Постанова

від 17.11.2015 по справі 915/370/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 915/370/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Грека Б.М.

За участю представників сторін:

від позивача Смакота Н.І. ( дов. від 18.04.14р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.05.15р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.15р.

у справі № 915/370/15

за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28", м. Миколаїв

про стягнення 12032, 19 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.05.15р. у справі № 915/370/15 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 331,15 грн. пені, 75,35 грн. 3 % річних та 225,78 грн. інфляційних втрат; в решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.15р. (головуючий Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Ліпчанська Н.В.) вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 280,55 грн. пені, 36,70 грн. 3 % річних та 253,68 грн. інфляційних втрат; в іншій частині - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 25.05.15р. та постанову від 26.08.15р. скасувати в частині відмови у стягненні 9288, 89 грн. пені, 2028,22 грн. 3 % річних та 144,16 грн. інфляційних втрат, в цій частині прийняти нове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 599, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 4, 4 2 , 4 3 ,4 7 , 43, 82 ГПК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 16.11.15р. № 05-05/2190 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Грек Б.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.12.12р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2514-ТЕ-22, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю з 01.01.13р. по 31.12.13р. природний газ обсягом до 230 тис. м 3 , а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п. 1.2).

Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Строк дії договору в частині реалізації газу встановлений до 31.12.13р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу у січні -грудні 2013 року природний газ в обсязі 193, 654 тис. м 3 на загальну суму 253542, 32 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.13р. за січень на суму 47713, 79 грн., від 28.02.13р. за лютий на суму 37136,77 грн., від 31.03.13р. за березень на суму 37896, 11 грн., від 30.04.13р. за квітень на суму 19973, 15 грн., від 31.05.13р. за травень на суму 6492, 32 грн., від 30.06.13р. за червень на суму 5067, 92 грн., від 31.07.13р. за липень на суму 4440, 82 грн., від 31.08.13р. за серпень на суму 3867, 37 грн., від 30.09.13р. за вересень на суму 5820, 71 грн., від 31.10.13р. за жовтень на суму 17858, 80 грн., від 30.11.13р. за листопад на суму 25931, 33 грн., від 31.12.13р. за грудень на суму 41343, 23 грн. (а.с.19-30).

Відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, про що свідчить реєстр прийнятих на користь позивача платежів з 28.12.12р. по 17.10.14р. (а. с. 96-97), проте порушив строки оплати, встановлені п.6.1 договору № 13/2514-ТЕ-22, при цьому, в деяких платіжних дорученнях в призначенні платежу помилково послався на інший договір від 28.08.12р. № 12/106-ТЕ-22 (строк дії якого закінчився, розрахунки виконанні в повному обсязі).

06.03.15р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" про стягнення 9569, 44 грн. пені, 2064, 92 грн. 3 % річних та 397, 84 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.05.15р. у справі № 915/370/15 позов задоволено частково, за здійсненим судом перерахунком з відповідача на користь позивача стягнуто 331,15 грн. пені, 75,35 грн. 3 % річних та 225,78 грн. інфляційних втрат; в решті позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.15р. вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 280,55 грн. пені, 36,70 грн. 3 % річних та 253,68 грн. інфляційних втрат; в решті -рішення залишено без змін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, відповідач оплатив поставлений позивачем у січні-грудні 2013 року за договором № 13/2514-ТЕ-22 від 28.12.12р. природний газ з порушенням встановленого строку, в зв'язку з чим йому було нараховано пеню, передбачену п. 7.2 договору , а також 3% річних та інфляційні.

На думку колегії, апеляційний господарський суд на підставі вищезазначених положень закону обґрунтовано задовольнив позовні вимоги за перевіреним розрахунком, здійсненим судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.15р. у справі № 915/370/15 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

Б. М. Грек