Рішення

від 22.06.2015 по справі 495/4665/14-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4665/14-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 травня 2015 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.

при секретарі Мамончик К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - відділ Держземагентства у м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - відділ Держземагентства у м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю, в якому просить Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758, виданий 20.05.2008 року ОСОБА_2, на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15 листопада 2007 року № 381-V, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 0113 га за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Дзержинського, 20/22 , яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:002:0264; Скасувати Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0, 0113 га. за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Дзержинського, 20/22, яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:002:0264, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758, виданого 20.05.2008 року на підставі рішення Білгород- Дністровської міської ради від 15 листопада 2007 року № 381-V, належить ОСОБА_2.

Представник позивачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача - Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області у судове засідання не з'явився, про день слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили (а.с. 123).

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, згідно заяви просив справу слуханням відкласти, але не додав до заяви документ, який підтверджує причину відкладення справи (а.с. 128).

Представник третьої особи - відділу Держземагентства у м. Білгород-Дністровському, Одеської області у судове засідання не з'явився, згідно заяви просили розглядати справу за відсутності представника за наявними в справі документами. (а.с. 124).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міської ради від 15.11.2007 року № 381 -V затверджено матеріали інвентаризації, проект відведення земельної ділянки вирішено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0113 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Дзержинського, 20/22, яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (п.1.23.), яка відноситься до прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку № 11-А по вул. Ізмаїльській в м.Білгород-Дпістровському Одеської області.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 23.06.2011 pоку № 514 ОСОБА_2 дозволено будівництво прибудови (кухня, хол-їдальня) до житлового будинку, переобладнання коридору літ. «3-1» у тамбур та санвузол (з встановленням перегородки) у домобудові по вул. Дзержинського, 2/22. в м.Білгород- Дністровському Одеської області.

В 2011 році позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування вищевказаних рішень виконкому. Відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайоиного суду Одеської області від 16.05.2013 року було визнано протиправними та скасовано п.1.23 рішення Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 381-V від 15.11.2007 року, згідно якого затверджено матеріали інвентаризації, проекти відведення земельних ділянок та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0113 га за адресою: м.Білгород-Дністровський, вул.Дзержинського, 20/22 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Визнано протиправним та скасовано рішення Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 514 від 23.06.2011 року, в частині надання дозволу ОСОБА_2 на забудову та переобладнання, у приватних домобудовах. а саме: у домобудові по вул.Дзержинського,20/22 будівництва прибудови (кухня, хол- їдальня) до житлового будинку, переобладнання коридору літ. «3-1» у тамбур та санвузол (з встановленням перегородки).

На підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 15.11.2007 року № 381-V ОСОБА_2, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0.0113 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: вул. Дзержинського, 20/22, в м.Білород-Дістровському Одеської області, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.08.506.00190, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:002:0264.

Згідно листа виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 05.11.2002 року за № К-2528 , щодо розгляду заяви ОСОБА_5 про дозвіл на будівництво житлової прибудови до частини будинку по вул.. Дзержинського, 20, встановлено, що на підставі договору дарування від 14.10.2002 року свою частину будинку по вул.. Дзержинського, 20 ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 та будівництво прибудови не можливе оскільки відсутня земельна ділянка, так як будинок літ. «В» розташований на по границі з земельною ділянкою домоволодіння № 11 по вул.. Ізмаїльська, та побудована прибудова буде розташована на території цього домоволодіння, що протипоказано. (а.с 14).

Згідно листа виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 24.04.2003 року за № КЛ-231 земельна ділянка по вул.. Ізмаїльська, 11-а являється двором загального користування і закріплена за багатоквартирним жилим будинком за цією ж адресою. На даний час земельна ділянка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Білгород-Дністровський. Передача частини земельної ділянки по вул.. Ізмаїльська, 11-а в приватну власність ОСОБА_7 можлива за згодою усіх жильців багатоквартирного жилого будинку за вищевказаною адресою. (а.с 15).

Згідно листа виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 25.01.2005 року за № К-32 щодо розгляду заяви ОСОБА_8 про зміну адреси квартири по вул.. Дзержинського, 20/22 в м. Білгород-Дністровський та дозвіл на прибудову, встановлено, що квартира (3/100 частин домоволодіння) являється невідємною частиною жилого будинку літ. «В» по вул.. Дзержинського. 20/22, виділити її в склад домоволодіння по вул.. Ізмаїльська, 11-а неможливо. Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 1040 від 18.07.1991 року за житловим будинком по вул.. Ізмаїльська, 11-а зареєстрована земельна ділянка площею 1707 кв.м, за жилим будинком по вул.. Дзержинського, 20/22 - 2338 кв.м. Для отримання дозволу на прибудову за рахунок території домоволодіння по вул.. Ізмаїльська, 11-а необхідно змінити землекористування двох домоволодінь, що можливо тільки при згоді усіх співвласників (а.с. 16).

Таким чином судом встановлено, що земельна ділянка площею 1707 кв.м., з якої ОСОБА_2 виділено у приватну власність земельну ділянку площею 113 кв.м. (0,0113 га) для будівництва прибудови до його квартири № 22, що знаходиться по вул.Дзержинського, 20 в м. Білгород-Дністровський є прибудинковою територією багатоквартирного жилого будинку по вул.Ізмаїльській, 11-а в м. Білгород-Дністровський, що находиться в спільному землекористуванні співвласників зазначеного жилого будинку, а також власників нежилих приміщень.

На підставі договору купівлі-продажу від 16.01.1992 pоку, укладеного між позивачкою та виконкомом Білгород-Дністровської міської ради, вона є власником 1 1/100 частин жилого будинку № 11-а по вул. Ізмаїльська, в м.Білгород-Дністровському.

До категорії земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (п. «б» ч. 1 ст. 9, ст.ст. 38, 39 ЗК України).

Як встановлено у судовому засіданні, спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки житлової забудови площею 1707 кв.м., на якій розташований багатоквартирний жилий будинок (не садибної забудови) № 11-а, по вул.Ізмаїльській, в м.Білгород-Дністровському, що належав до державного житлового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові ериторії державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками (ч.2, ч. 3 ст.42 ЗК України).

При цьому прибудинковою територією вважають встановленому за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної не садибної житлової забудови, необхідну для розміщення та обслуговування жилого будинку й господарських і технічних будівель та споруд біля нього, тобто територію під жилим будинком, проїзди й тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських потреб та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

З аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст.42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартири у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України від 29.11.2001 року за № 2866-ПІ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність окремим громадянам (тим більше, не співвласникам багатоквартирного жилого будинку) земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.

Відповідно до ст.ст.149, 151 ЗК України передбачено порядок вилучення й одержання узгодження з землекористувачами питань вилучення земельних ділянок з їхнього користування для їх подальшої передачі у користування чи власність зацікавленим особам. Згідно цього порядку, перед вирішенням питання про вилучення земельної ділянки і дачі згоди на попередній вибір передбачуваної земельної ділянки в користування чи власність, це питання повинне бути погоджене з землекористувачами даної земельної ділянки, тобто співвласниками багатоквартирного житлового будинку, а також власниками нежилих приміщень по вул.Ізмаїльській. 11-а м. Білгород-Дністровський.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не звертався до позивачки або інших співвласників жилого будинку та не одержував згоди від співвласників та землекористувачів багатоквартирного жилого будинку по вул.Ізмаїльській, 11-а м. Білгород-Дністровський на вилучення земельної ділянки з спільного користування.

На земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 знаходиться дерев'яний сарай під літ. «Д», яким у володіє та користується позивача, та в якому зберігаються вугілля, дрова та інше належне позивачці майно, також на земельній ділянці, що відноситься до прибудинкової території знаходяться належні позивачці на праві власності гараж літ. «Є» та літня кухня (на плані зазначено як сарай літ. «Ж»).

В судовому засіданні також встановлено, що позивачка, як й інші співвласники жилого будинку по вул.Ізмаїльській, 11-а м. Білгород-Дністровський повністю виконують покладені на них обов'язки користувача прибудинкової території, що передбачено 4.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.

Згідно з п. 3 зазначених Правил, за власником житлового будинку органом місцевої державної влади закріплюється прибудинкова територія.

Власник житла за рахунок власних коштів оплачуює всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території (п.4 Правил).

Відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку Нормування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивачка наряду з іншими співвласниками зазначеного житлового будинку постійно здійснює оплату за житлово- комунальні послуги, що включає в себе утримання будинку та прибудинкової території, до якої в свою чергу належить і спірна земельна ділянка.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного державного фонду» власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані приймати участь в загальних затратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинковоїтериторії відповідно до своєї частки в майні будинку. Користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 496025 від 26.03.2008 року виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було здійснено державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДРУЖБА-11-А», місцем знаходженням якого є будинок № 11-А по вул.Ізмаїльській в м. Білгород-Дністровському.

Відповідно до ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється виключно у судовому порядку і то, якщо для цього є підстави передбачені земельним законодавством.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам іемельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Згідно ч. 1, 2 ст.116 Земельного Кодексу України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на -час видачі державного акту на право власності на земельну ділянку) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що свідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно із ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права, або створюють небезпеку порушення прав: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків: застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органами місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно положень ст. 324 ЦК України земля, її надра, які знаходяться в межах території України є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно ст.. 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Положеннями ст. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Згідно до ст.. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підстав Конституції України, цього Кодексу, а також інших Законів, що видаються відповідно до них. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами чітко передбачений положеннями ст. 118 ЗК України.

Субєктами права власності згідно вимог ст. 80 ЗК України є в т.ч. територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно положень ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності , а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

Вищевказана позиція підтверджується й судовою практикою при розгляді аналогічних справ, зокрема: Постановою Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-103цс12 та Постановою Верховного суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-57цс13.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положення ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачають, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, а саме той факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758 від 20.05.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,113 кв.м за адресою: Одеська область, вул.. Дзержинського, 20/22, був виданий на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради № 381-V від 15.11.2007 року, яке скасовано Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2013 року (яка не була оскаржена та набрала законної сили), а також приймаючи до уваги численні вищевказані порушення норм діючого законодавства при отриманні цього акту, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - відділ Держземагентства у м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю, є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 143 Конституції України, ст.ст. 16, 324, 327, 328, 373, 374, 387 ЦК України, ст. ст. 12, 78, 80, 83, 118, 186, 202 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, третя особа - відділ Держземагентства у м. Білгород-Дністровському, Одеської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758, виданий 20.05.2008 року ОСОБА_2, на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15 листопада 2007 року № 381-У, згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 0113 га, за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Дзержинського, 20/22 , яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:01:002:0264.

Скасувати Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0, 0113 га, за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.. Дзержинського, 20/22 , яка надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 962758, виданого 20.05.2008 року на підставі рішення Білгород- Дністровської міської ради від 15 листопада 2007 року № 381-V, акт зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.08.506.00190, кадастровий номер 5110300000:01:002:0264, належить ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя