Постанова

від 28.05.2015 по справі 821/336/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/336/15-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі за позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги -,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Херсоні від 28.10.2014 року № 11066-25 про стягнення податкового боргу та рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про опис майна у податкову заставу від 28.10.2014 року № 617, зобов'язати відповідача розглянути питання щодо списання податкового боргу ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» в сумі 781 027,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкова вимога та рішення прийняті відповідачем без урахування вимог діючого законодавства України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 10.07.2014 року ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» взято на податковий облік до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Відповідно до інтегрованих даних платника податків ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим», відкритих в ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, станом на 12.12.2014 року за зазначеним підприємством обліковується податковий борг, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 18.02.2014 року №9090461220 та авансових внесків, що підлягають сплаті щомісячно у березні - грудні.

У зв'язку з наявністю у Підприємства податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями ДПІ у м. Херсоні 28.10.2014 року прийнято податкову вимогу №11066-25, відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити податковий борг в сумі 781 027,27 грн., у т.ч. податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 120 983 грн. та авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 660 044,27 грн.

Крім цього податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 28.10.2014 р. № 617.

Листом від 12.11.2014 року №7/11/14 ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» звернувся до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про списання податкового боргу, визначеного в податковій вимозі від 28.10.2014 року, проте податковим органом у списанні податкового боргу було відмовлено.

За наслідками адміністративного оскарження податкову вимогу залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції, з посиланням на ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» виходив з того, що відмова контролюючого органу у списанні податкового боргу є протиправною, оскільки в силу Закону у ДПІ виникає беззаперечний обов'язок щодо списання податкового боргу, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації у разі перереєстрації місцезнаходження платника податку з тимчасово окупованої території на іншу територію України. За цих обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного податкового законодавства України.

Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12.1. ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» № 1636-VII від 12 серпня 2014 року (далі - Закон) початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно підпункту а) пункту 15.1 ст. 15 Закону будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг , суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Аналізуючи положення вищенаведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що головними умовами для списання податкового боргу юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, є: 1) зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України та 2) виникнення податкового боргу з моменту тимчасової окупації, тобто, з 27.03.2014 року - дати набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України безвідносно до моменту виникнення податкового боргу є достатньою підставою для списання такого податкового боргу і чинним законодавством не вимагається як обов'язкова умова для такого списання перевезення платником податків обладнання та матеріальних активів з окупованої території.

В даному випадку, на думку колегії суддів, має місце невірне тлумачення податковим органом положень чинного законодавства, адже згідно підпункту б) пункту 15.1 ст.15 Закону перенесення місця своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України та вивезення основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, для подальшого використання у господарській діяльності, є необхідною умовою лише для набуття права платником податків на звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271 Митного кодексу України) таких основних засобів та для включення до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств підтверджених належним чином витрат, понесених у зв'язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України, 100 відсотків амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованої території України та були введені в експлуатацію на іншій території України тощо.

Безпосередньо для списання податкового боргу платника податків достатньою умовою є зміна місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України, але, як вже зазначалося вище, за умов виникнення такого боргу з моменту тимчасової окупації.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, податковий борг Підприємства виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яку подано до податкового органу 18.02.2014 р. №9090461220 та авансових внесків, що підлягають сплаті щомісячно у березні - грудні 2014 року.

Оскільки Резолюція Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй № 68/262 про підтримку територіальної цілісності України набрала чинності 27 березня 2014 року, а податковий борг Підприємства виник у лютому 2014 року, тобто до набрання чинності зазначеної Резолюції та, відповідно, до початку тимчасової окупації, колегія суддів вважає, що зазначений податковий борг та авансові внески з податку на прибуток мають бути сплачені позивачем, отже податкова вимога про сплату цього боргу та відповідно, рішення податкового органу про опис майна у податкову заставу є правомірними та повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки судом першої інстанції повною мірою досліджені всі обставини справи, проте їм дано неналежну правову оцінку та невірно застосовано норми матеріального права колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі за позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В. Стас