Постанова

від 18.08.2009 по справі 11/192-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/192-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2009 року                                    Справа №  11/192-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Прудніков В.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаценко О.В., представник, довіреність № б/н  від 29.07.08; Гордієнко Т.О., представник, довіреність № б/н  від 29.07.09;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.71).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ

на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 26  травня 2009  року  у справі № 11/192-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтехнології”, м. Дніпропетровськ

до  відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 108 275,87  грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2009 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 101 420, 64 грн. основного боргу, 4 015, 18 грн. інфляційних втрат, 568, 01 грн. річних, 2 272, 04 грн. пені, 1 082, 76 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач його оскаржує, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В порушення судом норм процесуального права зазначає, що судом не було прийнято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Також, посилаючись на п.4.1 договору підряду № 560081931 від 30 липня 2008 року, стверджує що позивач звернувшись до суду з вимогами про стягнення грошових коштів та штрафних санкцій з відповідача не надав відповідачу рахунків для сплати за виконані роботи та податкові  накладні, чим порушив п.4.1 договору. Доказів отримання відповідачем зазначених документів позивач суду не надав. Крім того, в позовній заяві позивач невірно вказав свої реквізити, а саме розрахунковий рахунок та МФО, оскільки в договорі містяться зовсім інші данні.        

        Скаржник просить рішення господарського суду від 26 травня 2009 року скасувати, скаргу залишити без задоволення.

        17 серпня 2009 року від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату  у зв'язку з участю представника відповідача в судовому засіданні іншого суду.

        Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, воно не обґрунтоване належними доказами, по-друге, строк розгляду апеляційної скарги закінчується 25 серпня 2009 року, по-третє, матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті у відсутності представника відповідача.

        Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

        Представник відповідача в судовому засіданні 18 вересня 2009 року заявив письмове клопотання про витребування з ДПІ відомостей про включення відкритим акціонерним товариством “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” сум податкового кредиту за виданими позивачем податковими накладними № 40 від 29 серпня 2008 року та № 52 від 16 жовтня 2008 року до складу податкового кредиту.

        Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно договору підряду від 30 липня 2008 року № 560081931 позивач виконав для відповідача підрядні роботи з капітального ремонту складських приміщень, що підтверджується актами №№ 1 та 2  прийомки виконаних робіт за серпень 2008 року (а.с.23) та жовтень 2008 року (а.с.27).

Вартість виконаних робіт по акту № 1 за серпень 2008 року склала 105062,40 грн., по акту № 2 за жовтень 2008 року склала 74256 грн.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт по договору підряду становить 179123 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником (відповідачем) на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) вартості виконаних робіт протягом 10 банківських днів після надходження підписаного сторонами акту здачі –приймання виконаних робіт, при наявності рахунку та податкової накладної.

Згідно додаткової угоди № 2 від 01  листопада 2008 року сторони встановили порядок розрахунків за роботи виконані до 01 листопада 2008 року: листопад –грудень 2008 року –15% вартості робіт, січень 2009 року –20% вартості робіт, лютий 2009 року –березень 2009 року –25% вартості робіт.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у розмірі 77 897, 76 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.33, 39).

Банківські виписки свідчать про те, що часткова оплата за виконані роботи відповідачем здійснювалася на підставі рахунків № СФ –29/08 від 29 серпня 2008 року, СФ –16/10 від 16 жовтня 2008 року.

Матеріали справи свідчать, що рахунок –фактура № СФ –29/08 від 29 серпня 2008 року (а.с.16) виписано на підставі акту прийомки виконаних робіт № 1 на суму 105062, 40 грн., рахунок –фактура СФ –16/10 від 16 жовтня 2008 року (а.с.17) виписано згідно акту № 2 виконаних робіт в сумі 74 256 грн.

Зазначене свідчить про те що відповідачем були отримані рахунки –фактури № СФ –29/08 від 29 серпня 2008 року, СФ –16/10 від 16 жовтня 2008 року, тому твердження відповідача, що він не мав рахунків не підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно  до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не представив доказів оплати виконаних робіт у сумі 101 420, 64 грн.

Таким чином господарський суд правильно стягнув з відповідача основний борг в розмірі 101 420, 64 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення складає 568, 01 грн., сума інфляції грошових коштів за вересень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року –4 015, 18 грн.

Згідно ст. 610  Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення строків оплати виконаних  робіт  в договорі встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки від несвоєчасно сплаченої суми (ч.2 п.5.1 договору).

Згідно наданому позивачем розрахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 2 272, 04 грн.

Відповідачем не оспорено представлений позивачем розрахунок інфляційних втрат, річних, пені.

Доводи скаржника до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно з нормами цивільного законодавства, які регулюють відносини з підряду оплата виконаних робіт здійснюється не на підставі податкових накладних, а після прийомки виконаних робіт.

Крім того, часткова оплата виконаних робіт свідчить про те, що відповідач мав в наявності податкові накладні та рахунки.

Саме з цих підстав клопотання позивача про витребування відомостей з ДПІ задоволенню не підлягає.

Стосовно твердження  скаржника, що господарський суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає, що клопотання заявлені сторонами вирішуються тільки судом і це право суду задовольняти чи відхиляти клопотання. Заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.36) відповідач не вказав на поважність причин з яких  він не може з'явитись в судове засідання, не представив належних доказів. Між тим, відповідач не виконав вимоги господарського суду викладені  в ухвалі від 05 травня 2009 року щодо представлення відповідних доказів.

З огляду на викладене рішення господарського суду від 26 травня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

   Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

           Рішення господарського суду Дніпропетровської від 26 травня 2009  року  у справі № 11/192-09  залишити без змін.

           Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

           Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В. Джихур

Суддя                                                                                  О.М. Виноградник

Суддя                                                                                  В.В. Прудніков