Ухвала

від 21.08.2009 по справі 19/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.08.09р.

Справа № 19/36-09

За позовом  Акціонерного комерційного банку "Форум", м.Київ в особі Дніпропетровської філії АКБ "Форум", м.Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кредит", м.Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповільністю "AZ ГРУП", м.Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповільністю "Експрес-Сервіс", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 180351442,08 грн.

Суддя  Петренко І.В.

СУТЬ СПОРУ:

18 серпня 2009р. Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про звернення  стягнення відповідно до договору іпотеки № 07-41/08 від 30 січня 2008 року, на предмет іпотеки, нерухоме майно –нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, будинок 25, що належить на праві власності  Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс - Кредит».  З тексту позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що ТОВ «Транс-Кредит», як майновий поручитель,  заключив з  АКБ «Форум» договір іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань  Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Сервіс” за Кредитним договором №0004/08/03 - КLMV від 30 січня 2008 року  і   Товариства з обмеженою відповідальністю „АZ ГРУП”  за   Кредитним договором №0005/08/03 - КLMV від 30 січня 2008 року.   

В наданих суду документах позивач зазначив, що заборгованість ТОВ “Експрес-Сервіс” за Кредитним договором №0004/08/03 - КLMV від 30 січня 2008 року складає  101 176 109, 85 грн.,   заборгованість  ТОВ„АZ ГРУП”  за   Кредитним договором №0005/08/03 - КLMV від 30 січня  складає  79 175 332,23 грн.  Загальна сума позову складає  180 351 442, 08 гривень.  

Також позивач вказує, що Відповідач, як майновий поручитель, і Боржники за кредитними договорами відмовляються від повернення банку кредитних коштів, а також здійснюють всі заходи,  щодо уникнення від виконання зобов'язань за кредитними договорами і договором іпотеки.

20.08.2009р. Позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на  нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, будинок 25, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс - Кредит», ідентифікаційний код 20279978, місце знаходження, м. Дніпропетровськ, вул.. Московська,  25 А-2,  до вирішення спору по суті.

Позивач вказує, що на час звернення до суду не здійснено ні одного платежу в погашення існуючої заборгованості.  

21.08.2009р. до суду надійшла повторна заява про забезпечення позову, в якій заявник повторно просить суд  накласти арешт на предмет іпотекі та наводить додаткові аргументи та обґрунтування своїх вимог. В своїй заяві позивач вказує, що в  судовому порядку боржниками оскаржуються договір іпотеки і навмисно затягується розгляд справи у суді, проводяться дії направлені на банкрутство позичальників за основними зобов'язаннями  з ціллю  неповернення кредитів і  недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки.  Крім того заявник вказує, що відповідно до п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій  нотаріусами України Відповідач має можливість зняти заборону з  нерухомого майна без участі  представників банку. Також позивач зазначив що, оскільки сума заборгованості Боржників  перед Банком є значною – 180 351 442, 08  гривень - Відповідач може вчинити заходів до зняття заборони з нерухомого майна без участі представника банку на підставі неперевірених або невірних документів. На думку позивача не накладення арешту дасть можливість Відповідачу розпорядитися предметом іпотеки на власний розсуд, а саме продати чи іншим способом провести відчуження нежитлової будівлі, що розташована  за адресою, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, будинок 25,  і знаходиться в іпотеці у Банка,  не враховуючи   права і інтереси Банку

Клопотання про забезпечення позову обґрунтовано також тим, що невиконання боржниками своїх зобов'язань в добровільному порядку та доволі значний розмір заборгованості свідчить про наявний ризик утруднення виконання рішення суду, через необхідність накопичення боржниками за основним зобовязанням потрібної суми коштів.  

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776,  має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких  заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.  

Враховуючи викладені у позовній заяві та клопотанні про забезпечення позову обставини, розмір заявлених позовних вимог, клопотання позивача про накладення арешту на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Суд враховує також ті обставини, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги той факт, що за Законом України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку" до припинення основного зобов'язання предмет іпотеки не повинен бути відчужений без згоди іпотекодержателя, а також враховуючи адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову позовним вимогам, наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки вибраний судом захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, господарський суд вважає за можливе заяву позивача задовольнити та вжити відповідних заходів до забезпечення позову у справі.

Відповідно до п. 4 Роз'яснення Вищого господарського суду України за №04-5/365 від 28.03.02 р. (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або грошові кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3 і 6 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

          З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження”,  господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на  нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, будинок 25, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс - Кредит», ідентифікаційний код 20279978, місце знаходження, м. Дніпропетровськ, вул. Московська,  25 А-2,  до вирішення спору по суті.

Ця ухвала набирає законної сили з дня її винесення і виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” є виконавчим документом, який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала можу бути скасована господарським судом або оскаржена через господарський суд Дніпропетровської області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення. Оскарження ухвали про забезпечення позову в апеляційному або касаційному порядку не зупиняє її виконання.

Заходи забезпечення позову діють до вирішення господарським судом Дніпропетровської області питання про скасування забезпечення позову або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Суддя

                    І.В. Петренко