cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 вересня 2015 року Справа № 915/415/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-Бельгійського підприємства з іноземними інвестиціями "Євролакт", м. Вознесенськ Миколаївської області (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2015 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015
зі справи № 915/415/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Таєрс", м. Миколаїв,
до Товариства
про стягнення 22 500 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 06.06.2015 № 1-0606, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 зі справи № 915/415/15 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку її подання від тієї ж дати № 2-0606.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Між тим у даній касаційній скарзі хоча й вміщено посилання на окремі норми матеріального та процесуального права, проте не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових актів, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових рішень.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому посилання скаржника на невідповідність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції вимогам постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" наведеного не спростовує, оскільки дана постанова пленуму не містить норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вказано в пункті 6 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Керуючись пунктом 6 частини першої і частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 зі справи № 915/415/15 повернути товариству з обмеженою відповідальністю спільному Українсько-Бельгійському підприємству з іноземними інвестиціями "Євролакт".
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Палій
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2015 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51681413 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні