Ухвала

від 04.03.2015 по справі 495/4665/14-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4665/14-ц

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.

при секретарі Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із непідсудністю даної категорії справ в цивільному провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - ОСОБА_3 Держземагентства в м. Білгород- Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа № 495/4665/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Держземагентства у м.Білгород-Дністровському Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №962758 від 20 травня 2008 року, що виданий ОСОБА_2 на підставі Рішення Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 15 листопада 2007 року № 381 -V та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01.08.506.00190 та скасування державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:01:002:0264.

04 лютого 2015 року відповідач ОСОБА_2 надав суду клопотання про закриття провадження у зазначеній справі у зв'язку із порушенням предметної підсудності даної справи оскільки ця справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене клопотання відповідач ОСОБА_2 мотивував тим, що оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку (у тому числі оформлення державного акту) перебуває у сфері публічно-правових відносин, тому спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.

Також ОСОБА_2 вказав, що у позові позивач не зазначив якими діями або бездіяльністю ОСОБА_2 або ОСОБА_3 Держземагентства порушують права ОСОБА_1.

Окрім того, ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_3 Держземагентства у м.Білгород- Дністровському Одеської області є територіальним державним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, і в розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень, а тому виходячи з аналізу суб'єктивного складу та характеру правовідносин зазначене свідчить, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду не в місцевому суді, а в окружному адміністративному суді.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_6 з клопотанням не погодилась та просила відмовити.

Представник ОСОБА_3 Держземагентства в м. Білгород- Дністровському, Одеської області в судове засідання не з’явився, про день слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області в судове засідання не з’явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Згідно п.1 ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки відповідачем) таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі- продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки (на час виникнення спірних відносин) визнавалися документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце уразі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таку саму правову позицію було висловлено Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6- 103цс12 та від 04 червня 2014 року у справі № 6-46цс14, а також в інших аналогічних справах, про які зазначено в уточненій позовній заяві, в останній її редакції.

Як вбачається зазначені справи, що розглядалися Верховним Судом України, у спорах про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, розглядалися саме в порядку цивільного судочинства і Верховний Суд України підтвердив, що саме в порядку цивільного судочинства і повинні розглядатися справи у спорах про визнання недійсними державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п.41 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, па підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором, за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюстом.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.217 ЦПК України, суд , який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання .

Таким чином, зазначення в позовній заяві одним співвідповідачів Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, яка є суб'єктом владних повноважень, жодним чином не свідчить, що між позивачем та Реєстраційною службою існує публічно-правовий спір. Залучення зазначеного суб'єкта владних повноважень як співвідповідача здійснено по тій причині, іцо саме цей орган є правонаступником прав та обов'язків Держземагенства щодо реєстрації речових прав на земельні ділянки і саме Реєстраційна служба повинна внести запис про скасування державної реєстрації прав, а суд відповідно до ст.217 ЦПК України при ухвалення рішення може визначити саме такий порядок його виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із непідсудністю даної категорії справ в цивільному провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - ОСОБА_3 Держземагентства в м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.2-4, 10, 11, 15, 27-31, 168 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.116, 126, 143, 149, 151, 152, 153, 155 Земельного кодексу України, н.41 Постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із непідсудністю даної категорії справ в цивільному провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - ОСОБА_3 Держземагентства в м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

СУДДЯ :