Постанова

від 18.08.2009 по справі 15/114-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/114-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 серпня 2009 р.                                                                                    № 15/114-б  

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів:Білошкап О. В., Заріцької А. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної  податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

на  ухвалу Київського апеляційного господарського суду  від 12.06.2009 року

у справі№ 15/114-б

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський універсальний банк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Панич ЛТД"

проБанкрутство

 За участю представників:

Від скаржника: Перепелюк О. В. Дов. Від 27.11.2008 року №8023/9/10

Від заявника: Рудик Ю. В. дов. від 10.10.2008 року

Арб. Кер.: не з'явився

                                                    ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 13.05.2009 року у справі № 15/114-б, порушеною за заявою ТОВ “Київський універсальний банк” (надалі –Ініціюючий кредитор) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панич ЛТД"   (надалі –Боржник) про визнання останнього банкрутом, Товариства з обмеженою відповідальністю "Панич ЛТД"  визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кіцула С.Б., якого зобов'язано протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Панич ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і надати суду докази такої публікації та письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів Товариства, а також провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника. При цьому, підприємницька діяльність Боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Товариства, припинено повноваження органів управління Боржника щодо управління ним та розпорядження його майном.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (надалі - Інспекція) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства та законодавства про банкрутство, апеляційний господарський суд ухвалою від 12.06.2009 року відмовив Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва  у прийняті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 13.05.2009 року у справі №15/114-б.

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва не погодилась з ухвалою суду апеляційної інстанції  та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 року у справі №15/114-б.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2009 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги  ДПІ у Подільському районі м. Києва  посилається на порушення та неправильне застосування норми процесуального та матеріального права,  так як на думку скаржника твердження суду про те, що скаржник не є кредитором у справі не відповідають дійсності, оскільки  судом не було досліджено наявності заборгованості боржника перед бюджетом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 5 ст. 52 вказаного вище Закону  передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.

Крім того, вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України право подати апеляційну скаргу (подання) на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають лише сторони у справі, а також прокурор.

Між тим, згідно з ч. 3 ст. 106  ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати як сторони, так й інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачені.

Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі міста Києва не є кредитором у справ №15/114-б тому апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що, оскільки ДПІ у Подільському районі м. Києва не є стороною у справі №15/114-б, то згідно положень Господарського процесуального кодексу України не має права звернення з апеляційною скаргою на постанову у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, зауважує, що Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва, в такому випадку, не позбавлена права звернутись з касаційною скаргою на постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, в порядку ст. 107 ГПК України, як особа яку не було залучено  до участі у  справі , якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується її прав і  обов'язків.  

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без змін, оскільки порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали виявлені не були.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115,  1117,  1119, 11111 - 11113 Господарського процесуального кодексу України,  суд ,-

                                                 ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 року у справі № 15/114-б залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 року у справі № 15/114-б залишити без змін.

Матеріали справи № 15/114-б повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                            О. Є. Короткевич

Судді                                                                                       О. В. Білошкап

                                                                                                   А. О. Заріцька