Постанова

від 04.06.2015 по справі 920/1793/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 920/1793/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі№ 920/1793/14 господарського суду Сумської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Торговий дім "МАЗ-Україна" допублічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" простягнення 1 250 870,17 грн за участю представників сторін:

від позивача: Говоров І.В., дов. від 01.04.2014

від відповідача: Дідур І.В., дов. від 19.01.2015

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Торговий дім "МАЗ-Україна" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 1 250 870,17 грн заборгованості.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення п.п. 1.1., 5.2. укладеного між ним та позивачем договору купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013 не повністю оплатив поставлений позивачем товар, вартість якого сторони визначили в договорі в грошовому еквіваленті - в доларах США, у зв'язку з чим на дату підписання позовної заяви у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 94 906,69 доларів США, що за курсом долара на міжбанківському валютному ринку 13,18 грн за один долар США складає 1 250 870,17 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.12.2014 (суддя: Заєць С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Біловодський комбінат хлібопродуктів" на користь ТОВ "З іноземними інвестиціями "Торговий дім "МАЗ-Україна" 1 238 987,86 грн основного боргу та 24 817,12 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий - Пелипенко Н.М., Камишева Л.М., Тихий П.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Біловодський комбінат хлібопродуктів" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2014 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначені сторонами в договорі еквівалент вартості товару в доларах США та порядок розрахунків (в гривні за курсом гривні до долара США на дату платежу) не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору та положенням щодо вільного встановлення у договорі ціни, як його умови.

Крім того, суди на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановили, що відповідач належним чином умови договору не виконав, вартість поставленого товару, визначену еквівалентно в доларах США, оплатив неповністю, у зв'язку з чим дійшли висновку про те, що відповідач має сплатити заборгованість відповідно до умов договору купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013 в гривнях за курсом долара США станом на 09.10.2014 (день підписання позовної заяви), визначеним на сайті http://www.finance.ua . При цьому, за висновком судів, зазначений позивачем в позовній заяві курс гривні до долара США станом на 09.10.2014 є завищеним, у зв'язку з чим місцевий господарський суд зробив перерахунок розміру заборгованості та частково задовольнив позовні вимоги, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Біловодський комбінат хлібопродуктів" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Торговий дім "МАЗ-Україна" (продавець, позивач) та публічним акціонерним товариством "Біловодський комбінат хлібопродуктів" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 231 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався доставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар - автомобіль-самоскид МАЗ-5551А2-4327, 2012 р.в. в кількості 1 шт., автомобіль-самоскид МАЗ-5551А2-4327, 2012 р.в. в кількості 9 штю та вантажний причіп-самоскид двоосьовий МАЗ-857100-4012 в кількості 10 шт., загальною вартістю 5 401 600,00 грн.

Крім того, в пункті 1.1. договору сторони з посиланням на ст.ст. 524, 533 ЦК України визначили грошовий еквівалент вартості товару в доларах США та встановили, що визначена в гривні ціна товару за курсом купівлі долара США на Міжбанківському валютному ринку України на день укладення договору склала 657 128,95 доларів США при курсі купівлі долара США на Міжбанківському валютному ринку України станом на день підписання договору 8,22 грн за 1 долар США.

Відповідно до п. 1.1. договору покупець (відповідач) зобов'язався оплатити вартість товару в розмірі 657 128,95 доларів США в гривні за курсом купівлі долара США на Міжбанківському валютному ринку України в порядку, визначеному п. 5.2. договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що якщо на момент здійснення остаточного платежу курс долару США, визначений Міжбанком України, по відношенню до гривні зросте відносно курсу, встановленого на дату укладання даного договору, розмір суми остаточного платежу, належного до оплати, розраховується згідно наступної формули:

курс долару США, визначений Міжбанком України на дату здійснення остаточного платежу, поділити на курс долару США, визначений Міжбанком України на дату укладання договору, помножити на суму остаточного платежу у гривнях.

У випадку зменшення курсу долара США, встановленого Міжбанком України по відношенню до гривні на дату здійснення остаточного платежу, ціна товару у гривнях залишається незмінною.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв визначений договором товар, а саме: автомобіль-самоскид МАЗ-5551А2-4327, 2012 р.в. в кількості 1 шт., автомобіль-самоскид МАЗ-5551А2-4327, 2012 р.в. в кількості 5 шт. та вантажний причіп-самоскид двоосьовий МАЗ-857100-4012 в кількості 6 шт., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000249 від 03.12.2013, № РН-0000255 від 12.12.2013, актами прийому-передачі транспортного засобу № РН-0000249 від 03.12.2013, № РН-0000255 від 12.12.2013, довіреностями представника відповідача на отримання цінностей № 497 від 03.12.2013 та № 515 від 12.12.2013.

Всього позивач поставив товару на загальну суму 3 230 400,00 грн, що еквівалентно складає 392 992,70 доларів США (за курсом долара США на Міжбанківському валютному ринку України, визначеному сторонами в договорі купівлі-продажу 8,22 грн за 1 долар США).

14.03.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013, якою сторони погодили, що покупець зобов'язаний в термін до 31.07.2014 перерахувати остаточний платіж за товар в сумі еквівалентній 522 262,77 доларів США, що на дату укладення даного договору відповідно до курсу міжбанку становить 4 293 000,00 грн.

Відповідач оплатив вартість поставленого позивачем товару в гривні у загальному розмірі 3 230 400,00 грн, що при розрахунку по курсу гривні до долара США на дату здійснення відповідачем платежів складає 298 085,99 доларів США.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що відповідач неповністю розрахувався з ним за отриманий товар, не доплативши 94 906,69 доларів США, що по курсу купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку (13,18 грн за 1 долар США) станом на день підписання позовної заяви у справі становить 1 250 870,17 грн, стягнення якої є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання також в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, наведені норми надають сторонам можливість визначити у зобов'язанні грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті, а також узгодити порядок визначення суми, що підлягає сплаті в такому випадку.

Частиною 1 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В договорі купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013 сторони визначили грошовий еквівалент вартості товару - в доларах США та встановили ціну товару в гривнях по зафіксованому в договорі курсу гривні до долара США станом на дату підписання договору (8,22 грн за 1 долар США), а також визначили порядок проведення розрахунків: в гривні по курсу купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку, визначеному згідно даних сайту http://www.finance.ua /.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст. ст. 627, 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визначена сторонами в договорі вартість товару в грошовому еквіваленті - в доларах США та порядок розрахунків (в гривні за курсом гривні до долара США на дату платежу) не суперечить вимогам чинного законодавства, відповідає загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору та положенням щодо вільного встановлення у договорі ціни, як його умови.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає безпідставними та не бере до уваги посилання відповідача в касаційній скарзі на незаконність визначення в договору купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013 доларового еквіваленту під час формування ціни товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання умов договору купівлі-продажу передав відповідачу товар загальною вартістю еквівалентною 392 992,70 доларів США, а відповідач відповідно до договору зобов'язався оплати визначену в доларовому еквіваленті вартість отриманого товару в гривні.

Однак, відповідач в порушення умов договору оплатив вартість поставленого позивачем товару в гривні лише частково - на суму 298 085,99 доларів США (при розрахунку по курсу гривні до долара США на дату здійснення відповідачем платежів). При цьому, заборгованість відповідача перед позивачем склала в еквіваленті 94 906,69 доларів США, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Пунктом 3.3. статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та частиною 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 визначено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів, оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено зазначеним Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Врахувавши наведені норми чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості по оплати вартості товару, визначеної сторонами в договорі купівлі-продажу в іноземній валюті, має заявлятися виключно в національній валюті України (гривнях).

В пункті 9.1. договору купівлі-продажу сторони у даній справі визначили, що інформація щодо Міжбанківського курсу покупки долара США на день платежу визначається покупцем та/або продавцем згідно даних сайту http://www.finance.ua /.

З огляду на викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач відповідно до умов договору купівлі-продажу № 231 від 14.11.2013 має сплатити заборгованість в гривнях за курсом долара США станом на 09.10.2014 (день підписання позовної заяви), визначеним на сайті http://www.finance.ua . При цьому, як вірно встановлено судами, зазначений позивачем в позовній заяві курс гривні до долара США станом на 09.10.2014 є завищеним, у зв'язку з чим місцевий господарський суд зробив перерахунок розміру заборгованості та правильно частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача 1 238 987,86 грн, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 920/1793/14 - без змін.

Головуючий О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк