Постанова

від 06.02.2007 по справі 34/232-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/232-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2007                                                                                   Справа № 34/232-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  суддя Герасименко І.М. (доповідача)    

судді:   Прудніков В.В., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання: Кадникова О.В.

за участю представників сторін:

представник  позивача Чередник Г. Б.;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Гільдія ЛТД”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.10.06р.  

у справі № 34/232-06

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Промтех”, м. Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Гільдія ЛТД”,

м. Дніпропетровськ

про  стягнення 29 379  грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Промтех”, м. Дніпропетровськ з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Гільдія ЛТД”, м. Дніпропетровськ про стягнення 29 379  грн. 19 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач  згідно з договором №25/03-2003 від 25.03.03 р., зобов'язаний був поставити товар на умовах самовивозу на суму 27 888 грн. 00 коп. й згідно з додатком №2 від 24.04.2003 р. на суму 29 556 грн. 00 коп., але поставка товару здійснена не була, в зв'язку з чим відповідач просить повернути суму попередньої оплати, що була перерахована відповідачу - 22 444 грн. 00 коп.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2006 р.(суддя-доповідач Примак С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача  22 444 грн. 00 коп. –боргу, 110 грн. 68 коп. –3% річних, 225 грн. 55 коп. –витрат на держмито, 90 грн. 59 коп. –витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодився з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 20.10.2006 р. Вказує, що згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України збіг строку позовної давності закінчився 30.04.2006 р., також, вказує, що не було встановлено строків поставки товару.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.02.2007 р. представник позивача заперечив проти апеляційній скарги, просить рішення суду

залишити без змін. Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з хворобою представника, але будь-яких доказів поважності  причин, з яких представник не з'явився в судове засідання не надав, тому   колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, за наявними у справі доказами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

  25.03.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Промтех” (покупець) та товариством з  обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Гільдія ЛТД” (продавець) був укладений договір №25/03-2003 купівлі-продажу товару зі строком дії до 31.12.2003 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

 Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця партію товару, а покупець –прийняти та оплатити даний товар.

 Згідно з п. 2.4 договору оплата проводиться по рахункам, виставленим продавцем.

 На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №1-0000126 від 26.03.2003 р. позивач перерахував грошові кошти на суму 27 888 грн. 00 коп. за платіжним дорученням №277 від 24.04.2003 р., а також за платіжним дорученням №260 від 29.04.2003 р. на суму 29 556 грн. 00 коп. –на підставі рахунку-фактури №1-000181 від 24.04.2003 р.

 Відповідно до п. 3.2 договору строк відвантаження партії товару –відповідно до додатків.

 Згідно з додатком №1 ві 25.03.2003 р. відповідач мав поставити товар позивачеві на умовах самовивозу на суму 27 888 грн. 00 коп. та згідно з додатком №2 від 24.04.2003 р. –на суму 29 556 грн. 00 коп.

  09.06.2003 р. позивач відмовився від прийняття  продукції та звернувся з проханням до відповідача про повернення перерахованих грошових коштів (а.с. 16). Відповідач на протязі серпня-вересня 2003 р. частково повернув грошові кошти, тобто фактично погодився з відмовою від виконання зобов'язань за договором. Про це також свідчить акт звірення взаєморозрахунків, підписаний сторонами (а.с.21).

 Позивач в своїй позовній заяві вказує, що відповідач поставку товару не здійснив, повернув 35 000 грн. 00 коп. за платіжними дорученнями №577 від 08.08.2003 р., №598 від 19.08.2003 р., №659 від 09.09.2003 р., №806 від 05.11.2003 р.  Позивачем 22.02.2006 р. надіслано на адресу відповідача претензію №137 про повернення грошових коштів на суму 22 444 грн. 00 коп. Відповідачем грошові кошти в сумі 22 444 грн. 00 коп. позивачеві не повернув.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі вказує, що в зв'язку з тим, що договір №25/03 –2003 від 25.03.2003 р. та додатки до нього не визначали строків поставки товару, право пред'являти вимоги про виконання зобов'язань у позивача виникло в момент перерахування грошових коштів на рахунковий рахунок відповідача, тобто 25.04.2003 р. та 30.04.2003 р., таким чином вважає, що строк позовної давності сплинув –30.04.2006 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Зважаючи на те, що в матеріалах справи така заява відсутня, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування позовної давності.  

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до правовідносин сторін по даній справі, які продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 693  Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати.  Однак, відповідач свої зобов'язання з поставки металопродукції не виконав.

Таким чином, підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,                                      

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Гільдія ЛТД”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.10.06р. у справі

№ 34/232-06–залишити без змін.

Головуючий                                                                                              І.М. Герасименко

           Судді                                                                                                          В.В. Прудніков

                                                                                                                               Л.О. Ясир

      З оригіналом згідно.Помічник судді                                        Ю.А. Тараненко