Постанова

від 28.05.2015 по справі 909/55/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа № 909/55/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз"), за вих. № 2335/10-04 від 03.04.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/1809/15 від 22.04.2015р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р.

у справі № 909/55/15

за позовом: ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІФК Тера" (надалі ТзОВ "ІФК Тера"), м. Івано-Франківськ

про стягнення завданих збитків в розмірі 10 437,29 грн.,

за участю представників:

від позивача: Попова Л.І. - представник (довіреність № НАК 607386 від 29.12.2014р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснені права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі № 909/55/15 (суддя Скапровська І.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" до ТзОВ "ІФК Тера" про стягнення завданих збитків в розмірі 10 437,29 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими позивачеві збитками у розмірі 10 437,29 грн., у зв'язку із завищенням відповідачем вартості виконаних робіт.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає у встановленні завищеної вартості робіт, що спричинило переплату за виконані роботи. Відтак, позивачем понесені витрати, які пов'язуються з відновленням порушеного права (реальні збитки), що мають, на думку скаржника, компенсуватися відповідачем шляхом відшкодування збитків.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 22.04.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2015р.

Ухвалою суду від 14.05.2015р. розгляд справи відкладено на 28.05.2015р.

У зв'язку з перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці, розпорядженням голови суду від 27.05.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 909/55/15, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Відповідач відзиву на апеляційну не подав, участі уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

16.12.2010р. між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ «Київтрансгаз» (замовник ) та ТзОВ "ІФК Тера" (підрядник) укладено договір №167/9999076823 від 16.12.2010р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується розробити робочий проект "Реконструкцію котельні на КС Боярка Боярського ЛВУМГ", замовник зобов'язується на умовах цього договору прийняти від підрядника виконану роботу та оплатити її. ( п.1.1 договору (а.с. 11-22)).

Загальна сума договору складає 293 072,00 грн., яка не може бути збільшена на час дії договору (п.3.1, п.3.2 договору).

Приписами п. 6.1. договору встановлено, що при умові відсутності у замовника претензій до виконаної роботи, приймання її замовником здійснюється шляхом підписання акта здачі - прийому виконаних робіт протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цього акта від підрядника з обов'язковим додержанням положень ст. 853 Цивільного кодексу України.

Розроблена під час виконання за цим договором проектно-кошторисна документація вважається переданою замовнику з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-прийому виконаних робіт (п.6.4 договору).

На виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 272 288,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 27.12.2012р. та оплатив їх (а.с. 23).

Будь-яких претензій щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору по розробці робочого проекту, недоліків з приводу виконаних робіт, вартості виконаних робіт сторонами не заявлялось.

Отже, сторонами належним чином виконано усі зобов'язання за договором.

17.09.2014р. Державною фінансовою інспекцією в м. Києві проведено перевірку правильності застосування підрядником коефіцієнтів при виконанні договору та кошторису на проектні (вишукувальні) роботи (ф. 2-П) "п.2" та "п.3" за період з 01.10.2012р. по 31.05.2014р. в результаті якої були виявлені порушення виконання умов договору та додатків до договору на суму 10 437,29 грн.,

Так, зокрема, вказаною перевіркою було встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 2 168,17 грн. (з ПДВ), так як відповідно до збірника цін на проектні роботи для будівництва Розділом № 64 "Газообладнання та газопостачання промислових підприємств, будівель і споруд, зовнішнього електроосвітлення" розрахунковий показник 0,8 (км.) розраховується до п.3 таблиці № 64-4 зазначеного збірника, а не до п. 2 таблиці № 64-4, що призвело до порушення п. 4.2, п. 4.4 ДБН д. 1.1-7-2000. Також перевіркою встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 8 269,12 грн. (з ПДВ), оскільки відповідно до збірника цін на проектні роботи для будівництва Розділу № 64 "Газообладнання та газопостачання промислових підприємств, будівель і споруд, зовнішнього електроосвітлення" та Глави № 1 п. 3 "газорегуляторні пункти, контрольно - розподільчі пункти, внутрішнього пристрою газопостачання" повинен застосовуватись знижуючий коефіцієнт 0.5 до газорегуляторного пункту шафового типу до таблиці № 64-1, що призвело до порушення п. 4.2, п. 4.4 ДБН д. 1.1-7-2000 (а.с. 24-27).

22.10.2014р. Державна фінансова інспекція України звернулася з листом № 05-14/1498 до ПАТ «Укртрансгаз» з вимогою про усунення порушень встановленою ревізією, зокрема зобов'язала стягнути завищену вартість виконаних робіт в розмірі 10 437,29 грн., у т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТзОВ «ІФК Тера» (а.с. 28-31).

На виконання вказаної вимоги ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 24.11.2014р. надіслав на адресу ТзОВ «ІФК Тера» вимогу № 1 про повернення коштів у сумі 10 437,29 грн. (а.с. 34-35).

Однак, дана вимога була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» до суду з позовом про стягнення з ТзОВ "ІФК Тера" завданих збитків в розмірі 10 437, 29 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

За змістом положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 ГК України, яка кореспондується зі ст. 16 ЦК України, визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, зокрема, передбачено можливість захисту прав та інтересів шляхом відшкодування збитків.

Згідно з ст. 22 Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частиною 1 статті 226 того ж Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Як зазначалося вище, між сторонами був укладений договір №167/9999076823 від 16.12.2010р., який за своєю природою є договором підряду.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підрядник виконав, а замовник прийняв роботи та оплатив їх на загальну суму 272 288,00 грн., доказом чого є акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.12.2012р., який підписаний позивачем без будь-яких претензій до відповідача відносно виконаних ним робіт та їх вартості. Даний факт не заперечується і самим позивачем.

Сума договору, а також порядок її формування були чітко визначені у договорі, відтак, завищення ціни вартості робіт підрядником, яке було встановлене Державною фінансовою інспекцією, не може кваліфікуватися як порушення умов договору підряду.

Отже, виявлені фінансовою інспекцією порушення щодо вартості виконаних робіт не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки між позивачем та відповідачем існували договірні відносини підряду, договір в судовому порядку не визнаний недійсним, сторонами виконаний, тому сам акт Державної фінансової інспекції не може бути підставою для стягнення збитків.

Крім того, сам лише акт Державної фінансової інспекції не визначений законодавством як безумовний доказ в розумінні ч. 2 ст. 43 ГПК України. Обставини, вказані в такому акті, повинні підтверджуватись належними доказами у відповідності до статей 33, 34 ГПК України. Висвітлені в актах фінансової інспекції порушення, встановлені під час перевірок, підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами розділу V ГПК України.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення з останнього суми збитків, оскільки з матеріалів справи не вбачається в його діях наявності необхідного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка; негативний результат такої поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника).

З огляду на те, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у нього збитків в розмірі, визначеному Держфінінстпекцією України, вини відповідача у виникненні збитків у позивача, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками, що виникли у позивача, в задоволенні позову слід відмовити.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі № 909/55/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.