Постанова

від 02.06.2015 по справі 915/369/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 915/369/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Ярош А.І.,

Суддів : Головея В.М., Шевченка В.В.,

при секретарі судового засідання : Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року

по справі № 915/369/14

за позовом Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

до Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації

про відстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 року по справі № 915/369/14 (суддя Дубова Т.М.) позов Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено частково, з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 38 544,73 грн., з яких: 37978,22 грн. - основного боргу, 566,51 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовлено.

03.06.2014 року на виконання рішення господарського суду від 21.05.14 року був виданий наказ, який підлягав обов'язковому виконанню.

25.02.2015 року Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, постановивши ухвалу про відстрочення виконання рішення суду до 31.03.2016 року, на можливий термін прийняття змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» або прийняття ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та відновити операції на час відкладення по незахищеним видаткам.

Заява мотивована тим, що боржник знаходиться у скрутному фінансовому становищі, зумовленому тим, що управління є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету України і не має власних обігових коштів, які б було можливо направити на погашення заборгованості перед стягувачем (позивачем), а бюджетне фінансування відсутнє з 2012 року, що спричинило утворення заборгованості.

Боржник зазначав, що Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області здійснює проведення платежів за дорученнями лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України. Погашення кредиторської заборгованості може бути вирішено тільки після визначення Міністерством фінансів України та Мінрегіоном України відповідних джерел фінансування та відкриття бюджетної програми, спрямованої на погашення кредиторської заборгованості минулих років.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року по справі № 915/369/14 (суддя Дубова Т.М.) заяву про відстрочку задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 року про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заборгованості в сумі 38 544,73 грн., з яких: 37978,22 грн. - основного боргу, 566,51 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - судового збору до 01.01.2016 року.

Ухвала мотивована тим, що викладені відповідачем обставини свідчать про відсутність будь-яких асигнувань на погашення заборгованості перед позивачем, разом з тим, враховуючи, що протягом 2015 року Верховною Радою України можуть прийматися Закони про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", кінцева дата можливого виконання рішення суду - 31.12.2015 р., у випадку невиділення коштів на погашення кредиторської заборгованості у 2015 році, включення таких асигнувань можливе до бюджету України на 2016 рік, суд дійшов висновку про можливість надання відстрочки до 01.01.2016 року

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви боржника про надання відстрочки виконання рішення суду, посилаючись при цьому на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав доведеними, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначав, що боржник повинен був усвідомлювати наслідки невиконання грошових зобов'язань при проведенні тендеру та укладенні договорів зі стягувачем, а при відсутності бюджетних асигнувань на виконання договорів повинен був відмовитись від їх укладання.

На думку апелянта, боржник є самостійною юридичною особою, та повинен нести самостійну відповідальність за невиконання грошових зобов'язань, а відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність боржника.

Апелянт наголошує, що боржник не здійснив жодної оплати за договорами, чим порушує майнові інтереси стягувача.

Крім того, апелянт стверджує, що заявник не підтвердив можливості реального виконання судового рішення за умови відстрочки.

В судове засідання 02.06.2015 року не з'явились представники сторін, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

При цьому, від представника апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Миколаївської області, виходячи з такого.

Як вже зазначалося вище, рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 року по справі № 915/369/14 (суддя Дубова Т.М.) позов Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено частково, з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 38 544,73 грн., з яких: 37978,22 грн. - основного боргу, 566,51 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовлено.

03.06.2014 року на виконання рішення господарського суду від 21.05.14 року був виданий наказ, який підлягав обов'язковому виконанню.

25.02.2015 року Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, постановивши ухвалу про відстрочення виконання рішення суду до 31.03.2016 року, на можливий термін прийняття змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» або прийняття ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та відновити операції на час відкладення по незахищеним видаткам.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року по справі № 915/369/14 (суддя Дубова Т.М.) заяву про відстрочку задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 21.05.2014 року про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на користь Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заборгованості в сумі 38 544,73 грн., з яких: 37978,22 грн. - основного боргу, 566,51 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. - судового збору до 01.01.2016 року.

Відповідно до вимог ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Положеннями п.7.1.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

З наведеного вище випливає, що передумовою для відстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного випливає, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість та доцільність надання Управлінню житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації відстрочки виконання рішення в даній справі до 01.01.2016 року.

Судова колегія вважає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається боржник, дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Судом правомірно взято до уваги відсутність відповідних бюджетних призначень на 2015 рік за бюджетною програмою КПКВК 2751130 «Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства» у ЗУ «Про державний бюджет України на 2015 рік», відсутність затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми на 2015 рік, відсутність відповідних бюджетних асигнувань на 2015 рік за бюджетною програмою КПКВК 2751130 «Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства».

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що заявником не підтверджено підстав для надання йому відстрочки виконання рішення, адже заявник не просив звільнити його від відповідальності, а просить лише відстрочити виконання рішення до затвердження фінансування та виділення коштів.

При цьому, за переконання судової колегії, заявником доведено наявність скрутного становища, яке полягає зокрема, в наявності кредиторської заборгованості за п'ятьма бюджетними програмами, відсутності бюджетного фінансування видатків Управління.

Разом з тим, слід зазначити, що відстрочення виконання рішення в даному випадку надає боржнику можливість здійснити заходи для ефективного та реального якнайшвидшого виконання рішення, тоді як скасування відстрочки виконання рішення не призведе до негайного виконання рішення, оскільки боржник не має фактичної можливості погасити заборгованість.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, здійснивши оцінку обставин, якими відповідач обґрунтовував заяву про відстрочку виконання рішення суду, у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов правильних висновків про наявність правових підстав для надання відстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року по справі № 915/369/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19 березня 2015 року по справі № 915/369/14 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.06.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : В.В. Шевченко

В.М. Головей