cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2015 року Справа № 910/26857/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства оборони України на постановувід 02.06.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/26857/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корвара" доМіністерства оборони України простягнення 95 836,38 грн, у судове засідання прибув представник відповідачаПівторак Т.О. (дов. від 02.06.2015 № 220/д/395), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стінес" звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за Договором № 286/5/14/2 про надання послуг від 03.04.2014 та Договором № 286/5/14/8 про надання послуг від 02.07.2014 у розмірі 95 836,38 грн.
За клопотанням представника позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у порядку ст. 25 ГПК України залучене до участі у справі ТОВ "Корвара" замість ТОВ "Стінес" на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/15 СК від 30.01.2015.
Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 335 621,28 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 (суддя Г.Бондаренко), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (колегія суддів: В. Шапран, В. Андрієнко, С. Буравльов), позов задоволений шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 95 836,38 грн заборгованості.
Судові рішення мотивовані наступним.
Місцевим господарським судом, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишена без задоволення заява про збільшення позовних вимог з посиланням на таке.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги, які надавалися ним у червні - вересні 2014, і надання яких підтверджується актами підписаними сторонами у вересні 2014. Збільшуючи ж позовні вимоги позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги, які надавалися ним у серпні - листопаді 2014, і надання яких підтверджується актами підписаними сторонами в жовтні-листопаді 2014.
Враховуючи зазначене, подана позивачем заява про збільшення позовних вимог оцінюється як заява про зміну предмету позову, оскільки позивачем змінено вимогу, з якою позивач звернувся зпочатку. А тому, оскільки 20.01.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті, про що зазначено в відповідному протоколі судового засідання, подана позивачем заява повертається судом без розгляду.
Отже, з огляду на відмову місцевим господарським судом у задоволенні клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, предметом судового розгляду стали вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 95 836,38 грн, у процесі розгляду яких судами зазначено наступне.
03.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес", як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладений договір № 286/5/14/2 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 1), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору. Платіжні зобов'язання замовника виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування) на 2014 рік.
Відповідно до п. 1.2 Договору 1 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною у договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014, одиниця виміру - кг, кількість - 116 393, ціна за одиницю в грн з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 6,25, ціна послуг в грн з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 727 456, 25, крім того ПДВ - 145 491,25. Ціна послуг з IIДВ складає: 872 947,50 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору 1 ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 4.1 Договору 1, сторонами визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання щомісячно, протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання виконавцем замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою виконавцю (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).
До рахунку - фактури додаються: акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника замовника та виконавця, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться (п. 4.2 Договору 1).
Пунктом 6.2.4 Договору 1 передбачене право замовника повернути рахунок виконавцю без здійснення оплати у разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 договору (відсутність печатки, підписів тощо).
Також 02.07.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Стінес", як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладений договір № 286/5/14/8 про надання послуг щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір 2), відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2014 надати послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (далі - послуги) білизни обмундирування, спецодягу та іншого речового майна (далі - майно) (для військових частин (установ), дислокованих у Кіровоградській, Дніпропетровській та Запорізькій областях), а замовник - прийняти та оплатити надані послуги у кількості, у строки і виключно за цінами згідно з положеннями договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору 2 найменування послуг, їх кількість, ціна та строки виконання договору визначаються викладеною в договорі специфікацією, відповідно до якої: найменування послуг - послуги з прання, строки виконання - до 31.12.2014 (включно), одиниця виміру - кг, кількість - 130 500, ціна за одиницю в грн з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 8, 55, ціна послуг в грн з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 1 115 775, 00, крім того ПДВ - 223 155, 00. Ціна послуг з ПДВ складає: 1 338 930,00 (п. 3.1 Договору 2).
Умови пунктів 3.2, 4.1, 4.2, 6.1.1, 6.2.4, Договору 2 є ідентичними відповідним умовам Договору 1.
За твердженням позивача, на виконання умов Договору 1 ТОВ "Стінес" надані відповідачу послуги прання у період з 04.04.2014 по 30.09.2014 включно на загальну суму у розмірі 476 857, 50 грн, з яких замовником оплачені послуги на суму 400 905, 00 грн.
На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором 1 позивачем надані оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, що підписані відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 75 952, 50 грн за червень 2014 - вересень 2014.
На виконання умов Договору 2 ТОВ "Стінес", за твердженням позивача, фактично надано відповідачу послуги прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів (послуги прання) у період з 02.07.2014 по 30.09.2014 на загальну суму у розмірі 19 883, 88 грн, оплата за які відповідачем не здійснена.
На підтвердження заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором 2 позивачем надані оригінали рахунків та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаних відповідачем (в особі відповідної військової частини) на загальну суму 19 883, 88 грн за серпень 2014 - вересень 2014.
Кількість наданих ТОВ "Стінес" відповідачу послуг та факт їх надання останнім в ході розгляду справи не заперечувалися.
01.07.2014 ТОВ "Стінес" у порядку ст. 298 Податкового кодексу України перейшло на спрощену систему оподаткування, за ставкою єдиного податку 5 % доходу (4 група), яка передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку.
Про перехід на спрощену систему оподаткування ТОВ "Стінес" повідомило відповідача листами за № 89 від 03.07.2014 та № 102 від 03.07.2014.
Рахунки за надані послуги за Договором 1 та Договором 2 відповідач повернув ТОВ "Стінес" без виконання, зазначивши, що в рахунках та актах приймального контролю якості вказана ціна з урахуванням ПДВ, а ТОВ "Стінес" перейшло на спрощену систему оподаткування. На підставі вказаного, відповідач просив ТОВ "Стінес" у найкоротший термін усунути недоліки в рахунках та актах приймального контролю якості та надати їх відповідачу для опрацювання та здійснення оплати.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Стінес" зверталося до Головного управління Міндоходів в Одеській області з листом № 35 від 14.08.2014, яким просило надати відповідь чи має право замовник відмовлятися від оплати отриманих послуг, якщо в рахунках на оплату ціна вказаних послуг не виділяє ПДВ.
У відповідь на лист № 35 від 14.08.2014, 18.08.2014 Головне управління Міндоходів в Одеській області на адресу ТОВ "Стінес" направило лист-повідомлення вих. №1748/10/15-32-15-02-17, яким повідомляло, що перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності однією із сторін договору не є підставою для односторонньої зміни договорів 1, 2.
Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до умов Договору 1 та Договору 2. Відсутні також і докази слати відповідачем заборгованості.
Встановивши наведені обставини, суди попередніх інстанцій зазначили, що спір у справі виник з підстав фактичної відмови відповідача від оплати наданих за договорами 1, 2 послуг, ціна яких за договорами визначена сторонами з ПДВ, за ціною визначеною в таких договорах, з огляду на перехід ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Частиною 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.
Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що ціна договору може бути змінена після його підписання і до моменту виконання договору, а от після виконання договору ціна не може бути змінена. Положення статті 632 ЦК України носять імперативний характер.
Таким чином, враховуючи зазначене вимога відповідача щодо усунення недоліків у рахунках та актах приймального контролю якості в частині визначення ціни наданих послуг, після надання послуг відповідачу, суперечить приписам ст. 632 ЦК України.
Надані ТОВ "Стінес" рахунки оформлені належним чином, мають необхідні реквізити та містять печатки сторін та необхідні підписи.
Відповідачем надані послуги оплачені частково на суму 400 905, 00 грн, отже основна заборгованість відповідача перед позивачем - правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Стінес" за договорами 1, 2, складає 95 836,38 грн.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за надані послуги у розмірі 95 836,38 грн відповідачем суду не надано.
З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Відповідач, не заперечуючи факт надання послуг, не здійснив оплату відповідних послуг з посиланням на неправомірність включення виконавцем у ціну таких послуг суми податку на додану вартість (що визначено умовами договорів 1,2), як особою, що перейшла на спрощену систему оподаткування і у якої відсутній обов'язок зі сплати податку на додану вартість як окремого податку.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо правомірності включення до рахунків за надані послуги сум податку на додану вартість з посиланням на те, що ціна договору не може бути змінена після його виконання (ст. 632 ЦК України, ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель").
Наведений висновок є помилковим, оскільки сума податку на додану вартість є самостійною складовою ціни договору, яка не визначає вартісну оцінку самої послуги. Натомість відповідна складова встановлюється сторонами договору з метою компенсації споживачем послуг суми податку на додану вартість виконавцю, на якого законом покладений обов'язок його сплатити.
Зазначене вбачається також з положень пунктів 1.2 Договору 1 та Договору 2 (визначення ціни послуг без ПДВ).
Відсутність обов'язку виконавця послуг сплатити податок на додану вартість виключає його право на отримання компенсації від споживача суми вказаного податку.
Відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань (зі сплати податку на додану вартість) з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Наявні у матеріалах справи акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, які є документами, що засвідчують факт постачання послуг відповідачу, датовані 26.09.2014 та 30.09.2014, тобто оформлені сторонами після переходу ТОВ "Стінес" на спрощену систему оподаткування (01.07.2014).
Отже, вирішуючи спір по суті, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити наявність обов'язку виконавця з оплати податку на додану вартість з наданих послуг.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не надана належна правова оцінка зазначеним вище обставинам, оскаржені судові рішення підлягають до скасування із направленням справи на новий розгляд, під час якого судам слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції відповідно до ст. 111 12 ГПК України.
Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що місцевим господарським судом, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на стадії судового розгляду замінено позивача - ТОВ "Стінес" на ТОВ "Корвара" з посиланням на відступлення ТОВ "Стінес" права вимоги з оплати заявленої ним заборгованості ТОВ "Корвара". При цьому, судом вказано, що ТОВ "Корвара" є правонаступником ТОВ "Стінес".
Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Вказаним законодавчим положенням визначені підстави для процесуального правонаступництва, однією з яких є заміна кредитора у зобов'язані.
При цьому, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язані, зокрема окремими такими підставами визначенні: відступлення права вимоги; правонаступництво (у розумінні норм матеріального права).
Отже, поняття процесуального правонаступництва, яке відповідно до статті 25 ГПК здійснюється, зокрема, на підставі відступлення права вимоги, не є ідентичним поняттю правонаступництва у розумінні норм матеріального права.
Відповідно до положень статті 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.
Так як спір між виконавцем та замовником послуги виник у зв'язку з відмовою замовника сплачувати частину ціни послуг, яка складає податок на додану вартість, судами попередній інстанцій не надана правова оцінка правомірності відступлення права вимоги, за яким відбулось процесуальне правонаступництво позивача.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі № 910/26857/14 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
С. Могил
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2015 |
Оприлюднено | 16.10.2015 |
Номер документу | 52302302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні