Рішення

від 14.08.2009 по справі 7/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/130-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 7/130-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем-Центр”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Клен”, м. Вишневе

про стягнення 6599, 98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ратай О.М. (дов. б/н від 05.06.2009 р.);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Полірем-Центр” (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до                                Товариства з обмеженою відповідальністю „Клен” (далі –відповідач) про стягнення 6599, 98 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 101 від 03.03.2008 р., зокрема, щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 15.06.2009 року було порушено провадження у справі                          № 7/130-09 та призначено її розгляд на 09.07.2009 року.

В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 09.07.2009 р., розгляд справи було відкладено на 04.08.2009р.

В судове засідання 04.08.2009 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.08.2009 р.

В судовому засіданні 14.08.2009 р. представник позивача повідомив про часткову сплату основної заборгованості відповідачем, в сумі 1000, 00 грн. На підтвердження зазначеного надано копію банківської виписки за 06.08.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.2009 р. не з'явився, однак, 14.08.2009 р. через загальний відділ суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з його перебуванням у службовому відрядженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Частиною другою та третьою ст. 28 ГПК України встановлено, що керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право відповідача на представництво його інтересів кількома представниками або у виборі нового представника, або бути представленим керівником.

Частиною 1 ст. 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Строк вирішення спору у справі № 7/130-09 закінчується 15.08.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без письмового відзиву на позовну заяву та участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю                       «Полірем-Центр»та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Клен” був укладений договір поставки  № 101 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Постачальник (позивач) зобов'язався в обумовлений строк передати у власність Покупця (відповідач) сухі будівельні суміші та водно-дисперсійні матеріали торгової марки „Полірем” (Товар) для використання їх в підприємницькій діяльності і кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна товару та загальна вартість відповідної партії товару вказується у специфікації в національній валюті України. Всі ціни цього Договору вказані і повинні бути сплачені в гривнях.

Договірні ціни в рамках цього Договору вважаються узгодженими та прийнятими Сторонами без складання та/або підписання окремого документу про узгодження договірної ціни, якщо Покупець підписав відповідну Специфікацію на поставку партії товару (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. п. 4.1 –4.2 Договору оплата товару та відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом здійснюється на підставі відповідного рахунку Постачальника, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника чи інші банківські реквізити, вказані у відповідному рахунку-фактурі.

Строк дії Договору встановлений п. 10.1 Договору з моменту його підписання до 31.12.2008 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, якщо Сторони не погордять інше.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві Товар на загальну суму 9144, 00 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копією видаткової накладної № 4447 від 11.11.2008 р., з відміткою відповідача та довіреності серії ЯПВ № 684568 від 11.11.2008 р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

За отриманий Товар відповідач розрахувався частково, в сумі 4000, 00 грн., заборгувавши таким чином позивачеві 5144,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 17.04.2009 р. звернувся до відповідача з претензією № 69 про оплату решти коштів. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, на момент звернення до суду відповідач заборгував позивачеві                    5144, 00 грн.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину основної заборгованості в сумі 1000,00 грн. (копія банківської виписки за 06.08.2009 р. міститься в матеріалах справи).

Таким чином, провадження в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.6 Договору передбачено сплату відповідачем штрафу у розмірі                   10 відсотків від суми заборгованості, у разі несплати Покупцем заборгованості в термін, вказаний у листі з проханням сплатити заборгованість за поставлену продукцію, що за розрахунком позивача становить 514, 40 грн.

Оскільки розмір штрафу заявленого позивачем, відповідає розміру, встановленому судом після перерахунку, суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення штрафу в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі                           74, 41 грн. та інфляційні збитки –452, 67 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних збитків та                3% річних, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні збитки у сумі 468, 10 грн. та 3% річних у сумі 74, 83 грн., а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним. Проте, виходячи  з того, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі  74, 41 грн. та інфляційні збитки у  сумі 452, 67 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

Судом встановлено також, що позивачем помилково вказано ціну позову як               6599, 98 грн. з урахуванням розміру судових витрат, оскільки сума заявлених позовних вимог складає: (5144, 00 грн. (основна заборгованість) + 514, 40 грн. (штраф) +                         452, 67 грн. (інфляційні збитки) + 74, 41 грн. (3% річних)) = 6185, 48 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі                                5185, 48 грн.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49,  ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                           вирішив:

1.            Позов задовольнити частково.

          2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Клен” (08132,  Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Л. Українки, 29,              код ЄДРПОУ 13699817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю                „Полірем-Центр” (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 30574719)                 4144 (чотири тисячі сто сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 40 коп. штрафу, 74 (сімдесят чотири) грн. 41 коп. - 3% річних,              452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 67 коп. інфляційних збитків та судові витрати:                102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.    Провадження в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу  припинити.

          4.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Антонова В. М.

Дата підписання 20.08.2009 р.