Ухвала

від 26.05.2015 по справі п/811/4149/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 рокусправа № П/811/4149/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі №П/811/4149/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» до про Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000492200 від 19 листопада 2014 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/4149/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що господарські операції із контрагентами-постачальниками мали реальний характер та підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена нормами податкового законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі №П/811/4149/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Кармазина Т.М.)

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач - Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі №П/811/4149/14 та відмовити у задоволенні та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що у позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-постачальниками в розумінні статті 185 Податкового кодексу України. Реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фаст Крейг ЛТД», ТОВ «Стройбуд 2013», ПП «ІТ Спецпроммонтаж», ТОВ «Дніпро ТМ» за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2013 року відсутня.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній вказує, що залучені до матеріалів справи документи, в їх сукупності, свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» господарські операції здійснені в межах фінансово-господарської діяльності. Позивач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бантишівський щебінь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2013 р. по 31.10.2013 р., результати якої оформлено актом №14/22-00/35712447 від 06 листопада 2014 року.

Висновками даного акту встановлено, що позивачем на порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було завищено суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ 414 129,00 грн., а саме за травень 2013 р. на суму 54174 грн., за серпень 2013 р. на суму 100695 грн., за жовтень 2013 р. на суму 259260 грн.

19 листопада 2014 року на підставі акту №14/22-00/35712447 від 06 листопада 2014 року відповідачем по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 621193,50 грн., у тому числі 414129,00 грн. за основним платежем та 207064,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач в акті перевірки вказує, що службові особи ТОВ «Бантишівський щебінь» протягом травня, серпня та жовтня 2013 року шляхом відображення в бухгалтерському обліку і податковій звітності безтоварних фінансово-господарських операцій проведених з суб'єктами підприємництва з ознаками фіктивності з ТОВ «Фаст Крейг ЛТД», код ЄДРПОУ 38399761, ТОВ «Стройбуд 2013», код за ЄДРПОУ 38567144, ПП «ІТ Спецпроммонтаж», код за ЄДРПОУ 34896140, ТОВ «Дніпро ТМ», код ЄДРПОУ 38138933, та відповідно до аналізу п'ятих додатків до податкових декларацій з ПДВ занижено до сплати податку на додану вартість на суму 414129,30 грн. Використавши в ході перевірки матеріали кримінального провадження №32014120010000133 від 28.08.2014 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212, ч.2 ст.205 КК України, наданих до СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, відповідач дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Бантишівський щебінь» від підприємств-постачальників, а саме ТОВ «Фаст Крейг ЛТД», ТОВ «Стройбуд 2013», ПП «ІТ Спецпроммонтаж», ТОВ «Дніпро ТМ» за період з 01.05.2013 року по 31.10.2013 року, що свідчить про те, що правочини між позивачем та зазначеними контрагентами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а первинні документи, отримані ТОВ «Бантишівський щебінь», не мають юридичної сили та доказовості, оскільки діяльність контрагентів спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «Фаст Крейг ЛТД», ТОВ «Стройбуд 2013», ПП «ІТ Спецпроммонтаж», ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент» в перевіряємий податковим органом період укладались договори поставки.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами позивачем надано, зокрема, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не містить зауважень щодо змісту конкретних первинних документів на предмет їх відповідності вимогам закону.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії судових рішень або вироків суду, які набрали законної сили, на підтвердження здійснення контрагентами позивача фіктивної діяльності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо належного формування показників податкової звітності підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При цьому, суд вважає за необхідне дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на встановлені судом обставини справи, вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем і контрагентами та такого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» законодавства України, що дає підстави для висновку про завищення суми податкового кредиту, а отже прийняте по відношенню до позивача податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 26 січня 2015 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі №П/811/4149/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 02 червня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна