Постанова

від 02.06.2015 по справі 826/20578/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20578/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ені Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «ПрайсуотерхаусКуперс», товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Ел Ей Пайпер Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко Істейт» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ені Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.12.2014 №0008692203 та №0008702203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Ені Україна» (код ЄДРОПУ 37827698) зареєстроване 02.08.2011 Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 04.08.2011 взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Основним видом діяльності Позивача згідно із витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №19805475 від 19.12.2014 є надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу.

У період з 10.11.2014 по 28.11.2014 на підставі направлень №1268-№1276 від 10.11.2014, повідомлення №56/26-56-22-05-13 від 28.10.2014 та наказів №1244 від 28.10.2014, №107 від 21.11.2014, виданих ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Ені Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт №7171/26-56-22-04-09/37827698 від 05.12.2014 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ені Україна» (код ЄДРОПУ 37827698) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013», в якому зафіксовано про виявлення наступних порушень позивачем вимог законодавства, зокрема:

- п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 508 083,00 грн., в т.ч.: за грудень 2012 р. - на суму 184 771,00 грн.; за серпень 2013 р. - на суму 141 801,00 грн.; за жовтень 2013 р. - на суму 172 555,00 грн.; за листопад 2013 р. - на суму 8 956,00 грн.;

- пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.4, п.138.6, пп.138.8.1 та пп.138.8.2 п.138 ст.138, пп.139.1.5 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на загальну суму 2 148 781,00 грн., в т.ч.: за II-IV кв. 2011 р. - на суму 1 070 841,00 грн. (за IV кв. 2011 р. - 1 070 841,00 грн.); за І кв. 2012 р. - на суму 1 170 878,00 грн.; за І півріччя 2012 р. - на суму 1 363 683,00 грн.; за 9 міс. 2012 р. - на суму 1 864 903,00 грн.; за 2012 р. - на суму 2 148 781,00 грн.; за 2013 р. - на суму 2 148 781,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.12.2014:

- за формою «Р» №0008692203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 635 104, 00 грн. (з яких 508 083,00 грн. - за основним платежем та 127 021,00 грн. - за штрафними санкціями);

- за формою «П» №0008702203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток у розмірі 2 148 781, 00 грн. відповідно до податкової декларації (вх. №9091009184 від 01.03.2014) за звітний період 2013 року.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки господарські операції позивача з контрагентами підтверджені первинною документацією, то вони були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.10.2011 по 31.12.2013 ТОВ «Ені Україна» (замовник) здійснювало свою діяльність за господарськими операціями на підставі укладених договорів та контрактів із наступними контрагентами (виконавцями), а саме:

- із ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» укладений контракт про надання консультаційних послуг №б/н від 30.09.2011 (том 1, а.с.84-86), згідно із яким виконавець надає замовнику такі послуги, зокрема: консультації з податкових та юридичних питань; консультації з питань фінансової та економічної діяльності замовника. Винагорода за послуги, що надаються замовнику за цим контрактом, становить фіксовану суму, яка погоджується сторонами у додатках №1, №2 та №3 до цього контракту (том 1, а.с.87-98). При цьому, вартість послуг виконавця в еквіваленті євро є незмінною, але сума до сплати в гривні може змінюватись відповідно до змін обмінного курсу.

На підтвердження надання виконавцем консультаційних послуг за укладеним контрактом суду були надані податкові накладні, акти надання послуг за грудень 2011 року та рахунки-фактури разом із доданими до них вкладеннями із деталізацією наданих послуг за листопад-грудень 2011 року на суму 1 070 841, 13 грн. (том 1, а.с.112-122, 146-147, 154-160).

- із ТОВ «Рентал Груп» укладений договір №2012-003-1 від 03.02.2012 про надання транспортних послуг, згідно із яким виконавець за оплату своїми силами та на власному транспортному засобі (ТЗ) надає транспортні послуги замовнику для внутрішніх перевезень пасажирів на наступному ТЗ (автомобіль Ауді А6, д.р.н. АА8809ЕН) із водієм із розрахунку з періодів 1-29 з 06.02.2012 по 15.07.2014 , із врахуванням додаткових угод (№1 від 27.07.2012, №2 від 17.02.2013 та №3 від 14.01.2014), вартість за кожен період яких становить 41 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 866,67 грн.) (том 1, а.с.123-145), а за періоди 30-36 з 15.08.2014 по 31.01.2015, із врахуванням додаткової угоди №4 від 17.07.2014, вартість надання послуг на вказаному ТЗ за кожен період складає 44 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 400,00 грн.) (том 1, а.с.161).

На підтвердження надання виконавцем транспортних послуг за вказаним договором №2012-003-1 позивачем надані суду податкові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки-фактури за лютий-грудень 2012 року на загальну суму 833 581,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 138 930,20 грн.) (том 1, а.с.162-183).

- із ТОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» укладений договір №б/н від 14.05.2012 про надання послуг з надання персоналу, згідно із яким виконавець надає у розпорядження замовника людські ресурси (працівника - ОСОБА_3, юриста), загальна кількість робочих годин становить - 88 год., необхідні для забезпечення успішного функціонування замовника (виконання консультативних функцій в офісі), терміном дії до 01.11.2012, із врахуванням додаткової угоди №1 від 17.10.2012 (том 1, а.с.206-212). Вартість послуг виконавця в еквіваленті дол. США є незмінною, але сума до сплати в гривні може змінюватись відповідно до змін обмінного курсу.

На підтвердження виконання умов договору на послуги з надання персоналу позивачем надані суду податкові накладні, акти приймання-передачі юридичних/консультаційних послуг разом із рахунками-фактурами (специфікаціями) та рахунками на оплату за липень-жовтень 2012 року. (період надання послуг з травня по жовтень 2012 року) на загальну суму 459946,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 657,73 грн.) (том 1, а.с.213-227).

- із ТОВ «Юніко-Істейт» укладений контракт №EUA-SO-2013-014 від 18.06.2013 про надання організаційних послуг, який підписано між сторонами на виконання умов укладеного ними договору оренди від 30.05.2013 (том 2, а.с.63-76), та предметом якого є надання виконавцем у відповідності до умов та протягом строку дії контракту послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Вартість цього контракту на дату його складання становить 1 937 044,59 грн. Також, між сторонами були підписані додатки до контракту на організаційні послуги (додаток №1 - Загальні положення та додаток №2 - Технічна специфікація) (том 2, а.с.8-40), які є невід'ємними частинами вказаного Контракту.

На підтвердження виконання умов вказаного вище контракту позивачем надані суду податкові накладні, акти надання послуг за серпень та вересень 2013 р., рахунки на оплату за липень-вересень 2013 р. на загальну суму 1 939 869,96 грн. (в т.ч. ПДВ - 323 311,66 грн.) (том 2, а.с.41-43, 49-54, 56).

Поряд із цим, з огляду на наявні в матеріалах справи документи встановлено, що розрахунки між ТОВ «Ені Україна» із виконавцями (ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс», ТОВ «Рентал Груп», ТОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» та ТОВ «Юніко-Істейт») проведено у безготівковій формі, про що свідчать надані до суду платіжні доручення (том 1, а.с.148-153, 184-194, 233-237; том 2, а.с.58-62).

Згідно з п. 198. 1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «ПрайсуотерхаусКуперс» про надання консультаційних послуг, а саме: консультації з податкових та юридичних питань, консультації з питань фінансової та економічної діяльності замовника.

До перевірки надано акти виконаних робіт на консультаційні послуги (ведення бухгалтерського обліку, консультації з банками, складання фінансової та податкової звітності та їй).

Однак, позивачем не надано звіти щодо детальної розшифровки надання консультаційних послуг. В звітах, які надавалися до актів зазначено тільки приблизну тематику проведення консультацій.

Також, позивачем укладено з ТОВ «Рентал Груп» договір про надання транспортних послуг. На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано реєстри транспортних послуг за 2012 рік до актів приймання-передач, які містять інформацію про початок та закінчення маршруту, маршрут, марку авто, суму тощо.

Разом з тим, надані реєстри не містять інформацію щодо:

- номерних знаків автомобілів, що унеможливлює здійснення висновку щодо належних ТОВ «Рентал Груп» (код ЄДРПОУ 35081565) автомобілів (з урахуванням даних АІС ДАІ «Автомобіль») в порядку п. 1.1 договору №2012-003-1 від 03.02.2012;

- інформацію про клієнта (прізвище, ініціали тощо), в зв'язку з чим неможливо встановити, чи мають відношення працівники ТОВ «Ені Україна» (код за ЄДРПОУ 37827698) до даних перевезень.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що на момент перевірки факт здійснення господарської операції з перевезення пасажирів та, як наслідок, зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податків документально не підтверджено.

При цьому, доводи позивача про те, що послуги з внутрішнього перевезення пасажирів автомобільним транспортом ТОВ «Рентал Груп» надавались позивачу з використанням автомобіля марки АУДІ А6 з ДНЗ АА8809ЕН не беруться колегією суддів до уваги, оскільки згідно бази даних АІС ДАІ «Автомобіль» за ТОВ «Рентал Груп» не зареєстрований жодний автомобіль.

Також, до перевірки ТОВ Ені Україна» надано договір про надання послуг з надання персоналу від 14.05.2012, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з надання персоналу для виконання консультативних функцій в офісі, розташованому за адресою, вказаною замовником, а замовник зобов'язується здійснювати оплату таких послуг згідно з умовами цього договору.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано звітів щодо надання юридичних/консультаційних послуг, а також не надано документи, які підтверджують зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, яка направлена на отримання прибутку.

Крім того, в перевіряємому періоді позивач використовував в своїй діяльності офісне приміщення, що розташоване за адресою: 79034, Львівська обл., м, Львів, вул. Угорська, 14 (літера 4-11).

ТОВ «Юніко-Істейт» (код ЄДРПОУ 36469441) - орендодавець, в особі директора Острікової Тетяни Георгіївни, що діє на підставі статуту, з одного боку, та ТОВ «Ені Україна» (код за ЄДРПОУ 37827698) - орендар, в особі генерального директора Алдо Наполітано, що діє на підставі статуту, з іншого боку, уклали договір оренди від 13.05.2013 № б/н, згідно якого: орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування (оренду) частину нежитлового приміщення для розташування офісу, розташованого за адресою: 79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Угорська, 14 (літера 4-11) загальною площею 398,4 кв.м. на третьому (253,9 кв.м. та четвертому (144,5 кв.м.) поверхах будівлі. Крім того, під оренду підпадає 5 місць для паркування. Строк дії договору до 10.06.2017..

Розмір орендної плати складає 86 грн. за 1 кв.м. (до 01.01.2014), 120 грн. за 1 кв. м. (з 01.01.2014.

Крім того, згідно з п. 4.1 договору оренди сторони домовились, що для приведення приміщення у відповідність до вимог орендаря, вказаних в технічній специфікації орендаря, в приміщенні за кошти орендаря здійснюються додаткові роботи. Додаткові роботи виконує ТОВ «Юніко Істейт» (код ЄДРПОУ 36469441).

Враховуючи додаткові витрати на оздоблення приміщення (з розрахунку строку дії договору з 13.05.2013 до 10.06.2017) встановлено, що розрахункова середня вартість 1 кв.м. оренди вказаного приміщення складає 225 грн., тобто в 2 рази більше ніж зазначена в договорі та вища за середньоринкову по м. Львову.

Серед переліку документів, наданих до перевірки позивачем є контракт №EUA-SO-2013-014 про надання організаційних послуг, укладений 18.06.2013 та додаток 1 до вказаного контракту, в якому зазначено, що наряд на роботи/послуги є єдиним документом, що офіційно уповноважує виконавця надавати будь-які постуги, наряд на роботи/послуги затверджується сторонами; виконавець зобов'язаний надати компанії точну та повну інформацію стосовно послуг, які вже були надані, виконавець зобов'язаний надати представнику компанії відповідну планову та звітну документацію; виконавець погоджується зберігати всі книги й записи, включаючи відомості зароботіної плати, дані бухгалтерського обліку, платіжні відомості, рахунки звіти про відпрацьований час, звіти про витрата на відрядження та представницькі витрати, що стосуються послуг, протягом періоду, передбаченого законодавством.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій з придбання вищеперелічених послуг, в тому числі:

- наряди на роботи/послуги;

- звіти про виконані роботи до актів виконання робіт (передбачені додатком 1 до контракту);

- документальне підтвердження ведення книг та здійснення записів, включаючи відомості заробітної плати, дані бухгалтерського обліку, платіжні відомості, рахунки звіти про відпрацьований час, звіти про витрати на відрядження та представницькі витрати, що стосуються послуг та ін.

Враховуючи вищевикладене, витрати пов'язані з додатковими роботами в приміщенні, розташованому за адресою: 79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Угорська, 14 (літера 4-11), загальною площею 398,4 кв. м. не направлені на отримання прибутку, а отже не повинні відображатися в податковому обліку підприємства.

Крім того, як уже зазначалось, між позивачем та ТОВ «Ді Ел Ей Пайпер Україна» укладений договір №б/н від 14.05.2012 про надання послуг з надання персоналу, згідно із яким виконавець надає у розпорядження замовника людські ресурси, серед функціональних обов'язків яких надання юридичних/консультаційних послуг. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до перевірки податкові накладні, акти приймання-передачі юридичних/консультаційних послуг разом із рахунками-фактурами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що до перевірки не надано звітів щодо надання юридичних/консультаційних послуг, а також не надано документи, які підтверджують зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємства, яка направлена на отримання прибутку.

Колегія суддів звертає, також, увагу на те, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Позивачем не надано до суду документів, що підтверджують наявність власних виробничих потужностей підприємства; наказів про призначення та звільнення, а також ідентифікаційні номери та паспортні дані посадових осіб підприємства; документів, які підтверджують формування статутного фонду. Відносно контрагентів позивача вказані документи також не надані.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду й на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів приходить до висновку, що недійсність договорів, укладених між позивачем та вказаними вище контрагентами, не потребує доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10 наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.12.2014 №0008692203 та №0008702203 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного податкового законодавства, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ені Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «ПрайсуотерхаусКуперс», товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Ел Ей Пайпер Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко Істейт» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 04.06.2015.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.