Рішення

від 02.06.2015 по справі 927/597/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 02 червня 2015 року по справі №927/597/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г.

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/597/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена Фармс», вул. Жовтнева, 24а, м. Мена, Чернігівська область, 15600

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ», вул. Першого Травня, 21, с. Данилівка, Менський район, Чернігівська область, 15642

Про стягнення 90025грн.75коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гальчука В.Г. (довір. №1 від 28.05.2015)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 02.06.2015 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 65691грн. боргу за товар, 10230грн.86коп. пені, нарахованої за період з 26.11.2014 по 15.04.2015, 775грн.68коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 26.11.2014 по 15.04.2015, 13328грн.21коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з січня по березень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №12/03/15 від 12.03.2015 про відступлення права вимоги до позивача від ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» (продавець за договором купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014) перейшло право вимоги виконання ТОВ «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (покупець за договором купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014) зобов'язання з оплати товару, переданого по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014.

Відповідач відзив на позов не надав. Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В засіданні господарського суду, яке відбулось 02.06.2015, про що складено протокол, прийняв участь представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОФІТ» (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу №25/1 (далі за текстом рішення - договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язався продати й передати, а покупець зобов'язався оплатити й прийняти від продавця сільськогосподарську продукцію: кукурудзу насипом відповідно до умов дійсного договору.

За змістом п.3.2., 3.4. договору купівлі-продажу продавець зобов'язався передати покупцю кукурудзу в кількості 42,051т загальною вартістю 75691,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 12615,17грн.

В розділі 4 договору купівлі-продажу сторони узгодили умови поставки EXW (франко-склад) (Чернігівська обл., с. Данилівка, Менський район); період поставки не пізніше 27 листопада 2014р.

В розділі 5 договору купівлі-продажу сторони узгодили умови оплати товару та встановили, що покупець здійснює оплату в українських гривнях на умовах 100% попередньої оплати шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок продавця протягом 1 (одного) банківського дня з моменту укладення договору відповідно до умов дійсного договору (п.5.1. договору купівлі-продажу). Для одержання оплати за дійсним договором продавець зобов'язаний надати покупцеві наступну документацію: рахунок на оплату (п.5.2. договору купівлі-продажу). Платіж за дійсним договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення покупцем коштів на зазначений продавцем банківський рахунок (п.5.3. договору купівлі-продажу).

Відповідно до п.8.1. договору купівлі-продажу договір набуває чинності з дати підписання і діє до повного виконання контрактних зобов'язань.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому силу ст.629 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014 є обов'язковим для виконання, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Аналіз змісту договору №25/1 від 25.11.2014, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору купівлі-продажу ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» передало відповідачу по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 кукурудзу в кількості 42,051т вартістю 75691грн.

Про отримання відповідачем товару свідчить відбиток печатки відповідача на вищевказаній видатковій накладній, якою засвідчено підпис особи, що приймала товар. Факт отримання від ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014 товару на суму 75691грн. в ході судового розгляду даної справи відповідачем не заперечувався.

На оплату товару ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» виставлено відповідачу рахунок №33 від 25.11.2014.

Платіжними дорученнями №9 від 10.12.2014 та №10 від 17.12.2014 відповідачем з посиланням в призначенні платежу на рахунок №33 від 25.11.2014 частково оплачено кукурудзу на загальну суму 10000грн.

За умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та нормами, що регулюють правовідносини купівлі-продажу, у зв'язку з переданням ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014 товару на суму 75691грн., у останнього виникло право вимагати від відповідача оплати отриманий товар.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язані є боржник і кредитор.

За змістом ч.1 ст.509 вищеназваного Кодексу боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії. Тобто боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу, кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Тобто кредитор - це управнена сторона.

Таким чином, ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» по відношенню до відповідача в частині зобов'язання щодо оплати переданого товару є управненою стороною (кредитором), а відповідач - зобов'язаною (боржником).

12 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПРОФІТ» (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мена Фармс» (новий кредитор, позивач у справі) укладено договір №12/03/15 про відступлення права вимоги (далі за текстом рішення - договір про відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу №25/1 від 25 листопада 2014р. (основний договір), укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Натуральні Аграрні Технології», ідентифікаційний код 38948511 (боржник) на суму основного боргу в розмірі 65691,00грн., а також на суму штрафних санкцій, які підлягають нарахуванню та/або стягненню з боржника за основним договором, в порядку та на умовах, визначених в основному договорі.

Відповідно до п.2.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору всі документи, оригінали та/або належним чином засвідчені їх копії, які засвідчують права, що передаються, та інформацію яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в момент підписання даного договору.

Згідно із п.2.2. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника.

В силу п.4.1. договору про відступлення права вимоги цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №12/03/15 від 12.03.2015 про відступлення права вимоги, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №12/03/15 від 12.03.2015 про відступлення права вимоги є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

12 березня 2015 року між ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» та позивачем підписано акт приймання-передачі до договору №12/03/15 від 12.03.2015 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» передало, а позивач прийняв документи, які засвідчують права, що передаються, а саме: договір купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014, укладений між первісним кредитором та ТОВ «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ», ідентифікаційний код 38948511, видаткову накладну №60 від 25.11.2014 на суму 75691грн., платіжне доручення №9 від 10.12.2014 на суму 5000грн., платіжне доручення №10 від 17.12.2014 на суму 5000грн.

Крім того, 20 березня 2015 року позивачем на адресу ТОВ «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» направлено цінним листом №1560001403442 повідомлення від 12.03.2015 про відступлення на підставі договору №12/03/15 від 12.03.2015 ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» позивачу права вимоги за договором купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, поштове відправлення за номером 1560001403442 отримано відповідачем 24.03.2015. Факт отримання повідомлення про відступлення права вимоги відповідачем в ході розгляду даної справи не заперечувався.

За змістом ст.512 вищеназваного Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В силу ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно із ст.518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Аналіз договору про відступлення права вимоги, свідчить, що сторонами дотримано встановлену законом форму даного правочину. Про відступлення на підставі договору №12/03/15 від 12.03.2015 ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» позивачу права вимоги за договором купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014 відповідач був належним чином повідомлений.

До того ж, в ході розгляд у справи в господарському суді відповідачем також не оспорювався факт зміни кредитора у зобов'язанні.

Дійсність вимоги у розмірі 65691грн. на момент переходу цих прав, підтверджується видаткової накладною №60 від 25.11.2014, за якою відповідачем отримано від ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» на підставі договору купівлі-продажу кукурудзу вартістю 75691грн., та платіжними дорученнями №9 від 10.12.2014 та №10 від 17.12.2014, відповідно до яких відповідачем здійснено часткову оплату на суму 10000грн, та не оспорювалась відповідачем в ході розгляду даної справи.

Отже, суд приходить до висновку, що у зобов'язанні, яке виникло між ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» та ТОВ «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014, відбулась заміна кредитора на ТОВ «Мена Фармс».

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.5.1. договору купівлі-продажу відповідач зобов'язався оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати, здійснивши перерахування коштів протягом одного банківського дня з моменту заключення договору.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, з огляду на викладену в п.5.1. договору купівлі-продажу умову та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.251-253 Цивільного кодексу України, відповідач мав розрахуватись за товар 26 листопада 2014 року.

За повідомленням позивача, відповідач після укладення договору відступлення права вимоги зобов'язання з оплати товару, отриманого по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014, не виконав, в зв'язку з чим станом на день подання позову за ним рахується борг у сумі 65691грн.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати отриманого від ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» товару в ході вирішення даного спору суду не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання з оплати сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 65691грн. неоплаченої вартості товару за своєю правовою природою є боргом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від ТОВ «АГРО-ПРОФІТ» по видатковій накладній №60 від 25.11.2014 на підставі договору купівлі-продажу №25/1 від 25.11.2014, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього належить стягнути на користь позивача 65691грн. боргу.

Відповідно до п.6.2. договору купівлі-продажу у випадку порушення строків оплати покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від суми простроченої оплати за кожен день прострочення.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 10230грн.86коп. пені, нарахованої за період з 26.11.2014 по 15.04.2015.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у нарахуванні неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому у випадку заміни кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора, в томі числі і право на неустойку як субсидіарне право.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем помилково нараховано пеню з 26.11.2014, тобто з дня, в який мав бути оплачений відповідачем товар, і коли фактично прострочення виконання зобов'язання не відбулось.

Відповідно до вимог ст.251-253 Цивільного кодексу України період прострочення виконання зобов'язання починає свій перебіг з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов'язання.

Отже період прострочення виконання зобов'язання з оплати товару в даному випадку починається з 27.11.2014 і саме з цієї дати і має нараховуватись пеня.

Розмір пені за прострочення оплати товару за період з 27.11.2014 по 15.04.2015 становить 10172грн.80коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені є правомірними, однак з огляду на допущену позивачем при здійсненні нарахувань помилку підлягають задоволенню частково у сумі 10172грн.80коп.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму, оскільки інший розмір процентів сторони не встановили в договорі, позивач просить стягнути з відповідача 775грн.68коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 26.11.2014 по 15.04.2015, 13328грн.21коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з січня по березень 2015 року.

В ході перевірки розрахунку процентів річних, судом встановлено, що як і при нарахуванні пені три проценти річні обчислені позивачем з дня, в який зобов'язання мало бути виконано, і прострочення боржника ще не відбулось.

Розмір трьох процентів річних за прострочення оплати товару за період з 27.11.2014 по 15.04.2015 становить 769грн.45коп.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що при розрахунку застосовано повідомлений Державною службою статистики України індекс інфляції за відповідний період, розрахунок здійснений з урахуванням фактичних обставин справи та арифметично вірно.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних належить задовольнити частково у сумі 769грн.45коп., а вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задовленню із відповідача на користь позивача належить стягнути 65691грн. боргу за товар, 10172грн.80коп. пені, 769грн.45коп. трьох процентів річних та 13328грн.21коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №67 від 15.04.2015 за подання даного позову до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1827грн.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог частково, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1825грн.70коп. належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача. В іншій частині (1грн.30коп.) судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.251, 252, 253, 509, 510, 512, 513, 514, 516, 517, 518, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «НАТУРАЛЬНІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ», Чернігівська область, Менський район, с.Данилівка, вул..Першого Травня, б.21 (ідентифікаційний код 38948511, р/р 26006051410148 в ПАТ Чернігівське РУ КБ «ПриватБанк», МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена Фармс», Чернігівська область, м. Мена, вул.Жовтнева, 24а, (ідентифікаційний код 37694399, р/р 26009051409747 в ПАТ Чернігівське РУ КБ «ПриватБанк», МФО 353586) 65691грн. боргу, 10172грн.80коп. пені, 769грн.45коп. трьох процентів річних, 13328грн.21коп. інфляційних нарахувань, 1825грн.70 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 08 червня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич

.