Ухвала

від 03.06.2015 по справі 368/91/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/91/14 Головуючий у І інстанції Кириченко В. І. Провадження № 22-ц/780/3085/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А. Категорія 1 03.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря Ромашини І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Леонівської сільської ради, ОСОБА_2, треті особи: Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, Орган опіки та піклування Кагарлицької районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень про надання дозволу на оформлення права власності та про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними державних актів, скасування їх державної реєстрації та записів в поземельній книзі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що з 13 серпня 1977 року по 03 листопада 2011 року він перебував з ОСОБА_4 у шлюбі.

У 1986 році сторонам, як переселенцям з Чорнобиля, було надано житловий будинок АДРЕСА_1 у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області та який в подальшому, разом із земельною ділянкою, було приватизовано ОСОБА_4, без відома позивача.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Леонівської сільської ради № 13 від 19 лютого 2006 року про надання дозволу ОСОБА_4 на оформлення права особистої власності на спірний житловий будинок, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07 червня 2007 року, визнати незаконним та скасувати рішення сесії Леонівської сільської ради № 28 від 31 серпня 2010 року про безоплатну передачу у власність земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також площею 0,7713 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Кагарлицького р-ну, Київської обл., визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 04 березня 2011 року та державний акт серії НОМЕР_2 від 04 березня 2011 року, а також скасувати їх державну реєстрацію.

Під час судового розгляду позивачем було збільшено позовні вимоги, посилаючись на те, що спірну земельну ділянку та домоволодіння було відчужено, шляхом укладення 24 вересня 2013 року договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

На підставі викладеного позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24 вересня 2013 року житлового будинку АДРЕСА_1 у с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане майно і визнати недійсним договір купівлі -продажу від 24 вересня 2013 року земельної ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане майно

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 лютого 2015 року, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Леонівської сільської ради № 13 від 19.02.2006, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на приватизацію будинку АДРЕСА_1

Визнано незаконним та скасовано Свідоцтво про право власності, видане Леонівською сільською радою на будинок АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області 07.06.2007 на ім'я ОСОБА_4

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Леонівської сільської ради № 28 від 31.08.2010, яким ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області площею 0,25 га.

Визнано незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області площею 0,25 га, виданий на ім'я ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га від 24.09.2013 № 2094, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області від 24.09.2013 № 2097, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В.В. та скасовано його державну реєстрацію.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Після закінчення апеляційного розгляду справи та з пропуском процесуальних строків, передбачених цивільно-процесуальним законодавством, до суду була подана апеляційна скарга ОСОБА_2, яка була залучена як відповідач по справі, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не знала про оскаржуване рішення та не була присутня під час його проголошення їй було поновлено строки на апеляційне оскарження рішення суду з врахуванням поважності причин його пропуску.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не взяв до уваги заяву ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності, оскільки позивачу було відомо про факт приватизації ще у 2011 році під час розгляду справи про розлучення зі ОСОБА_4

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити описово-мотивувальну частину рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року, зазначивши підставу для відмови у задоволенні позову - пропуск ОСОБА_3 строку позовної давності.

Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 звертає увагу апеляційного суду на те, що судом першої інстанції було скасовано рішення виконавчого комітету Леонівської сільської ради № 13 від 19.02.2006, натомість рішення про надання дозволу на оформлення права особистої власності на спірний житловий будинок було прийнято 19.12.2006, що також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, а у випадку спливу строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, про факт приватизації ОСОБА_4 спірного майна позивачу стало відомо під час звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме 29 листопада 2012 року, що підтверджується рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року (а.с. 28). Відповідно перебіг строку позовної давності розпочався саме з того моменту.

Позивач з даним позовом звернувся до суду у січні 2014 року - це дає підстави вважати, що ОСОБА_3 звернувся за захистом порушених прав в межах строку позовної давності.

Інших доказів, які б підтверджували, що позивач знав раніше про приватизацію ОСОБА_4 житлового будинку та прилеглої до нього земельної ділянки, відповідачем не надано.

Отже, правових підстав для застосування позовної давності, за заявою ОСОБА_4 не має.

Доводи апеляційної скарги щодо скасування рішення виконавчого комітету Леонівської сільської ради про надання дозволу ОСОБА_4 на оформлення права особистої власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 № 13 від 19.02.2006 , а не від вірної дати 19.12.2006 знаходять своє підтвердження у матеріалах справи.

Так, дійсно позивачем в позовній заяві та в рішенні суду першої інстанції було помилково вказано дату прийняття рішення 19.02.2006 замість вірної - 19.12.2006 , що підтверджується архівним витягом протоколу сесії виконавчого комітету Леонівської сільської ради (а.с. 12-14).

Разом з тим, вказана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, так як не може вплинути на правильність висновків суду щодо незаконного надання дозволу ОСОБА_4 на одноособове оформлення права власності на спірний житловий будинок та прилеглої до нього земельної ділянки.

Відповідно до ст.318 ЦПК України, якщо апеляційна скарга на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані у встановлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами відповідного розділу ЦПК України.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті залежно від обґрунтованості скарги суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 ЦПК України. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Згідно зі ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; змінити рішення; постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження по справі або залишення заяви без розгляду.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, що з підстав зазначених в апеляційній скарзі оскаржуване рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції не підлягають скасуванню, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 318 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року відхилити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді