Рішення

від 30.06.2009 по справі 26/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.09                                                                                           Справа№ 26/111

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісного центру „Діамант”, с. Наварія Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства „ДАЙНА”, м. Львів

про: стягнення 12 865,83 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Сервісний центр „Діамант”, с. Наварія Пустомитівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „ДАЙНА”, м. Львів про стягнення 12 865,83 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2009 р. Ухвалою суду від 02.06.2009 р. розгляд справи відкладався до 30.06.2009 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання № 228 від 01.06.2009 р. про зміну ціни позову, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на його користь 9 732,00 грн. основного боргу та 1 170,90 грн. штрафних санкцій, з яких: 1 011,06 грн. –інфляційні втрати та 159,84 грн. –3% річних.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 13.05.2009 р. та 02.06.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено роботи по ремонту та сервісному обслуговуванню автомобіля Toyota Land Cruiser Prado (р.н. ВС8878АК, № кузова (шасі): JREBU29J505048743), що належить відповідачу. Факт виконання позивачем ремонтних робіт підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт № Д-00004971 від 13.06.2008 р. та № Д-00005968 від 04.07.2008 р. (копії актів виконаних робіт знаходяться в матеріалах справи). З вказаних актів виконаних робіт вбачається, що позивачем виконано роботи на загальну суму 9 731,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

31.10.2008 р. позивачем надіслано відповідачу претензію з вимогою до 10.11.2008 р. погасити заборгованість та нараховані штрафні санкції на загальну суму 10 576,06 грн. (9 731,00 грн. –основний борг, 725,74 грн. –пеня, 29,19 грн. –інфляційні втрати та 90,13 грн. –3% річних). Відповідачем претензію від позивача отримано 05.11.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 191899, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Претензія відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати виконаних ремонтних робіт не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 9 731,00 грн.

Позивач керуючись Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та Господарським кодексом України нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 856,76 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували письмове оформлення способу забезпечення виконання зобов'язання відповідачем у вигляді пені, а тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1 045,77 грн. та три проценти річних в розмірі 232,30 грн. З вказаного розрахунку позовних вимог вбачається, що вказані суми нараховано за період з червня 2008 р., в той час, коли відповідачем отримано, як зазначалося вище, претензію від позивача 05.11.2009 р. і отже строк грошового зобов'язання настав згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України 13.11.2009 р. Позивачем 17.06.2009 р. подано через канцелярію суду клопотання № 228 від 01.06.2009 р. про зміну ціни позову, відповідно до якого нараховано інфляційні втрати в розмірі 1 011,06 грн. та три проценти річних в розмірі 159,84 грн. Вказані суми нараховано з врахування строку настання грошового зобов'язання, тобто з 13.11.2008 р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають до задоволення частково, а саме відповідно до клопотання позивача про зміну ціни позову в розмірі 1 011,06 грн. інфляційних втрат та 159,84 грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „ДАЙНА”, м. Львів, вул. Максимовича, 5/84 (р/р 260043471 у ЛОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 30823388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісного центру „Діамант”, с. Наварія, вул. Шкільна, 2/3, Пустомитівський район, Львівська область (р/р 2600313124 у ЛОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 32764382) 9 731 грн. 00 коп. основного боргу, 1 011 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 159 грн. 84 коп. –3% річних, 109 грн. 02 коп. державного мита та 264 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.