Постанова

від 02.06.2015 по справі 910/26857/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа№ 910/26857/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Винник Т.М.

від відповідача - Булаєва М.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвара»

до Міністерства оборони України

про стягнення коштів,-

Постанову прийнято 02.06.2015 у зв`язку із оголошенням перерви в судовому засіданні 19.05.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Корвара» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 позов був задоволений повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято при неповному з`ясуванню обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. та призначено до розгляду на 16.04.2015

В судовому засіданні 16.04.2015 по справі було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України до 19.05.2015.

Ухвалою суду від 19.05.2015 по справі за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду спору.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники сторін в судове засідання на вказану дату з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

03.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінес», як виконавцем та відповідачем, як замовником був укладений договір № 286/5/14/2 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України).

Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (для військових частин (установ), дислокованих у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору. Платіжні зобов'язання замовника виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування) на 2014 рік.

Відповідно до п. 1.2. договору - 1 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною в договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014, одиниця виміру - кг, кількість - 116 393, ціна за одиницю в грн. з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 6, 25, ціна послуг в грн. з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 727 456, 25 грн., крім того ПДВ - 145491, 25 грн.

Ціна послуг з IIДВ складає: 872 947, 50 грн.

Пунктом 4.1. договору - 1, сторонами було передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання щомісячно, протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою виконавцю (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

До рахунку - фактури додаються: акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника замовника та виконавця, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться (п. 4.2. договору - 1).

Крім того, 02.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінес», як виконавцем за умовами договору та відповідачем, як замовником за умовами договору був укладений договір № 286/5/14/8 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі за текстом договір - 2).

Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно з положеннями договору.

Згідно із п. 1.2. договору - 2 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною в договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014 (включно), одиниця виміру - кг, кількість - 130 500, ціна за одиницю в грн. з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 8, 55, ціна послуг в грн. з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 1115 775 грн. крім того ПДВ - 223155 грн.

Ціна послуг з ПДВ складає: 1 338 930 грн.

Умови пунктів 3.2., 4.1., 4.2, 6.1.1., 6.2.4., 10.1., 11.5. договору - 2 є ідентичними відповідним умовам договору - 1.

Позивач, звертаючись із позовом до суду, мотивував свої вимоги тим, що ним зі свого боку умови договору були виконані в повному обсязі та належним чином, а той час як відповідач не здійснив оплату наданих йому послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість за двома договором в розмірі 95836,38 грн., яку він і просив стягнути з останнього на свою користь.

Крім того, в процесі розгляду позову, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути на його користь борг в розмірі 335621,28 грн.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, обґрунтував це тим, що після переходу позивача на спрощену систему оподаткування (5%) у нього відсутні підстави для оплати наданих послуг без відповідного перерахунку ціни, а отже заявлена до стягнення сума є необґрунтованою.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції чинній на момент укладання договору) визначено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За твердженням позивача, на виконання умов договору - 1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінес» надано відповідачу послуги прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) в період з 04.04.2014 по 30.09.2014 включно на загальну суму у розмірі 476 857, 50 грн., з яких замовником оплачено послуг на суму 400905 грн.

За розрахунком позивача не оплачено відповідачем послуг наданих за договором - 1 на суму 75952, 50 грн.

На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за договором - 1 позивачем надано в матеріали справи оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаних відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 75952, 50 грн. за червень 2014 - вересень 2014.

На виконання умов договору - 2 позивачем фактично надано відповідачу послуги прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) в період з 02.07.2014 по 30.09.2014 на загальну суму у розмірі 19883, 88 грн., оплату за які ні позивач ні Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІНЕС" не отримали.

На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за договором - 2 позивачем надано в матеріали справи оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаних відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 19 883, 88 грн. за серпень 2014 - вересень 2014.

Матеріали справи містять докази направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінес» відповідачу оригіналів рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаних відповідачем (в особі відповідної військової частини) наявних в матеріалах справи.

Відповідачем не заперечувався факт надання позивачем послуг за умовами обох договорів.

01.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінес» в порядку ст. 298 Податкового кодексу України перейшло на спрощену систему оподаткування, за ставкою єдиного податку 5 % доходу (4 група), яка передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку.

Про перехід на спрощену систему оподаткування позивач повідомив відповідача листами за № 89 від 03.07.2014 та № 102 від 03.07.2014.

Рахунки за надані послуги за договором - 1, 2 відповідач повернув Товариству з обмеженою відповідальністю «Стінес» без виконання, оскільки в рахунках та актах приймального контролю якості вказана ціна з урахуванням ПДВ, а позивач перейшов на спрощену систему оподаткування.

На підставі зазначеного, відповідач просив Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінес» в найкоротший термін усунути недоліки в рахунках та актах приймального контролю якості та надати їх відповідачу для опрацювання та здійснення оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінес» зверталося до Головного управління Міндоходів в Одеській області з листом № 35 від 14.08.2014, яким просило надати відповідь чи має право замовник відмовлятися від оплати отриманих послуг, якщо в рахунках на оплату ціна вказаних послуг не виділяє ПДВ.

У відповідь на лист № 35 від 14.08.2014, 18.08.2014 Головне управління Міндоходів в Одеській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінес» направило лист-повідомлення вих. №1748/10/15-32-15-02-17, яким повідомляло, що перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності однією із сторін договору не є підставою для односторонньої зміни договорів - 1, 2.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що ним на адресу позивача 02.10.2014 направлялися проекти додаткових угод щодо зменшення податку на додану вартість, які були залишені буз уваги ТОВ «Стінес».

В той час в матеріалах справи містяться листи № 89 та 102 від 03.07.2014 від позивача на адресу відповідача із пропозицією внести та підписати зміни до основних договорів, у зв`язку із переходом виконавця послуг на спрощену систему оподаткування.

Дані листи були залишені без уваги відповідачем, натомість матеріали справи містять листи останнього за жовтень 2014, в яких він просив ТОВ «Стінес» усунути недоліки в рахунках та актах приймального контролю якості у зв`язку із зміною системи оподаткування.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За приписами ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі крім випадків, зокрема, зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що ціна договору може бути змінена після його підписання і до моменту виконання договору, а от після виконання договору ціна не може бути змінена. Положення статті 632 ЦК України носять імперативний характер.

Зазначена позиція суду підтверджується і викладеним в п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05. 2013 № 11, де зазначено, що сторони не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається).

Таким чином, враховуючи зазначене вимога відповідача щодо усунення недоліків в рахунках та актах приймального контролю якості в частині визначення ціни наданих послуг, після надання послуг відповідачу, суперечить приписам ст. 632 ЦК України.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що факт надання послуг за вказаною ціною підтверджується актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, оригінали яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 6.2.4. договору - 1, 2 передбачено право замовника повернути рахунок виконавцю без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2. розділу 4 договору (відсутність печатки, підписів тощо).

Відповідно до п. 10. договору - 1, 2 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (включно), а в частинні проведення розрахунків до повного їх завершення.

В пункті 11.5. договору - 1, 2 сторони погодили, що зміни і доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод, які додаються до тексту договору як невід'ємні його частини.

Як зазначено вище, відповідачу умовами договору надано право на повернення рахунків виконавцю лише за умови їх неналежного оформлення, а саме: відсутність печатки, підписів тощо.

Тобто такої підстави для повернення направлених рахунків, як перехід на спрощену систему оподаткування, умовами договору не передбачено, оскільки це не є недоліком складених рахунків.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із пунктами 4.1. договорів - 1, 2 передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання щомісячно, протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою виконавцю (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

Як встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стінес», у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договорів - 1, 2, в квітні - вересні 2014 надано відповідачу послуг на загальну суму 496 741, 38 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На момент винесення рішення по справі відповідачем надані послуги оплачені частково на суму 400 905 грн., що не заперечувалось представником позивача ані в суді першої ані в суді апеляційної інстанції, а отже основна заборгованість відповідача перед позивачем - правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінес» за договорами - 1, 2 складає 95 836, 38 грн.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору.

Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності наданих послуг умовам договорів не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем, як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінес» за договорами - 1, 2 в сумі 95836, 38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. п. 4.1. договорів - 1, 2 є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 95836,38 грн. основної заборгованості за договорами -1,2 правомірно були задоволені Господарським судом міста Києва як доведені та обґрунтовані.

Судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнята до провадження заява позивача про збільшення позовних вимог, оскільки звертаючи до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами № 286/5/14/2 від 03.04.2014 та № 286/5/14/8 від 02.07.2014 за послуги, які надавалися позивачем в червні - вересні 2014, і надання яких підтверджується актами підписаними сторонами в вересні 2014. Збільшуючи ж позовні вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги, які надавалися позивачем в серпні - листопаді 2014, і надання яких підтверджується актами підписаними сторонами в жовтні -листопаді 2014.

Тобто подана позивачем заява про збільшення позовних вимог є фактично заявою про зміну предмету позову, оскільки позивачем змінено вимогу, з якою позивач звернувся з початку, в той час як згідно із положень статті 22 ГПК України право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Відповідно до наявних матеріалів справи, суд 20.01.2015 перейшов до розгляду справи по суті, про що зазначено в відповідному протоколі судового засідання, подана позивачем заява до розгляду судом не приймається та повертається судом без розгляду.

В той же час місцевим судом влучно було зауважено проте, що позивач, при цьому, не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду у загальному порядку щодо стягнення заборгованості по договорам за період заборгованості серпень-листопад 2014 року.

Також в ході розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що первісний кредитор - ТОВ «Стінес» відступив своє право вимоги за вище вказаними договорами ТОВ «Корвара», з огляду на що в судовому процесі було здійснено заміну первісного позивача - ТОВ «Стінес» та його правонаступника ТОВ «Корвара» в порядку статті 25 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінес», а тому апеляційна скарга Міністерства оборони України не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Міністерства оборони України залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 у справі № 910/26857/14- без змін.

Матеріали справи № 910/26857/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов