у місці поставки товару (пункт 4 Додатку №1);

Додаток №1 набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (пункт 12 Додатку №1).

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання пункт 4 Додатку №1 відповідач здійснив оплату 50% вартості товару (що становить 129 604,29 грн.) у сумі 64 802 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2014 №1737.

ТОВ "Об'єднані Металобази України" було виставлено ДП «КБ «Артилерійське озброєння» рахунок від 06.11.2014 №650 на оплату товару на суму 198 309,08 грн.

На підставі виставленого рахунку від 06.11.2014 №650 сторонами було підписано видаткові накладні на загальну суму 198 309,08 грн., а саме: від 07.11.2014 №238 на суму 121 412,78 грн.; від 07.11.2014 №239 на суму 3 120 грн.; від 10.11.2014 №240 на суму 663 грн.; від 25.11.2014 №246 на суму 10 727,45 грн.; від 25.11.2014 №248 на суму 62 385,85 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено довіреність на отримання товару від 07.11.2014 №233.

У зв'язку з неналежною якістю частини товару сторони досягли згоди про повернення частини товару та про зменшення загальної вартості товару на суму 59 886,25 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) від 27.11.2014 №ВП-0000007.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до рахунку-фактури від 06.11.2014 №650 становить 73 620,83 грн. (198 309,08 грн. - 64 802 грн. - 59 886,25 грн.).

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок від 18.11.2014 №658 на оплату товару на суму 40 017,50 грн.

На підставі виставленого рахунку від 18.11.2014 №658 сторонами було підписано видаткові накладні на загальну суму 14 532,36 грн., а саме: від 25.11.2014 №244 на суму 10 257,36 грн.; від 25.11.2014 №247 на сума 4 275 грн.; разом з тим, до матеріалів справи долучено довіреність на отримання товару від 25.11.2014 №250.

ДП «КБ «Артилерійське озброєння», в свою чергу, перерахувало 20 008,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.11.2014 №1792.

У пункті 3.6 Договору сторони домовилися, що грошові кошти, які надходять від покупця, в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій статтею 534 ЦК України.

Отже, передплату за поставлений товар відповідно до рахунку-фактури від 18.11.2014 №658 було зараховано позивачем в рахунок оплати за поставлений товар згідно з рахунком-фактурою від 06.11.2014 №650 у сумі 5 476,39 грн. (20 008,75 - 14 532,36 грн.).

У зв'язку з цим заборгованість ДП «КБ «Артилерійське озброєння» перед ТОВ "Об'єднані Металобази України" відповідно до рахунку-фактури від 06.11.2014 №650 становить 68 144,44 грн. (73 630 грн. - 5 476,39 грн.).

Позивачем було виставлено ДП «КБ «Артилерійське озброєння» рахунок від 20.11.2014 №661 на оплату товару на суму 59 040 грн.

На підставі виставленого рахунку від 20.11.2014 №661 сторонами було підписано видаткові накладні на загальну суму 59 040 грн., а саме: від 25.11.2014 №245 на суму 19 680 грн. та від 25.11.2014 №249 на суму 39 360 грн.; разом з тим, до матеріалів справи долучено довіреність на отримання товару від 25.11.2014 №252.

Відповідачем було частково оплачено вказаний рахунок, а саме перераховано лише 29 561 грн. за отриманий від позивача товар.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до рахунку-фактури від 20.11.2014 №661 становить 29 479 грн. (59 040 грн. - 29 561 грн.).

Враховуючи викладене у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за неоплачений товар у сумі 97 623,44 грн. (68 144,44 грн. + 29 479 грн.).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, за поставлений позивачем товар не розрахувався в повному обсязі, на підставі чого у ДП «КБ «Артилерійське озброєння» утворилася заборгованість у сумі 97 623,44 грн.

У зв'язку з цим ТОВ "Об'єднані Металобази України" звернулося до ДП «КБ «Артилерійське озброєння» із претензією, в якій позивач просив відповідача перерахувати до 26.12.2014 заборгованість за Договором у сумі 97 623,44 грн. на рахунок ТОВ "Об'єднані Металобази України".

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та будь-якого реагування.

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав належним чином умови Договору та не здійснив оплату на загальну суму 97 623,44 грн., у зв'язку з чим у ДП «КБ «Артилерійське озброєння» виникла заборгованість перед ТОВ "Об'єднані Металобази України", а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 97 623,44 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 6 302,76 грн. пені та 4 881,17 грн. штрафу.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 Додатку №1 передбачено, що оплата загальної вартості товару здійснюється шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника 50% вартості товару протягом одного банківського дня після підписання сторонами Додатку №1 та 50% вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання видаткової накладної у місці поставки товару.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за весь період прострочення. Крім сплати пені, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожен випадок порушення строків оплати товару, але не більше 5% вартості неоплаченого товару.

Відповідач не здійснив повну оплату за отриманий від позивача товар на загальну суму 97 623,44 грн., а тому ТОВ "Об'єднані Металобази України" просить суд стягнути з ДП «КБ «Артилерійське озброєння» штраф не більше 5% вартості неоплаченого товару у сумі 4 881,17 грн. (97 623,44 грн. * 5% / 100%).

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за періоди: з 29.11.2014 по 16.02.2015 на суму 4 303,37 грн. (фактично позивач рахує з 28.11.2014 по 15.02.2015, тобто 78 днів) та з 22.11.2014 по 16.02.2015 на суму 1 999,30 грн. (фактично позивач рахує з 23.11.2014 по 14.02.2015, тобто 84 дні) відповідно до розрахунку, наявного в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачем неправильно визначено період нарахування пені за рахунком-фактурою від 20.11.2014 №661; так, останню видаткову накладну (№249) було підписано сторонами 25.11.2014, а тому 4 (четвертий) день після отримання вказаної видаткової накладної є 29.11.2014.

Суд здійснив свій розрахунок пені за період з 29.11.2014 по 16.02.2015 на суму 4 407,92 грн. та з 29.11.2014 по 16.02.2015 на суму 2 065,15 грн., однак такий розрахунок фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені.

При цьому, пунктом 3 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Підпунктом 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування господарського кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, враховуючи, що ДП «КБ «Артилерійське озброєння» здійснює діяльність, спрямовану на науково-технічний та технологічний розвиток оборонно-промислового комплексу в інтересах обороноздатності держави та є структурною складовою державного концерну «Укроборонпром», то господарський суд вважає за необхідне застосувати пункт 3 статті 83 ГПК України та зменшити розмір пені та штрафу на 50%.

У зв'язку з викладеним стягненню з ДП «КБ «Артилерійське озброєння» на користь ТОВ "Об'єднані Металобази України" підлягає 3 151,38 грн. пені та 2 440,56 грн. штрафу.

Що ж до клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 6 (шість) місяців, то така заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заяву мотивована тим, що джерелом фінансування ДП «КБ «Артилерійське озброєння» на даний час є держава в особі Міністерства оборони України, при цьому головним завданням ДП «КБ «Артилерійське озброєння», як і всього іншого оборонно-промислового комплексу країни, є своєчасне виконання оборонного замовлення; відповідач просить суд врахувати, що виникнення у ДП «КБ «Артилерійське озброєння» грошових зобов'язань зі сплати коштів за рішенням суду призведе до нестачі грошових коштів на придбання сировини для своєчасного виготовлення виробів оборонного призначення.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання відповідача.

Господарський суд міста Києва, дослідивши доводи, наведені у клопотанні відповідача про відстрочку сплати суми боргу на 6 (шість) місяців, дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, оскільки в обґрунтування заяви ДП «КБ «Артилерійське озброєння» не подано суду жодного доказу, що підтверджує викладені в ній обставини.

Крім того, представнику відповідача було повідомлено, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду на стадії виконавчого провадження.

Що ж до розподілу судових витрат, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У пунктах 6.3 - 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У частині третій статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Так, позивачем заявлено до стягнення з ДП «КБ «Артилерійське озброєння» 4 000 грн. витрат на послуги адвоката, в обґрунтування чого господарському суду подано: договір про надання правової допомоги від 12.02.2015, укладений ТОВ "Об'єднані Металобази України" і адвокатом Ненюком Андрієм Олександровичем; свідоцтво про право Ненюка А.О. на зайняття адвокатською діяльністю від 17.04.2008 №168 та акт виконаних робіт від 12.02.2015 на суму 4 000 грн.

Суд дійшов висновку про те, що витрати на послуги адвоката в сумі 4 000 грн. є неспіврозмірними заявленим вимогам, а тому господарський суд вважає за необхідне стягнути з ДП «КБ «Артилерійське озброєння» на користь ТОВ "Об'єднані Металобази України" 2 000 грн. витрат на правову допомогу.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6; ідентифікаційний код 34297075) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднані металобази України» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корпус 8-б; ідентифікаційний код 39001918): 97 623 (дев'яносто сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 44 коп. заборгованості; 3 151 (три тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 38 коп. пені; 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 56 коп. штрафу; 2 000 (дві тисячі) витрат на послуги адвоката та 2 064,30 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015.

Суддя О. Марченко