Постанова

від 26.08.2015 по справі 915/370/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р.Справа № 915/370/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю №14-125 від 13.05.2014 року;

від відповідача -ОСОБА_2 - за довіреністю № 143 від 10.08.2015 року.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року

у справі № 915/370/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв

про стягнення 12 032 грн. 19 коп.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» м. Київ звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року № 13/2514-ТЕ-22 штрафних санкцій у розмірі 12 032 грн. 19 коп., з яких: пеня - 9 569 грн. 44 коп., 3 % річних - 2064 грн. 92 коп., інфляційні втрати - 397 грн. 84 коп.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року у справі № 915/370/15 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв 331 грн. 15 коп. - пені, 75 грн. 35 коп. - 3% річних, 225 грн. 78 коп. інфляційних, 1827 грн. 00 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» м. Київ з рішенням суду не погодилось, тому звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить Одеський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року по справі №915/370/15 в частині відмови в стягненні пені в сумі 9 238 грн. 29 коп., 3% річних в сумі 1 989 грн. 57 коп., інфляційних у сумі 172 грн. 06 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального і процесуального права та не враховано того, що позивач не має права зараховувати кошти всупереч призначенню платежу.

Апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Журавльова О.О. У зв'язку з відпусткою судді-учасника колегії ОСОБА_3 проведено автоматичну зміну колегії суддів, внаслідок якої для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Ліпчанської Н.В.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 915/370/15 та наданих сторонами пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає зміні, у зв'язку з невірним розрахунком позовних вимог як позивача, так і суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/2514-ТЕ-22, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ зобов'язалось передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Херсонське шосе,28», м. Миколаїв у 2013 року природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 021 00 00, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв зобов'язалося прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Пунктом 6.1 Договору сторони домовилися, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (пункт 7.1 Договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу протягом січня-грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 253542 грн. 32 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.19-30).

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв розрахувалось з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ за отримання природного газу з порушенням встановлених договором строків оплати.

При цьому, відповідач визнає частково позовні вимоги та зазначає, що позивачем не враховано, що в деяких платіжних дорученнях Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв помилково зазначало інший номер договору, строк дії якого закінчився, фактично погашаючи заборгованість за договором від 28.12.2012 року №13/2514-ТЕ-22.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо не прийняття доводів позивача стосовно правильності здійсненого ним розрахунку штрафних санкцій за порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий природний газ з огляду на те, що у платіжних документах на оплату природного газу відповідачем зазначався вірний поточний рахунок, зазначений у договорі від 28.12.2012р. № 13/2514-ТЕ-22, грошові кошти отримані позивачем та не повернуті відповідачу як помилково перераховані.

В силу приписів частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ у позовній заяві просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Херсонське шосе, 28», м. Миколаїв інфляційні у сумі 397 грн. 84 коп. за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з оплати отриманого газу в жовтні, листопаді, грудні 2013 року.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, наданий позивачем за спірний період, вважає, що позивачем неправомірно розраховані інфляційні за періоди прострочки виконання зобов'язання за жовтень та листопад 2013 року, оскільки прострочка відповідача в цей період становила менше місяця з урахуванням часткових оплат боргу, та за прострочку виконання зобов'язання за грудень 2013 року, оскільки позивачем були розраховані інфляційні з невірних сум боргу відповідача. Перерахунок інфляційних, зроблений судом першої інстанції є також помилковим, оскільки суд не врахував наступне.

Так, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Виходячи з вищевикладеного, судом апеляційної інстанції зроблено перерахунок інфляційних з огляду на наявність у відповідача прострочки виконання зобов'язання більше одного місяця тільки за грудень 2013 року і до стягнення підлягають інфляційні у сумі 253 грн. 68 коп., тому що прострочка боржника сплати залишку боргу в розмірі 2000 грн. тривала протягом періоду з 07.02.2014 року по 12.07.2014 року. Таким чином. у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних у сумі 144 грн. 16 коп. слід відмовити, у зв'язку з невірним розрахунком як позивача, так і суду першої інстанції.

В позовній заяві Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ також просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Херсонське шосе, 28», м. Миколаїв 3 % річних у сумі 2064 грн. 92 коп. за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з оплати отриманого газу в січні - грудні 2013 року з 14.02.2013 року по 26.08.2014 року.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором. В зв'язку з тим, що позивач не враховував часткові оплати боргу в цей період, то його розрахунок 3% річних є помилковим. Але також помилковим є і перерахунок 3% річних, зроблений місцевим господарським судом з огляду на те, що позивач і суд у місяцях, коли мала місце часткова оплата, помилково нараховували 3% річних на один день здійснення фактичної оплати за договором, з суми боргу, яка в цей день вже не існувала. Тобто, і позивач і суд першої інстанції помилково вважають день здійснення часткової оплати боргу днем прострочки виконання попереднього розміру грошового зобов'язання, що не відповідає нормам чинного законодавства України в частині часу припинення існування грошового зобов'язання боржника перед кредитором. Судом першої інстанції правильно перераховані 3% річних за березень - вересень 2013 року.

Тому судова колегія, здійснивши власний перерахунок 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача в спірний період, визначила, що обгрунтованим та доведеним є розрахунок 3% річних за спірний період прострочки в розмірі 36 грн. 70 коп., який і належить до стягнення з відповідача ОСОБА_4, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 2028 грн. 22 коп. відмовляється, в зв'язку з невірним розрахунком.

Також Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ у позовній заяві просило суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Херсонське шосе, 28», м. Миколаїв пеню в сумі 9569 грн. 44 коп., нараховану за період прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов'язання з оплати отриманого газу в січні - грудні 2013 року з 14.02.2013 року по 26.08.2014 року.

У розумінні статті 230 Господарського процесуального кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судова колегія вважає, що господарський суд помилково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 331 грн. 15 коп., оскільки, як вбачається з розрахунку суми пені, і позивач, і суд першої інстанції помилково нарахували пеню на один день здійснення фактичної оплати за договором, виходячи з суми боргу, яка в цей день вже не існувала, оскільки помилково вважали день здійснення оплати днем прострочки виконання грошового зобов'язання, тобто в цей день прострочки не зменшували суму боргу на частково проплачену відповідачем суму. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітній місяць. Перерахувавши належний до стягнення розмір пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що пеня за період прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов'язання фактично складає 280 грн. 55 коп. Тому до задоволення належать позовні вимоги про стягнення пені в цій частині з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 9288 грн. 89 коп., в зв'язку з невірним розрахунком.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на невірному розрахунку штрафних санкцій за порушення строків виконання відповідачем його грошового зобов'язання за Договором № 13/2514-ТЕ-22 від 28.12.2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року у справі № 915/370/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, але частково не відповідає нормам матеріального права України, тому підлягає зміні в частині визначення сум штрафних санкцій, в зв'язку з невірним розрахунком як позивача, так і господарського суду та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума у загальному розмірі 570 грн. 93 коп., з якої: інфляційні у сумі 253 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 36 грн. 70 коп. та пеня у сумі 280 грн. 55 коп. з відмовою в іншій частині позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року у справі № 915/370/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року у справі № 915/370/15 - змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ до Обє'днання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв про стягнення 12 032 грн. 19 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Обє'днання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв (54024, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 28, ЗКПО 36880174) на користь Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЗКПО 20077720) пеню в сумі 280 грн. 55 коп., 3% річних в сумі 36 грн. 70 коп., інфляційні в сумі 253 грн. 68 коп., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ до Обє'днання співвласників багатоквартирного будинку В«Херсонське шосе, 28В» , м. Миколаїв про стягнення пені у сумі 9288 грн. 89 коп., 3 % річних у сумі 2028 грн. 22 коп., інфляційних у сумі 144 грн. 16 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.2015 року у справі № 915/370/15 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

ОСОБА_5