Рішення

від 25.05.2015 по справі 915/370/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 915/370/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" / 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 /

до відповідача: Обє'днання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" /54024, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 28/

про: стягнення 12032,19 грн.

за участю представників сторін

Від позивача: Бережок С.І. , дов. від 18.04.2014р.

Від відповідача: Кузик І.В., голова правління

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" про стягнення з останнього заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2514-ТЕ-22 від 28.12.2012 року в сумі 12032,19 грн., яка складається з 9569,44 грн. пені, 2064,92 грн. 3 % річних та 2064,92 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

28.12.2012р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/2514-ТЕ-22, на виконання якого позивач поставив відповідачу протягом січня-грудня 2013р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 253542,32 грн.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням встановлених договором строків виконання, у зв'язку з чим позивачем нараховано йому до стягнення 9569,44 грн. пені, 2064,92 грн. 3 % річних та 2064,92 грн. інфляційних.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, вказує, що незначна прострочка оплати була, але позивач не врахував, що в деяких платіжних дорученнях відповідач помилково зазначив номер договору 12/106-ТЕ від 28.08.2012р., строк дії якого закінчився. Разом з тим, кошти перераховувались за отриманий газ по договору № 13/2514-ТЕ-22 від 28.12.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

28.12.2012р. між сторонами у справі було укладено договір № 13/2514-ТЕ-22 про закупівлю природного газу, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу в 2013р. природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору, позивач протягом січня - грудня 2013 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 253542,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі природного газу: від 31.01.2013р. (за січень 2013р.), від 28.02.2013р. (за лютий 2013р.), від 31.03.2013р. (за березень 2013р.), від 30.04.2013р. (за квітень 2013р.), від 31.05.2013р. (за травень 2013р.), від 30.06.2013р. (за червень 2013р.), від 31.07.2013р. (за липень 2013р.), від 31.08.2013р. (за серпень 2013р.), від 30.09.2013р. (за вересень 2013р.), від 31.10.2013р. (за жовтень 2013р.), від 30.11.2013р. (за листопад 2013р.), від 31.12.2013р. (за грудень 2013р.).

Посилаючись на те, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням встановлених договором строків, позивач просить стягнути з нього 9569,44 грн. пені, 2064,92 грн. 3 % річних та 2064,92 грн. інфляційних.

Позовні вимоги задоволенню підлягають частково з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 629, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. договору від 28.12.2012р. сторони передбачили обов'язок відповідача сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов'язання.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при виконання ним грошового зобов'язання за отриманий газ, дійсно мала місце прострочка виконання.

Отже, вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком з тих підстав, що ним не враховані всі грошові кошти, які надійшли від відповідача в рахунок виконання грошового зобов'язання по договору.

Як пояснив представник відповідача в судових засіданнях та підтверджено наданим позивачем Реєстром прийнятих платежів від позивача, відповідач при здійсненні розрахунків в платіжних дорученнях помилково посилався на договір 12/106-ТЕ- 22 від 28.08.2012р.(строк дії якого закінчився, розрахунки виконані в повному обсязі) замість договору № 13/2514-ТЕ-22, що стало підставою для невірного визначення кількості днів прострочки, а отже розрахунку як пені так і 3% річних та інфляційних втрат. В своєму контррозрахунку відповідач вказав всі грошові кошти, які він перерахував для оплати на природний газ по договору № 13/2514-ТЕ-22, що відповідає наданому позивачем реєстру прийнятих від відповідача платежів.

З врахуванням вищезазначеного, за допомогою програмного комплексу «Законодавство» судом здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, що відповідно склав 331,15 грн., 75,35 грн., 225,78 грн. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд не приймає доводи позивача стосовно порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий природний газ з огляду на те, що у платіжних документах на оплату природного газу відповідачем зазначався вірний поточний рахунок, зазначений у договорі від 28.12.2012р. № 13/2514-ТЕ-22, грошові кошти отримані позивачем та не повернуті відповідачу як помилково перераховані.

Таким чином, суд вважає, що формальне порушення відповідачем умов п.6.3. договору від 28.12.2012р. № 13/2514-ТЕ-22. ( зазначення невірного номеру договору поставки у платіжних документах), не може бути підставою для нарахування неустойки, річних та інфляції в тому розмірі, який вказано у позовній заяві.

Нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що саме помилка відповідача призвела до звернення позивача із позовом до суду, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обє'днання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" /54024, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 28, ЄДРПОУ 36880174/ на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720/ 331,15 грн. пені, 75,35 грн. 3% річних, 225,78 грн. інфляційних, 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 05.06. 2015р.