Ухвала

від 12.01.2016 по справі п/811/4149/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Київ К/800/28138/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Шипуліна Т.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р.

у справі № П/811/4149/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь

до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Бантишівський щебінь (далі - позивач, ТОВ Бантишівський щебінь ) звернулось до суду з позовом до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Новоукраїнська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської ОДПІ від 19 листопада 2014 року №0000492200.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Новоукраїнська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Новоукраїнською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Бантишівський щебінь з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2013 р. по 31.10.2013 р., за результатами якої складено акт №14/22-00/35712447 від 06.11.2014 р.

В акті перевірки зазначено порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 414 129,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року № 0000492200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 621193,50 грн., у тому числі 414129,00 грн. за основним платежем та 207064,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.05.2013 року між ТОВ Фаст Крейг ЛТД (Постачальник) та ТОВ Бантишівський щебінь (Покупець) укладено договір поставки № 2013/27, згідно предмету якого Постачальник зобов'язався на умовах даного Договору передати у власність Покупця продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та платити продукцію. Згідно з п.1.2 Договору поставки, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є Додатком №1 до цього Договору.

19.08.2013 р. між ТОВ Дніпро Тренд Менеджмент (Постачальник) та ТОВ Бантишівський щебінь (Покупець) укладено договір поставки № 2013-53, згідно предмету якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити обладнання (товар) на умовах викладених цим Договором (п.п.1 п.1 Договору). Згідно до п.п.2.1 та 2.2 п.2 Договору, номенклатура товару, кількість та ціни вказані у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

01.10.2013 р. між ПП ІТ-Спецпроммонтаж (Постачальник) та ТОВ Бантишівський щебінь (Покупець) було укладено договір поставки №130110, згідно предмету якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товари, визначені у п.1.2 цього Договору, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар (п.п.1 п.1 Договору).

01.10.2013 р. між ТОВ Стройбуд-2013 (Постачальник) та ТОВ Бантишівський щебінь (Покупець) укладено договір поставки №2013-67, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити Покупцю продукцію в асортименті та в строк, а Покупець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Виконання зазначених договорів підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактури, товарно-транспортними накладними. Оплату придбаних товарів підтверджено банківськими виписками.

Також судами встановлено, що отриманий товар від контрагентів-постачальників в травні, серпні та жовтні 2013 р. використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено прибутковими накладними та прибутковими ордерами, актами списання ТМЦ.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ Фаст Крейг ЛТД , ТОВ Дніпро ТМ , ТОВ Стройбуд-2013 та ПП ІТ-Спецпроммонтаж , що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

2.Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна