Рішення

від 26.05.2015 по справі 911/1620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"26" травня 2015 р. Справа № 911/1620/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс», м. Київ до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України», м. Вишневе про стягнення 654951,95 грн. за участю представників:

позивача:Шевченко М.Б. - дов. від 10.11.2014р. № 27-д/14 відповідачів:Кишенчук А.В. - дов. від 02.03.2015р. № 208 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про стягнення 654951,95 грн., з яких 614537,80 грн. інфляційних втрат, 40414,15 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010р. № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 та договором про закупівлю послуг від 23.10.2012р. № С-607/15 щодо здійснення розрахунку за надані послуги.

Позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 15.05.2015р., якою в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 992766,76 грн., з яких 948984,85 грн. інфляційні втрати, 43781,91 грн. 3% річних.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 992766,76 грн., з яких 948984,85 грн. інфляційні втрати, 43781,91 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві, які зводяться до відсутності можливості у відповідача своєчасно погасити заборгованість перед позивачем, яка виникла в результаті неналежного виконання контрагентами відповідача грошових зобов'язань та через те, що підприємство відповідача перебуває у складеному фінансовому становищі, оскільки в зв'язку з існуванням заборгованості із виплат заробітної плати, підприємство переведено на дводенний робочий тиждень, також накладено арешт на його рахунки і майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи від 07.10.2010р. № 14/982/10.С-574/15-6н/10-12 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - виконавець зобов'язаний здійснити надання послуг з виконання науково-дослідної роботи за темою «Комплексний аналіз даних геолого-геофізичних досліджень з метою виявлення пасток вуглеводнів різного типу в межах Львівського палеозойського прогину» (далі - послуги), а відповідач - замовник зобов'язується прийняти у власність результати наданих послуг і оплатити їх вартість на умовах, викладених у цьому договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору за надані послуги замовник, згідно з цим договором, перераховує виконавцю кошти без ПДВ, у сумі 2996666,67 грн., ПДВ - 599333,33 грн. Загальна ціна договору становить 3596000,00 грн.

Згідно з п. 2.5 договору замовник здійснює у безготівковій формі оплату вартості наданих виконавцем послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання обома сторонами без зауважень відповідного акту здавання-приймання наданих послуг.

Договір вважається укладеним з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами умов цього договору (п. 10.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони передбачили 5 етапів надання послуг та строки їх виконання.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 1457000 грн., що підтверджується наступними актами здавання-приймання послуг: від 02.07.2012р. № 15-с на суму 713000 грн., від 29.12.2012р. № 51-с на суму 744000,00 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін договору та скріплені їх печатками.

Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 350000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2012р. № 103246 на суму 350000 грн.

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю послуг від 23.10.2012р. № С-607/15 (далі - договір про закупівлю послуг), відповідно до умов якого позивач - виконавець зобов'язався у 2012 році надати відповідачеві - замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 договору про закупівлю послуг).

Відповідно до п. 3.2 договору про закупівлю послуг ціна цього договору становить 562500 грн., крім того ПДВ - 112500 грн., всього 675000 грн.

Згідно з п. 4.2 договору про закупівлю послуг оплата наданих послуг здійснюється поетапно на підставі актів здавання-приймання послуг протягом 30 банківських днів з дати підписання відповідного акта здавання-приймання послуг по кожному виконаному етапу. При цьому, у разі сплати авансу, із суми, що має бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторін (п. 10.1 договору про закупівлю послуг).

На виконання умов договору про закупівлю послуг позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 675000 грн., що підтверджується наступними актами здавання-приймання послуг: від 29.12.2012р. № 52-с на суму 315000 грн., від 29.12.2012р. № 55-с на суму 360000 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін договору та скріплені їх печатками.

Проте, відповідач за надані послуги за договором про закупівлю послуг не розрахувався.

Вищенаведені факти встановлені рішеннями господарського суду Київської області від 18.07.2013р. у справі № 911/1945/13 та від 11.08.2014р. у справі № 911/2879/14.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 18.07.2013р. у справі № 911/1945/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» про стягнення 1867354,83 грн., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» задоволені повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» 1782000 грн. основного боргу, 63960 грн. пені, 28571,65 грн. 3 % річних, 37490,63 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2014р. у справі № 911/2879/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» про стягнення 266292,54 грн., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» задоволені повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» 211660,81 грн. інфляційних втрат, 54631,73 грн. 3 % річних. 5325,85 грн. судового збору.

Вказані рішення від 18.07.2013р. у справі № 911/1945/13 та від 11.08.2014р. у справі № 911/2879/14 набрали законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

У відповідності до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

На момент розгляду даної справи основний борг відповідача в сумі 1782000 перед позивачем, який стягнутий з відповідача рішенням суду від 18.07.2013р. у справі № 911/1945/13 погашений лише частково в сумі 160344,27 грн. Решта суми основного боргу в розмірі 1621655,73 грн. на час розгляду даної справи не погашена.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Оскільки судове рішення від 18.07.2013р. у справі № 911/1945/13 про стягнення з відповідача коштів фактично не виконано, позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. № 14, господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Пунктом 7.1 вищевказаної постанови передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 12.07.2014р. по 25.05.2015р. складають 948984,85 грн., 3 % річних з прострочених сум за період з 12.07.2014р. по 25.05.2015р. складають 43781,91 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність можливість своєчасно погасити заборгованість перед позивачем, яка виникла в результаті неналежного виконання контрагентами відповідача грошових зобов'язань та через те, що підприємство відповідача перебуває у складеному фінансовому становищі, оскільки в зв'язку з існуванням заборгованості із виплат заробітної плати, підприємство переведено на дводенний робочий тиждень та посилання на те, що на рахунки та майно відповідача накладено арешт, не приймається судом до уваги при вирішенні спору у даній справі та відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 948984,85 грн. та 3% річних в сумі 43781,91 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерного компанії «Нафтогаз України» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 32710871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазгеосервіс» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78, кім. 212, ідентифікаційний код 30980191) 948984 (дев'ятсот сорок вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 43781 (сорок три тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 91 коп. 3% річних, 19855 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 29.05.2015р.