Постанова

від 17.08.2009 по справі 50/207

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

50/207

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.08.2009                                                                                           № 50/207

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 позивача: Токаренко І.Г., дов.від 17.06.09,

 відповідача:не з'явились, про час  і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2009

 у справі № 50/207 (суддя Головатюк Л.Д.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю  "Пауерпринт"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Телесистеми України"

 про                                                   стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пауерпринт” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг від 25.12.07 № VL-2011/2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.09 у справі                   № 50/207 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 317920,26 грн., пеню в сумі 26014,75 грн., 3% річних в сумі 23254,48 грн., індекс інфляції в розмірі 18046,89 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3652,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що на виконання умов договору  про надання послуг позивачем було надано відповідачеві послуги на загальну суму  317920,26 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.09 № 50/207 виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення, не змінюючи при цьому по суті змісту рішення, а саме: замість помилково зазначеної суми 23254,48 грн. слід читати 3254,48 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи скарги мотивовані тим, що в ухвалі суду від 10.04.09 про відкладення розгляду справи зазначено в якості відповідача іншу юридичну особу; відповідач не отримував ні копії позовної заяви, ні ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.09             № 50/207 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 17.08.09.

14.08.09 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він спростовує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін. На думку позивача, відповідачем не зазначено обставини, які не були з'ясовані місцевим господарським судом; висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В судове засідання 17.08.09 з'явився лише представник позивача, який підтримав спростування, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

14.08.09 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням у відпустці повноважного представника.

Присутній в судовому засіданні представник  позивача просив здійснити розгляд даної справи  по суті.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, ухваливши здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.28 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

За змістом даної частини статті кодексу особа представника процесуально заміщує юридичну особу, яку він представляє.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації (ч.3 ст.28 ГПК України).

Право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Норми ГПК України не обмежують кількості представників, яких може призначити одна особа.

Отже, Закрите акціонерне товариство “Телесистеми України” не було позбавлено права призначити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні замість того представника, який перебуває у відпустці.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

25.12.07 між відповідачем (за текстом договору -  замовник) та позивачем (за текстом договору – виконавець) був укладений договір № VL-2011/2007 (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги в обсязі та на умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується приймати такі послуги та здійснювати їх оплату. Перелік послуг, що надаються виконавцем, а також перелік матеріалів, які надаються замовником, зазначені  в додатках №№ 1 та 2 до договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторон6и (замовника) надати  послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 5 п.2.3 договору виконавець зобов'язаний забезпечити належну якість послуг та надавати їх у терміни, зазначені у відповідному додатку до договору, а замовник зобов'язаний здійснювати розрахунки в розмірах і строки, погоджені сторонами у відповідному додатку до договору                 (ч. 3 п. 2.1 договору).

Умовами розділу 3 договору сторони визначили, що загальна вартість послуг за договором визначається у додатку до договору та фіксується у відповідному акті здачі-приймання виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт підписати такий акт. Якщо замовник в триденний термін не надасть мотивовану відмову під підписання акту, то такий акт вважається підписаним замовником, а послуги вважаються наданими (ч. 3 п. 2.1 договору).

До матеріалів справи залучені акти здачі-приймання виконаних робіт від 16.10.08 № 1309588 на суму 124198,74 грн. та від 12.11.08 № 1324654 на суму 193721,52 грн., а також відповідно виписані до них податкові накладні. Дані акти підписані та скріплені відтисками печаток обох сторін договору.

Виходячи зі змісту договору, місцевий господарський суд обґрунтовано прийняв зазначені акти в якості належних доказів виконання позивачем зобов'язань перед відповідачем та прийняття їх останнім.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг не виконав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а  за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана стаття кореспондується зі ст.ст. 525 та 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем підтверджений матеріалами справи, в тому числі актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.12.08, підписаним представниками сторін договору та скріпленим печатками підприємств.

Тобто, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі  317920,26 грн. задоволені місцевим господарським судом обґрунтовано.

В зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 26014,75 грн. за період прострочення платежів.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Разом з тим, в п. 4.6 договору сторони погодили, що за прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, стягнення з відповідача суми пені відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Крім того, чинним цивільним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який  прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки має місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з останнього інфляційних витрат та 3% річних також правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відносно посилань апелянта на те, що в ухвалі суду від 10.04.09 про відкладення розгляду справи зазначено в якості відповідача іншу юридичну особу, та про те, що  відповідач не отримував ні копії позовної заяви, ні ухвали про порушення провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наступне.

В позовні заяві позивачем в якості відповідача зазначено “Закрите акціонерне товариство “Телесистеми України”.

Однак, дійсно, в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.03.09  № 50/207 судом помилково зазначено відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю “Телесистеми України” замість закритого акціонерного товариства, зазначеного у позовній заяві.

Разом з тим, описи вкладень у цінний лист від 27.01.09 та від 12.03.09 свідчать, що і претензія, і копія позовної заяви адресовані (направлялися) позивачем саме на адресу Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України”.

Процесуальні документи направлялися сторонам працівниками суду відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

В матеріалах справи відсутні докази неотримання (повернення поштою кореспонденції) відповідачем процесуальних документів, надісланих судом на його адресу.

Крім того, згідно з інформацією, зазначеною в Довідці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с55-63), за адресою, на яку направлялася поштова кореспонденція, знаходиться саме Закрите акціонерне товариство “Телесистеми України”.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що допущена описка в назві відповідача не призвела до порушення норм процесуального права та не вплинула на прийняття законного та обґрунтованого рішення, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором від 25.12.07.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно оцінив обставини справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.   

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення   Господарського суду міста Києва від 13.05.09 у справі                  № 50/207  залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Телесистеми України” – без задоволення.

2.  Матеріали справи № 50/207  повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 20.08.09 (відправлено)