Ухвала

від 02.06.2015 по справі 804/4455/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/44870/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013

у справі № 804/4455/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовід"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013, позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Автовід", за результатами якої складено акт від 01.03.2013 № 2130/81/22-507/33984398; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 15.03.2013 № 0000292205 та № 0000302205.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ТОВ «Шоковіта», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Ангстрем Контіненталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс Атлантика Сервіс», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, складено акт № 2130/81/22-507/33984398 від 01.03.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем: ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч.5 ст.203 ЦК України) при обсягах придбання, які є недійсними; пп.14.1.13, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1. ст.137, пп.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 361 914,00 грн. за ІІ-IV квартали 2012 року; п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 156 373,00 грн. за червень-грудень 2012 року.

На підставі акта перевірки, 15.03.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000292205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 156 373,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями - 39 093,00 грн.; № 0000302205 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 361 914,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями - 90 479,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 зазначеної статті встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

У відповідності із п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманий в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами встановлено, що постановою старшого слідчого з особливо важливих справ ГСУ ДПС України від 31.01.2013 призначено в кримінальному провадженні № 32013180000000005 позапланові комплексні документальні перевірки, в тому числі ТОВ «Автовід» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильність нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні господарських операцій з переліченими в цій постанові підприємствами.

У зв'язку з отриманням вказаної постанови, відповідачем виданий наказ від 18.02.2013 № 290 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автовід». Підставою для проведення перевірки в наказі зазначено положення пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що копія наказу від 18.02.2013 № 290, повідомлення про проведення перевірки від 18.02.2013 №179 та повідомлення про запрошення для підписання акту позапланової невиїзної документальної перевірки № 6228/22.5-16 направлені на адресу позивача поштою 18.02.2013, а отримані ним 25.02.2013.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем при вчиненні дій по проведенню перевірки, встановленого Податковим кодексом України порядку, що свідчить про протиправність її проведення.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій з поставки товарів та надання послуг між позивачем та його контрагентами ПП «Транс-Атлантика Сервіс» та ТОВ «Шоковіта», підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності: видатковими накладними, актами приймання-передачі та актами приймання-передачі виконаних робіт, звітами, рахунками-фактурами, податковими накладними, банківськими виписками по рахунку, що підтверджують оплату позивачем придбаних товарів та робіт.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ПП «Транс-Атлантика Сервіс» та ТОВ «Шоковіта», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Також, встановлено, що на момент здійснення спірних операцій, контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль