Рішення

від 21.05.2015 по справі 908/3962/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/104/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 Справа № 908/3962/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Стахановмаш" (94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, буд. 1)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ТВК" (69034, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16 А)

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства "Бердичевський машинобудівний завод "Прогрес" (13306, Житомирська область, м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, буд. 79)

про стягнення 42664,20 грн.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Колодій Н.А., судді - Зінченко Н.Г., Шевченко Т.М.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача 1 Єрмократьєва М.Д., довіреність № 23/03/2015-1 від 23.03.2015 р.

Від відповідача 2 не з'явився .

Суть спору:

04.12.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Стахановмаш" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ТВК" про стягнення 25575,00 грн. основного боргу за договором поставки продукції № 319212 від 05.10.2012 р., 2115,00 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості, 11801,70 грн. пені за прострочення поставки продукції та 3173,50 грн. штрафу за прострочення поставки продукції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3962/13, присвоєно справі номер провадження 32/104/13, з призначенням судового засідання на 18.12.2013 р.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.01.2014 р.

Ухвалою суду від 22.01.2014 р., за клопотанням відповідача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2014 р.

В судовому засіданні 12.02.2014 р. для надання додаткових доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 19.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2013 р., на підставі розпорядження № 01-04/16/14 голови господарського суду Запорізької області справа № 908/3962/13 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Кагітіна Л.П., Зінченко Н.Г., судове засіданні призначено на 27.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.04.2014 р.

Ухвалою суду від 16.04.2014 р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та розгляд справи призначено на 21.05.2014 р.

Ухвалою суду від 21.05.2014 р., за клопотанням відповідача 1 строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2014 р., на підставі розпорядження голови господарського суду Запорізької області справа № 908/3962/13 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А., судове засіданні призначено на 30.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2014 р. за клопотанням позивача у справі № 908/3962/13 призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам установи "Судова незалежна експертиза України", провадження у справі № 908/3962/13 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено до отримання результатів товарознавчої експертизи.

На адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ "Судова незалежна експертиза України" надійшло клопотання (вих. № 1288) від 13.08.2014 р. про необхідність залучення, крім судового експерта, фахівця для здійснення комплексу технічних робіт.

Ухвалою суду від 03.11.2014 р. було поновлено провадження у справі № 908/3962/13 з 26.11.2014 р., для вирішення питання про залучення фахівця з призначенням судового засідання на 26.11.2014 р.

Ухвалою суду 26.11.2014 р. клопотання ТОВ "Судова незалежна експертиза України" про залучення фахівця для здійснення комплексу технічних робіт по товарознавчій експертизі було задоволено та призначено комплексну судову товарознавчу експертизу по справі № 908/3962/13, проведення якої доручено ТОВ "Судова незалежна експертиза України" (04053, м. Київ, вул. Стрітенська, 15). Також, залучено для проведення експертизи фахівця - Федорова Григорія Єгоровича, кандидата технічних наук, доцент кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів, Національного технічного університету України "Київського політехнічного інституту" для здійснення комплексу технічних робіт.

03.02.2015 р. за вх. № 0906/4027 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" надійшов лист за вих. № 1536/1 від 19.01.2015 р., згідно якого матеріали справи № 908/3962/13 повернуті на адресу суду без виконання, оскільки ТОВ "Завод Стахановмаш", на якого судом було покладено обов'язок оплатити витрати за проведення судової експертизи, рахунок не оплатило.

Ухвалою суду від 04.02.2015 р. було поновлено провадження у справі № 908/3962/13 з 25.03.2015 р., з призначенням судового засідання на 25.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р., на підставі розпорядження № 01-04/90/15 голови господарського суду Запорізької області справа № 908/3962/13 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Алейникова Т.Г., Зінченко Н.Г., судове засіданні призначено на 21.04.2015 р.

Ухвалою суду від 21.04.2015 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2015 р., на підставі розпорядження № 01-04/163/15 голови господарського суду Запорізької області справа № 908/3962/13 прийнята до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Шевченко Т.М., Зінченко Н.Г., судове засіданні призначено на 21.05.2015 р.

Позивач в останні судові засідання не з'являвся. Позовні вимоги, викладені в позовній заяві обґрунтовуються приписами ст. ст. 526, 549, 550, 611, 629, 678, 693 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки продукції № 319212 від 05.10.2012 р.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд належним чином повідомив позивача про час та місце судового засідання шляхом розміщення інформації про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчать відповідні витяги які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Представник відповідача - 1 позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та в доповненнях до відзиву (відзив та доповнення до відзиву долучені до матеріалів справи).

Представник відповідача - 2 в судове засідання 21.05.2015 р. не з'явився, проти позову заперечив, з мотивів викладених у запереченнях на позовну заяву (долучені до матеріалів справи). Надіслав до господарського суду Запорізької області заяву (вих. № 88 від 12.05.2015 р.), якою просить суд розглянути спір без участі їх представників.

Розглянувши подане відповідачем - 2 клопотання про вирішення спору по суті без участі представника відповідача -2, суд вважає, що воно подане у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечать правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи для врегулювання сторонами спору у добровільному порядку.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача і відповідача - 2.

У засіданні суду 21.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Стахановмаш" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет ТВК" (відповідач по справі) укладено договір поставки продукції № 319212 (надалі - договір).

В порядку та на умовах, передбачених договором відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача продукцію, а позивач зобов'язався прийняти її та оплатити по цінам та кількості у відповідності з умовами діючого договору (п. 1.1. договору).

Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1 договору, асортимент, кількість, номенклатура продукції узгоджується сторонами в специфікаціях, доданих до договору, які підписується уповноваженими представниками сторін, завіряються печатками та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації № 1 від 05.10.2012 р. відповідач був зобов'язаний поставити позивачу:

- Модельна оснастка "Блок О900" в кількості 1 комплекту, вартість якого становить 6330,00 грн.;

- Відливка блоку О900 ч. 056115-20 в кількості 4 штук, вартість яких складає 17250,00 грн.;

- Модельна оснастка "Блок О1000" в кількості 1 комплекту, вартість якого становить 6500 грн.;

- Відливка блоку О1000 ч. 056115-24 в кількості 4 штук, вартість яких складає 18000 грн.

Згідно п. 6.1. договору, порядок (умови поставки, вид транспорту) та строки виготовлення та поставка продукції визначаються в специфікаціях.

В специфікації № 1 від 05.10.2012 р. сторони узгодили, що строки продукції здійснюються в наступні строки:

І етап - складання та узгодження технологічних креслень на відливку блоків: 5 робочих днів після оплати модельної оснастки;

ІІ етап - виготовлення оплати модельної оснастки: 10 робочих днів після оплати модельної оснастки;

ІІІ етап - виготовлення відливок блоків: 15 днів після виготовлення модельної оснастки з правом дострокової поставки.

Відповідно до умов розділу 8 договору розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на умовах, визначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2 специфікації сторони узгодили, що оплата здійснюється в наступному порядку:

- Модельна оснастка оплачується в 100% розмірі;

- Відливка блоків - 50% передплати, 50% - протягом 3-х днів з моменту повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження.

Якщо в специфікації не передбачені строки та умови оплати продукції, оплата вартості продукції здійснюється позивачем протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки продукції (п. 8.4. договору).

Разом с продукцією відповідач зобов'язався надати позивачу оригінали наступних документів: рахунок -фактура на продукцію; податкову накладну; видаткову накладну; сертифікат якості; товарно-транспортну накладну, якщо цього вимагають умови поставки (п. 6.7. договору).

Відповідачем було надано позивачу для оплати продукції рахунки - фактури № СФ-303 від 16.10.2012 р. на суму 15396,00 грн. та № СФ-342 від 16.11.2012 р. на суму 42300 грн., копії залучені до матеріалів справи.

На виконання умов договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року, позивач в період з 16 жовтня 2012 року по 24 жовтня 2012 року здійснив 100% оплату вартості модельної оснастки (п. 2 специфікації № 1 до договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року) у сумі 15396,00 грн.

Починаючи з 25 жовтня 2012 почався перебіг строку виготовлення модельної оснастки. Строк виготовлення модельної оснастки закінчився 07 листопада 2012 року (10 робочих днів). Сторони узгодили, що строк виготовлення відливок блоків складає 15 днів після виготовлення модельної оснастки з правом дострокової поставки. Строк виготовлення модельної оснастки закінчився 07 листопада 2012 року. Фактично модельну оснастку було виготовлено 15 листопада 2012 року з затримкою у 8 днів. Тобто кінцевий строк виготовлення відливок - 30 листопада 2012 року.

Згідно видаткової накладної № РН-000079 від 03 грудня 2013 року на адресу позивача було відвантажено модельну оснастку "Блок 0 1000" та модельну оснастку "Блок 0 900".

На виконання умов договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року позивач в період з 30.11.2012 року по 10.12.2012 року здійснив попередню оплату вартості відливки (п. 2 специфікації № 1 до договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року) у сумі 25 575,00 гривень.

Згідно видаткової накладної № РН -000094 від 21 грудня 2013 року відповідачем було здійснено часткову поставку відливок блоків: відливку блоку 0 1000 кр. 056115-24 у кількості 1 штуки та відливку блоку 0 900 кр. 056115-20 у кількості 1 штуки. 21 грудня 2013 року відповідач надав на адресу позивача лист, у якому зазначив, що в період з 24 грудня 2012 року по 13 січня 2013 року виробництво стає на плановий ремонт виконати усі технологічні операції по виготовленню відливок не має можливості.

На момент звернення позивача до суду відповідачем не виготовлено та не поставлені відливки Блок 0 900 у кількості 3 штук та відливки Блок 0 1000 у кількості 3 штук з прострочкою у 12 місяців.

Крім того, позивач зазначив,що після отримання 21 грудня 2013 року відливки блоку 0 1000 кр. 056115-24 у кількості 1 штука та відливки блоку 0 900 кр. 056115-20 у кількості 1 штука, позивачем було виявлено, що продукція не відповідає умовам договору по якості.

За результатами проведення приймання продукції за якістю, було складено акт № 1 від 10.01.2013 року та акт № 2 від 10.01.2013 року прийомки продукції виробничо-технічного значення по якості. Згідно акту № 1 від 10.01.2013 року спільного приймання продукції виробниче - технічного призначення за якістю продукція "Блок 0 1000 ч. 056115-24" має відхилення від геометричних розмірів, нерівностінну проливку струмка, невідповідність шорсткості поверхні відливки вимогам креслення, підвищена твердість відливки. Відливок "Блок 0 1000 ч. 056115-24 " є остаточним браком. Згідно акту № 2 від 10.01.2013 року спільного приймання продукції виробниче - технічного призначення за якістю продукція "Блок 0 900 ч. 056115-20" має відхилення від геометричних розмірів, нерівностінну проливку струмка, невідповідність шорсткості поверхні відливки вимогам креслення, підвищена твердість відливки. Відливок "Блок 0 900 ч. 056115-20 " є остаточним браком.

У зв'язку з тим, що виявлений у відливках "Блок 0 900 ч. 056115-20 " та "Блок 0 1000 ч. 056115-24 " є непереборним недоліком, позивач вважає, що на підставі ч. 2. ст. 678 Цивільного кодексу України має право вимагати повернення попередньої оплати.

Пунктом 9.7. Договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року сторони передбачили, що за поставку продукції неналежної якості постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.

Згідно специфікації № 1 до договору поставки продукції № 319212 от 05 жовтня 2012 року вартість відливки "Блок 0 900 ч. 056115-20" складає 5175,00 грн. с урахуванням ПДВ та "Блок 0 1000 ч. 056115-24" 5 400,00 гривень з урахуванням ПДВ. Загальна вартість поставленої продукції неналежної якості складає 10575,00 грн. з урахуванням ПДВ. Сума штрафу за поставки продукції неналежної якості складає 2 115,00 грн.

Як зазначив позивач, відповідач не здійснив повернення грошових коштів за неякісну продукцію та не здійснив поставку продукції належної якості, у зв'язку з чим на розгляд господарського суду було передано спір про стягнення з відповідача 25575,00 грн. основного боргу за договором поставки продукції № 319212 від 05.10.2012 р., 2115,00 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості, 11801,70 грн. пені за прострочення поставки продукції та 3173,50 грн. штрафу за прострочення поставки продукції.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач -1 заперечуючи проти доводів позивача, посилається на те, що останній не довів що продукція, яка була поставлена за Договором продукції № 319212 від 05.10.2012 р. є неналежної якості та спростовує наступним.

Згідно п. 3.1. Договору № 319212 поставки продукції від 05.10.2012 року якість продукції повинна відповідати ДОСТам.

Згідно п. 4 Специфікації № 1 від 05.10.2011 року до Договору 319212 від 05.10.2012 року «Технічні умови»: отливка 3 групи ДОСТ 977-88, точність отливки ДОСТ 26645-85.

Як зазначив відповідач-1, що при укладанні Договору № 319212 від 05.10.2012 року попереджав представників позивача щодо того що згідно ДОСТ 977-88 та ДОСТ 26645-85 литво виготовляється з припусками на механічну обробку та буде відповідати розмірам креслень для готових деталей тільки при умові проведення механічної обробки.

Також, ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в судовому засіданні повідомив, що виготовляв спірну продукцію, однак претензії по якості товару не визнає та наполягає на відповідальності поставленої продукції вимогам ДОСТу, які були зазначено сторонами в Договорі поставки.

Від приймання продукції, яка з лютого 2013 року зберігається на території ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «ПРОГРЕСС» (Відповідач 2) представники позивача категорично відмовляються, що підтверджується листом вих. № 681 від 16.07.2014 року. Відповідач - 1, повідомив суд, що проводити обстеження продукції, яка знаходиться на території позивача не є доцільним, у зв'язку з тим, що позивач забрав модельну оснастку і в судових засіданнях неодноразово наголошував на тому, що самостійно її перетворював і виготовляв інші відливки.

Таким чином, відповідачі 1 та 2 не можуть ідентифікувати цей товар, як такий що був виготовлений саме ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «ПРОГРЕСС».

Під час розгляду даної справи виникли суперечності в оцінці наданих суду доказів, а саме, щодо якості поставленої продукції.

З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору, судом у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам установи "Судова незалежна експертиза України".

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання :

1) Чи відповідає якість виготовленого литва: "Блок О 1000" кр. 056115-24 та "Блок О 900" умовам п. 4 специфікацій № 1 до договору 319212 від 05.10.2012 р, який був укладений між позивачем та відповідачем 1 (креслення 056115-24 та 056115-20)?

2) Чи можливо після проведення механічної обробки виливок "Блок О 1000" кр. 056115-24 та "Блок О 900" кр. 056115-20 досягти розмірів, встановлених у кресленнях 056115-24 та 056115-20?

Ухвалою суду 26.11.2014 р. за клопотанням ТОВ "Судова незалежна експертиза України" було призначено комплексну судову товарознавчу експертизу по справі № 908/3962/13 та залучено для проведення експертизи фахівця - Федорова Григорія Єгоровича, кандидата технічних наук, доцент кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів, Національного технічного університету України "Київського політехнічного інституту" для здійснення комплексу технічних робіт.

03.02.2015 р. за вх. № 0906/4027 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" надійшов лист за вих. № 1536/1 від 19.01.2015 р., згідно якого матеріали справи № 908/3962/13 повернуті на адресу суду без виконання, оскільки ТОВ "Завод Стахановмаш", на якого судом було покладено обов'язок оплатити витрати за проведення судової експертизи, рахунок не оплатило.

З зазначених причин товарознавча експертиза не проведена та матеріали справи № 908/3962/13 повернуті на адресу суду, у зв'язку з цим суд розглядає справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд констатує, що позивач не довів господарському суду, що відповідач здійснив поставку продукції належної якості.

Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Позивач зазначаючи про невідповідність вимогам стандартів лише першої партії товару, яка є тільки частиною партії товару згідно умов Договору, суд вважає, що безпідставно просить повернути вартість всієї сплаченої за товар суми, без мотивування причин відмови від договору в повному обсязі.

В той же час право на відмову від правочину можливо лише за умови дотримання форми в якій було вчинено правочин.

Згідно ч 3 ст. 214 Цивільного кодексу України, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу письмового повідомлення про відмову від правочину, у зв'язку з істотним порушенням ним вимог щодо якості товару, тому підстави для застосування ч.2 ст.678 ЦК України відсутні.

Щодо прострочення в виготовленні іншого литва в кількості 4 одиниці як вже зазначалося і було підтверджено позивачем в судових засіданнях, позивач отримав та вивіз з території заводу модельні оснастки чим унеможливив подальше виготовлення литва.

Таким чином, позивачем було сплачено на користь відповідача за литво 25575,00 грн. Литва було виготовлено та підлягало оплаті (50% попередня оплата та 50% по факту виготовлення протягом 3-х днів) на суму 21150,00 грн. Таким чином з боку позивача станом на 28.01.2013 року була наявна попередня оплата в сумі 4425,00 грн. якої згідно умов договору було достатньо для початку виготовлення тільки 1 штуки литва за умови наявності модельної оснастки.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторони порушили умови договору, як з боку позивача в частині узгоджених строків оплати, так і з боку відповідача в частині прострочення строку поставки.

Суд вважає, що вимоги про стягнення 11801,70 грн. пені за прострочення поставки продукції та 3173,50 грн. штрафу за прострочення поставки продукції не підлягають задоволенню, оскільки позивач своїми діями унеможливив виконання умов договору відповідачем 1.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими і не доведеними, тому у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Стахановмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет ТВК" та до Приватного акціонерного товариства "Бердичевський машинобудівний завод "Прогрес" про стягнення 42664,20 грн. відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "05" червня 2015 р.

Головуючий Н.А. Колодій

Судді Н.Г. Зінченко

Т.М. Шевченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.