Постанова

від 04.06.2015 по справі 915/415/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2015 р.Справа № 915/415/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Щедров Є.В., за довіреністю № 26 від 16.03.2015р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2015 року

по справі № 915/415/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЄРС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ"

про стягнення 22 500,00 грн.,

Встановила:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЄРС" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" грошових коштів у сумі 22 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки № 660 від 07.10.2011р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2015р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРОЛАКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЄРС» грошові кошти у сумі 22 500,00грн., а також судові витрати по справі в сумі 1 827,00грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст. ст. 193 ГК України та ст. 525,526,530,629 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на наступне. Заборгованість ТОВ "ЄВРОЛАКТ" перед ТОВ «Нокіан-Юг» у сумі 22 500 грн. виникла на підставі договору поставки № 660 від 07.10.2011р. Відповідно до Договору про переведення боргу №16/05-12/3 від 16.05.2012р. заборгованість ТОВ "ЄВРОЛАКТ" у сумі 49 620 грн. була переведена на нового боржника - ТОВ «Шина Юг». За умовами пункту 2.5 Договору про переведення боргу, з моменту виконання Новим боржником прийнятого від Первинного боржника зобов'язання, у Нового боржника виникає право вимоги до Первісного боржника суми у розмірі 49 620 грн. З огляду на це, апелянт наполягає на тому, що строк зобов'язання ТОВ "ЄВРОЛАКТ" перед ТОВ «Шина Юг» не настав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості ТОВ «Нокіан-Юг». У зв'язку з тим, що ТОВ «Шина Юг» не набуло право вимоги до ТОВ "ЄВРОЛАКТ", на думку апелянта є передчасним пред'явлення позовних вимог до нового кредитора - ТОВ "НІКО-ТАЄРС".

Отже, скаржник наполягає на тому, що місцевим господарським судом не було з'ясовано чи наділений позивач правом грошової вимоги до відповідача.

Також, апелянт у скарзі вказує на те, що судом першої інстанції в порушення ст. 104 ГПК України розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який був не повідомлений належним чином про час та місце засідання суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нокіан-Юг» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" (Покупець) був укладений Договір поставки № 660, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити автошини, автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та автоаксесуари та інше (далі -товар), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Договору, Постачальник поставляє товар Покупцю за цінами, що визначені у специфікації (прайс-листі) Постачальника.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що оплата товарів здійснюється шляхом сплати Покупцем вартості товарів Постачальнику в строк до 01.12.2014 року

На виконання умов Договору ТОВ «Нокіан-ЮГ» було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 113 100,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН - 0001073 від 31.10.2011р. (а.с.16)

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується довіреністю № 87 від 31.10.2011р. (а.с. 17).

Як вбачається з доданих до матеріалів справи виписок банку, Відповідач свої зобов'язання виконав частково сплативши лише за відвантажений товар 90 600,00 грн.

Отже, заборгованість ТОВ "ЄВРОЛАКТ" перед ТОВ «Нокіан-Юг» складала 22 500,00 грн.

В свою чергу, 16 травня 2012 року між ТОВ"ЄВРОЛАКТ" (Первісний боржник) та ТОВ «Шина Юг» (Новий боржник), та ТОВ «Нокіан-ЮГ» (Кредитор) укладено Договір про переведення боргу № 6/05-12/3, за умовами якого, Первісний боржник перевів на Нового боржника грошове зобов'язання в розмір 49 620,00 грн. за Договором поставки № 660 від 07.10.2011 р., укладеним між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Договору, зобов'язання, що передається на умовах цього Договору, повинно бути виконано Новим боржником в строк до 01.12.2014р.

Згідно пункту 2.5 Договору про переведення боргу, з моменту виконання Новим боржником прийнятого від Первинного боржника зобов'язання, у Нового боржника виникає право вимоги до Первісного боржника суми у розмірі 49 620 грн.

Пунктом 3.4 зазначеного Договору передбачено, що з моменту підписання цього Договору ТОВ «Шина Юг» стає кредитором ТОВ "ЄВРОЛАКТ" на суму, вказану в п. 1.1 цього Договору. ТОВ "ЄВРОЛАКТ" повинно сплатити грошові кошти у сумі 49 620,00 грн. ТОВ «Шина Юг» в строк до 31.12.2014р.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2014 року між ТОВ «Шина Юг» (Первісний кредитор) та ТОВ "НІКО-ТАЄРС" (Новий кредитор) укладено Договір №26/05-14/2 про відступлення права вимоги, за умовами якого, ТОВ «Шина Юг» відступила, а ТОВ "НІКО-ТАЄРС" прийняв право вимоги, належної ТОВ «Шина Юг» по договору про переведення боргу від 16.05.2012 № 16/05-12/3, укладеному між ТОВ «Шина Юг» та ТОВ"ЄВРОЛАКТ".

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Договору, право вимоги, яке відступається справжнім Основним договором, розраховується із суми зобов'язань за Первісним договором та оцінено у розмірі 49 620,00 гривень.

За умовами пункту 3.1 Договору, Первісний кредитор зобов'язався в 10тиденний термін повідомити Боржника про здійснення відступлення права вимоги шляхом вручення йому під підпис або поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідного письмового повідомлення.

26 травня 2014 року ТОВ «Шина Юг» направило ТОВ"ЄВРОЛАКТ" повідомлення про відступлення права вимоги, яке було отримано Відповідачем 31.05.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 32).

09 лютого 2015 року ТОВ "НІКО-ТАЄРС" звернулось до ТОВ"ЄВРОЛАКТ" з листом-вимогою про сплату боргу.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив, внаслідок чого позивач звернувся до суду.

Статтею 509 Цивільного кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ч.1. ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

На підставі чого, судова колегія дійшла до висновку що у ТОВ "НІКО-ТАЄРС" на підставі діючого законодавства правомірно виникло право вимоги виконання ТОВ "ЄВРОЛАКТ" зобов'язання за договором поставки.

Проаналізувавши матеріали справи судова колегія зазначає, що борг за договором поставки складає 22 500,00 грн. Однак, в подальшому сторонами у договорі про переведення боргу та внаслідок чого і у договорі про відступлення права вимоги зазначена сума заборгованості у розмірі 49 620,00 грн. Крім того, ця сума була переведена ТОВ «Шина Юг» на рахунок Постачальника за договором поставки.

Однак позивач, просить стягнути з відповідача частину переведеного боргу, яка складає 22 500,00 грн. та підтверджена наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Таким чином, місцевим господарським судом зроблено правомірний висновок про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЄРС" на суму 22 500,00 грн.

Відповідач вказує на те, що права вимоги позивача до відповідача виникає лише після сплати ТОВ «Шина Юг» на користь ТОВ «Нокіан-ЮГ» коштів, як це зазначено у пункті 2.4 Договору про переведення боргу та наполягає на тому, що такі докази оплати відсутні.

Проте, на підтвердження виконання цього зобов'язання позивач долучив к відзиву на апеляційну скаргу завірену банківську виписку Миколаївського відділення ПАТ «ВТБ Банк» № 281 від 27.07.2012 року про оплату ТОВ «Шина Юг» 49 620,00 грн. боргу на користь ТОВ «Нокіан-ЮГ», яка залучена до матеріалів справи у зв'язку з обґрунтуванням позивача наявності поважних причин ненадання цих додатковим доказів суду першої інстанції.

Що стосується посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що в порушення процесуальних норм місцевий суд розглянув справу без його участі, то вони не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002, ухвала про порушення провадження у справі і її призначення до розгляду направляється всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Так з наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.05.2015р., яким відповідачу направлялась копія ухвали про призначення справи до розгляду, вбачається, що відповідач отримав ухвалу 24.03.2015р. (а.с.37), а засідання відбулось 08.04.2015р.

На підставі вищезазначеного судова колегія вважає, що при наявності доказів, які містяться в матеріалах справи № 915/415/15 щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "ЄВРОЛАКТ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2015 року

по справі № 915/415/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 08.06.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська