Рішення

від 30.06.2009 по справі 5/101-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/101-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" червня 2009 р.                                                                          Справа № 5/101-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсталь»,                   м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельний Альянс і К»,  м. Біла Церква

про стягнення  117005,30 грн.

за участю представників:

позивача:Полякова О.В. –дов. від 12.06.2009р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

          суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсталь»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельний Альянс і К»(далі – відповідач) про стягнення 151204,69 грн. основного боргу, 6860,14 грн. пені, 4384,94 грн. 3% річних та 857,52 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення суми позовних вимог від 30.06.2009р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в зв'язку із допущенням описки у позовній заяві. Відповідно до поданої заяви останній зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних і пені та просить суд стягнути з відповідача 103705,31 грн. основного боргу, 9955,71 грн. інфляційних втрат, 1508,70 грн. 3% річних та 1835,58 грн. пені.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 103705,31 грн. основного боргу, 9955,71 грн. інфляційних втрат, 1508,70 грн. 3% річних та 1835,58 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 30.06.2009р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 05.03.2008р. № 5/3 (далі – договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність відповідача –покупця металопрокат (далі –товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість у відповідності до умов договору.

У відповідності до п. 4.3 договору загальна вартість даного договору складає загальну вартість поставленого товару, вказану у всіх рахунках –фактурах до даного договору.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в договорі або рахунках - фактурах. Датою платежу вважається дата зарахування  грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.5 договору покупець має відстрочку платежу за поставлений товар у продовж 5-ти банківських днів від дня виписки постачальником видаткової накладної.

Товар вважається поставленим позивачем і прийнятим відповідачем з моменту видачі видаткової накладної або підписання акта приймання –передачі, а у випадку поставки залізничним транспортом з дати передачі товару організації –перевізнику (п. 5.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р., а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку між сторонами (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних                  № 1276 від 14.08.2008р., № 1425 від 08.09.2008р., № 1449 від 10.09.20008р. поставив відповідачу товар - металопрокат на загальну суму 128862,14 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково на суму 25156,83 грн.

Таким чином, за відповідачем станом на день розгляду справи рахується борг в розмірі 103705,31 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставлених товарів. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 103705,31 грн.  заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 15.09.2008р. по 10.03.2009р. складають 9955,71 грн., три проценти річних з простроченої суми за вказаний період складають 1508,70 грн.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунком позивача пеня нарахована за період з 15.09.2008 р. по 10.03.2009 р. та складає 1835,58 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 103705,31 грн. основного боргу, 9955,71 грн. інфляційних втрат, 1508,70 грн. 3% річних та 1835,58 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельний Альянс і К»(09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 363, код ЄДРПОУ 33519667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсталь» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 147, код ЄДРПОУ 34726113) 103705 (сто три тисячі сімсот п'ять) грн. 31 коп. –заборгованості, 9955 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1508 (одну тисячу п'ятсот вісім) грн. 70 коп. 3% річних, 1835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн. 58 коп. пені, 1170 (одну тисячу сто сімдесят) грн. 06 коп. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                       Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 12.08.2009р.