Рішення

від 02.06.2015 по справі 922/1970/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р.Справа № 922/1970/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД", м. Харків до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська Інвестиційна промислова компанія", м. Дніпропетровськ , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Консорсіум", м. Харків про стягнення 71385,57 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чупріни О.О. довіреність б/н від 03.02.15 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція ЛТД" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська Інвестиційна промислова компанія", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Консорсіум", в якій позивач просить солідарно стягнути з відповідачів грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. в порядку відповідальності відповідачів за договором поруки б/н від 20.10.14 р., який укладений в забезпечення виконання 1-им відповідачем договору поставки труби оцинкованої у спрощеній формі на підставі рахунку фактури №СФ-0000166 від 08.10.14 р. Також, позивач просить стягнути з 1-го відповідача заборгованість із повернення грошових коштів попередньої оплати товару у розмірі 66550,02 грн.3580, 15 грн. індексу інфляції та 255,40 грн. 3% річних, отриманого 1-им відповідачем в порядку попередньої оплати по рахунку фактури №СФ-0000166 від 08.10.14 р.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та надав через канцелярію суду 17.04.15 р. документи згідно супровідного листа за вх.№ 15323, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про знаходження справи у господарському суді був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 01.04.15 р. повноважному представнику 1-го відповідача 21 квітня 2015 року, але відповідач своїми правами не скористався та відзив на позов не надав. До господарського суду 03 червня 2015 року повернулась ухвала від 22 квітня 2015 року про відкладення розгляду справи, яка була направлена на адресу 1-го відповідача: м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, будинок 7, з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про знаходження справи у господарському суді був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 01.04.15 р. повноважному представнику 2-го відповідача 06 квітня 2015 року, але відповідач своїми правами не скористався та відзив на позов не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

10 жовтня 2014 року між ТОВ "Дніпропетровська інвестиційна промислова компанія" (далі по тексту - 1-ий відповідач та постачальник) та ТОВ "СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ ЛТД" (далі по тексту - позивач, або покупець) було укладено договір поставки труби оцинкованої (товару) у спрощеній формі (далі по тексту - договір) шляхом обміну між сторонами рахунком-фактурою на оплату товару №СФ-0000166 від 08.10.2014 року на суму 67550,02 грн. та зустрічної оплати цього рахунку позивачем на загальну суму 67 550,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2980 від 10.10.2014 року на суму 64350,00 грн. та №3016 від 13.10.2014 року на суму 3200,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач посилається на те, що сторони погодили те, що 1-ий відповідач зобов'язується поставити трубу 133x3,0 ГОСТ 10704 оцинковану у кількості 2,750 тонн за умовами СРТ м. Харків, вул. Плиткова, 12, тобто обов'язок доставити товар на склад позивача покладався на 1-го відповідача. Доказів погодження між сторонами доставити товар за умовами СРТ на склад позивача позивачем не надано.

В забезпечення виконання 1-им відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару згідно рахунку - фактури № СФ-0000166 від 08.10.2014 р. на суму 67550,02 грн., в межах суми у розмірі 1000,00 грн., між позивачем та 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Консорсіум" було укладено договір поруки від 20.10.14 р.

Позивач посилається на те, що поставка товару 1-им відповідачем здійснена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до 1-го відповідача 29.01.2015 року із вимогою за вих. №12, в якій позивач вимагав від 1-го відповідача здійснити поставку оплаченого товару за адресою ТОВ "Стальконструкція ЛТД" протягом 7 (семи) календарних днів з дня її отримання. У разі невиконання обов'язку з передачі товару позивачеві, позивач повідомив 1-го відповідача про відмову від договору, а грошові кошти у сумі 67 550,02 грн. вимагало негайно повернути покупцеві. Вимога отримана 1-им відповідачем 02.02.2015 року, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься у матеріалах справи.

23.02.2015 року за вх. №26 позивачем було отримано лист-відповідь 1-го відповідача (вих.№8 від 09.02.2015 року) на вищевказану вимогу позивача, в якій 1-им відповідачем було вказано, що поставка не може бути здійснена з причин, що не залежать від волі постачальника, через ненадання позивачем 1-му відповідачеві довіреності на уповноважену особу для отримання товару.

Позивач вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено вимог щодо необхідності оформлення документів, що уповноважують особу на приймання товару та пред'явлення цих документів постачальнику до того, як фактично буде здійснена поставка продукції, тому позивач розглянув даний лист, як відмову від поставки товару та звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача суми попередньої оплати за трубу 133x3,0 ГОСТ 10704 оцинковану у кількості 2,750 тонн у розмірі 66550,02 грн., індексу інфляції за вест час прострочення 1-им відповідачем виконання зобов'язання у розмірі 3580,15 грн. та 3% річних у розмірі 255,40 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 237 Цивільного кодексу України є поняття "представництво", коли одна сторона (представник) зобов'язана чи має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. А одним із видів представництва є представництво за довіреністю

Згідно абзацу третього п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Таким чином, здійснення господарської операції щодо отримання матеріальних цінностей - товару не можливе без належного оформлення документу на підтвердження повноважень, як вказує у листі - відповіді на вимогу позивача вих.№8 від 09.02.2015 року 1-ий відповідач - довіреність від юридичної особи - ТОВ "Стальконструкція ЛТД".

Пункт 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, глави 2 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N987 від 30.09.2014 р.

Відповідно наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2014 р. № 987 "Про внесення зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та від 24 березня 2000 року № 61, доповнено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом від 24.05.95 р. № 88, нормою про те, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Враховуючи те, що сторонами не було погоджено поставити продукцію у м. Харків на умовах СРТ, та те, що надання довіреності на уповноважену особу на отримання товарно - матеріальних цінностей є обов'язковими для оформлення супровідних документів, а позивач довіреності не надав, що унеможливлює поставку цієї продукції з боку відповідача, відповідно до цього суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 08.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний