Постанова

від 04.06.2015 по справі 915/68/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 915/68/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - Е.М.Вєлковій,

за участю представників сторін :

від прокуратури: І.П.Закернична,

від Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Авто"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 р.

у справі №915/68/15

за позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Авто"

про стягнення орендної плати в сумі 41 465,35 грн.,

встановив:

Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернувся з позовом до ТОВ "Люкс-Авто" про стягнення орендної плати в сумі 39 221,92 грн. та пені в сумі 2 243,43 грн. за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 01.06.2003 р. та подальшими змінами до даного договору. Прокурор зазначив, що відповідач всупереч умовам укладеного договору оренди порушив свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого в період з 01.07.2014 по 31.12.2014 виникла заборгованість.

Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради в письмових поясненнях просило суд позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що позивач не передавав ТОВ "Люкс-Авто" у користування майно площею 4100 кв.м. за актом прийому-передачі, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування орендної плати за користування зазначеним майном.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі з мотивів їх обґрунтованості та доведеності матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що позивач не передавав ТОВ "Люкс-Авто" у користування майно площею 4100 кв.м., що знаходиться в м. Миколаєві по вул. Новозаводська, 7 за актом прийому-передачі, а орендовані відповідачем приміщення не належать позивачу, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування орендної плати за користування майно площею 4100 кв.м.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а також просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Скаржник належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги проте не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Люкс-Авто" (орендар) 01.06.2003 р. укладено договір оренди №5412, відповідно до пункту 1.1., якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення міської комунальної власності, розташоване на території по вул. Новозаводська буд.7 площею 391,25 поверх 1 для використання під штрафний майданчик, а орендар зобов'язався прийняти це приміщення у визначений цим договором строк, своєчасно оплачувати встановлену цим договором плату за оренду, виконувати інші зобов'язання за цим договором (а.с.11-12).

Пунктом 3.1. договору сторонами узгоджено місячний розмір плати за оренду майна, що складає 253,42 грн. за календарний місяць оренди. Оплата здійснюється згідно із пунктом 3.5. договору, не пізніше дванадцятого числа місяця, наступного за звітним.

За актом приймання-передачі від 01.06.03р. вищевказане майно передано орендарю (а.с.13).

Угодою про зміни до договору оренди №5412 від 01.06.2013р., яка набрала чинності з 01.02.08 р., орендар прийняв у строкову оренду цілісний майновий комплекс міської комунальної власності за адресою: вул. Новозаводська, буд.7 площею 391,25 під штрафний майданчик та виробничі потреби та площею 4100 кв.м. під штрафний майданчик (а.с.15).

Відповідно до п.2 угоди, орендна плата становить 905,18 грн. за один місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість.

В подальшому, сторони уклали угоду про зміни до договору оренди №5412 від 01.06.2003 р., згідно з пунктом 3 якої орендна плата склала 988,89 грн. за один місяць оренди (а.с.14).

23.07.2013 р. сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №5412 від 01.06.2003, згідно з п. 1 даного договору п.3.1 основного договору №5412 викладено у новій редакції, за якою орендна плата становить 4577,85 грн. за один місяць без ПДВ (а.с.16).

Прокурор, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків з оплати за оренду майна за укладеним між сторонами договором та внесеними змінами до нього, звернувся з даним позовом до господарського суду.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, послався на відсутність у позивача підстав для нарахування орендної плати за користування майном, оскільки акт прийому - передачі майна по вул. Новозаводська, 7 площею 4100 кв.м. складено не було, а отже відсутня заборгованість за користування майном, переданим по акту приймання - передачі від 01.06.2003р.. Крім того, у позивача відсутнє право власності на зазначене майно, оскільки у свідоцтві про право власності на майно, яке знаходиться на території по вул. Новозаводська буд.7, яке складається з 6 основних будівель відсутнє майно-замощення площею 4100 кв.м.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст.286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Факт передачі позивачем відповідачу орендованого за договором майна підтверджується обставинами, встановленими рішеннями судів у справі №915/1226/14 між тими ж сторонами. Так постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 915/1226/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 у зазначеній справі, задоволено позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі позивача про стягнення з відповідача 31134,96 грн. основного боргу по орендній платі за договором оренди майна від 01.06.2003 за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 та 1037,77 грн. пені за період з 28.01.2014 по 29.07.2014 та встановлено, що відповідач з 01.02.2008 р. по грудень 2013 р. сплачував орендну плату за користування орендованим майном по вул. Новозаводська буд.7 площею 4100 кв.м.в повному обсязі і лише з січня 2014 припинив здійснювати платежі за орендоване майно.

За період користування відповідачем майном з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року (включно) відповідач мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 39 221,92 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Отже, відповідач порушив своє зобов'язання за договором оренди, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати з 01.07.2014 по 31.12.2014 на суму 39 221,92 грн., яка відповідачем не спростована, доказів її оплати не надано.

Відповідно до п.3.6 Договору оренди, плата перерахована несвоєчасно підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Згідно зі ст. 610, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховувалася пеня.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та умови договору оренди, відповідач, за несвоєчасну сплату орендної плати, повинен сплатити пеню за період з 13.08.2014 р. по 21.01.2015 р. у розмірі 2 243,43 грн.

Твердження відповідача стосовного того, що у позивача відсутнє право власності на орендоване ним майно не приймається до уваги суду через його безпідставність та необґрунтованість.

Так, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міській раді належить 950/1000 нежитлового об'єкта за адресою: м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 7. Міською радою за договором купівлі-продажу від 24.04.2008р. було відчужено фізичній особі приміщення площею 100,4кв.м., що складає 30/1000 частки об'єкту, який знаходиться за вищевказаною адресою. Проте, це жодним чином не вплинуло на предмет оренди за договором від 01.06.2003р. з подальшими змінами, укладеним між позивачем та відповідачем (а.с.50-51, 117-118).

Таким чином, сторони погодили умови та підписали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна від 01.06.2003р. (з наступними змінами і доповненнями до нього), відповідач прийняв орендоване майно, штрафний майданчик площею 4100 кв.м., користувався цим майном та здійснював оплату за оренду майданчика, що підтверджується обставинами, встановленими рішеннями судів апеляційної і касаційної інстанцій у справі №915/1226/14, та не спростовано відповідачем.

За таких обставин господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 р. у справі №915/68/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 05.06.2015

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко