Постанова

від 03.06.2015 по справі 922/3688/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 922/3688/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача -Шевченко Д.С., за довіреністю від 31.10.2014р.

третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Приватної науково-виробничої фірми "Берест", м. Харків (вх.№2066Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області 10.03.2015р.

у справі № 922/3688/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області

до Приватної науково-виробничої фірми "Берест", м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі №922/3688/14 (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено частково; внесено зміни до договору оренди землі від 06.03.2006 р. за №640667100013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у редакції:

І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" пункти 5., 9., 13., 14. договору оренди землі, зареєстрованого " 06" березня 2006 року за № 640667100013 змінити, доповнити пункт 2. словами та пункт 28. підпунктом д) і викласти у такій редакції:

" 2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:03:011:0001."

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 681 від 24.09.2013 становить 8032057 грн. (вісім мільйонів тридцять дві тисячі п 'ятдесят сім гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр-відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

" 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 550/14 від 12.11.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 240961,71 грн. (двісті сорок тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривня сімдесят одна копійка), або в місяць - 20080,14 грн. (двадцять тисяч вісімдесят гривень чотирнадцять копійок)." Стягнуто з Приватної науково-виробничої фірми "Берест", м. Харків на користь Харківської міської ради 1218,00 грн. судового збору; відмовлено в позові щодо визнання укладеним договору про зміну договору оренди землі від 06.03.2006 р. за № 640667100013 в частині пунктів 13, 14, 28 д) проекту додаткової угоди.

Приватна науково-виробнича фірма "Берест", м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі №922/3688/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, просить призначити у справі земельно-технічну експертизу розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2013р. №681.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про задоволення позову, у зв'язку з тим, що нормативно грошова оцінка не визначена у відповідності до закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 24.09.2013р. №681 не підтверджується доказами по справі та знаходиться у суперечності з іншими матеріалами справи, а тому нормативна грошова оцінка у розмірі 8 0322057,00 грн., на думку апелянта, не підлягає застосуванню для визначення розміру орендної плати. Також, зазначає, що сторони при укладенні договору оренди земельної ділянки погодили, що спірна земельна ділянка є землею житлової та громадської забудови, а тому до таких земель повинен застосовуватись коефіцієнт 1,0. А тому, на думку апелянта, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено до категорії земель промисловості, внаслідок чого застосовано найвищий коефіцієнт - 1,2.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2015р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2015р апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на "12" травня 2015 року.

08.05.2015р. на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні у місті Києві. (вх.№7291).

12.05.2015р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. (вх.№7342).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р. розгляд справи відкладено на 03.06.2015р., у зв'язку з задоволенням клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 12.05.2015р. представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

03.06.2015р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі №922/3688/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. (вх.№8667).

У судове засідання 03.06.2015р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить лист - повідомлення про відкладення розгляду справи (а.с.60, т.2).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102215009148, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2015р. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі земельно-технічної експертизи розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не знайшла правових підстав для його задоволення.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третьої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача та третьої особи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2006 року між Харківською міською радою, м. Харків (орендодавцем) та Приватною науково-виробничою фірмою "Берест", м. Харків (орендарем) було укладено Договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", в державному реєстрі земель зроблено запис від 06.03.2006 року за № 640667100013.

Пунктом 1 договору, сторони погодили, що орендодавець на підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27.04.2005 року № 78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" та ХІ сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005 року М 178/05 "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, пров. Садовських, 2.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1398 га, в тому числі: під забудовою 1,1146 га, інших угідь 0,0252 га.

Пунктом 9 зазначеного договору визначено розмір орендної плати. Так, розмір орендної плати в місяць на період будівництва становить: 2006р.: 4087,23 грн., з 2007 року: 7711,76 грн., на період експлуатації: з 01.06.2007р.: 10902,10 грн.

Як вбачається з витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 681 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8 032 057,00 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).

Відповідно до п.11 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем (відповідачем) рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013р." встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р." вводиться в дію з 01.01.2014р. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 36 вказаного договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Як встановлено місцевим господарським судом, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.06.2006 року, за листом-пропозицією, проте відповідач додаткову угоду не підписав.

Зазначене вище стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій останній просив внести зміни до договору оренди землі від 06.03.2006 р. №640667100013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

10.03.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову в даній справі, є матеріально-правова вимога про внесення змін до договору оренди землі від 06.03.2006року шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції позивача.

Норма статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок зміни та розірвання договору визначено частинами 2-5 названої ст.188 ГК України. Цитовані норми права встановлюють правило згідно якого зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі чи договорі обов'язку відповідача внести зміни у спірний договорі оренди земельної ділянки покладений на позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування позивачем не витриманий. Доказів існування обов'язку відповідача укласти спірну додаткову угоду до відповідного договору оренди землі саме в редакції позивача не надано.

Позивачем в обґрунтування розміру нормативної грошової оцінки не було надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Харкові, даних проектно-планувальної документації населеного пункту: генеральний план населеного пункту, план існуючого використання території, схема існуючого плану довкілля, детальні плани та проекти забудови, транспортна схема пункту, забезпечення ділянки інженерними мережами, картографічні матеріали з зазначенням схилу поверхні.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Пунктом 1 договору оренди землі від 06.03.2006р. передбачено, що земельна ділянка передана відповідачу в оренду, за функціональним призначенням - землі житлової та громадської забудови.

Переважним фактором у визначенні нормативної грошової оцінки є коефіцієнт функціонального використання, який на думку позивача для даної земельної ділянки має становити 1,2%, як для земель промисловості.

Проте, умовами договору сторони погодили, що відповідачу надається земельна ділянка категорії земель житлової та громадської забудови, до яких застосовується коефіцієнт у розмірі 1%.

Визначення коефіцієнта функціонального використання залежить від віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням, яке проводиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженого наказом Держкомстату України від 05.11.1998р. №377, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 14.12.1998р. №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (п.3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.)

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

У додатку 1 до наказу Державного комітету Україна по земельних ресурсах Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" зазначено, що до земель промисловості застосовується коефіцієнт функціонального використання 1,2, а до інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту - коефіцієнт 0,1.

Як вбачається з Витягу державного земельного кадастру від 16.11.2013р. №НВ 6300665822013, зазначена земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Для земель оборони застосовується коефіцієнт 0,7, а для земель транспорту та зв'язку - 1,0.

Земельна ділянка в більшості, переважно відкрита та незабудована, а отже, для такої категорії землі застосовується коефіцієнт 0,1.

Умовами договору оренди землі сторони погодили, що дана земельна ділянка надавалась для будівництва.

А отже, колегія суддів приходить до висновку, що застосування управлінням Держкомзему в місті Харкові при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу, коефіцієнта функціонального використання 1,2, який встановлений для земель промисловості, є неправомірним та необґрунтованим та не відповідає положенням чинного законодавства України, оскільки сторони при укладенні договору погодили, що зазначена земельна ділянка, яка надається відповідачу є земельною ділянкою несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови.

Крім того, позивачем не доведено проведення обстеження земельної ділянки та не надано суду форму №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем на земельну ділянку, що знаходиться в місті Харкові по провулку Садовських,2.

Також, позивачем не надано документально підтверджених даних про розмір земельного податку, котрий існував на час укладення договору, що призводить до неможливості порівняти первісний і сучасний розмір земельного податку, що не дає суду підстав зробити висновок про зростання розміру земельного податку.

Позивач також просив змінити пункт 9 договору, визначивши відповідачу ставку орендної плати на рік - 3 % від нормативної оцінки землі. При цьому жодних нормативно обґрунтованих пояснень та доказів з яких причин відповідач зобов'язаний погодитись із новою ставкою орендної плати, або з яких причин (на підставі яких саме правових норм) суд може зобов'язати відповідача сплачувати орендну плату за ставкою 3 % позивач не наводить.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доводити обставини справи покладається на сторін, а суд, з урахуванням приписів статей 38, 43 цього кодексу, має дати доказам належну оцінку, а не обґрунтовувати свої висновки припущеннями.

Інші вимоги позивача частково дублюються укладеними умовами договору, та частково зводяться до покладення на відповідача додаткових обов'язків, не передбачених умовами договору.

Колегія суддів, зазначає, що позивачем не надано до суду належного правового обґрунтування позовних вимог щодо п. 13 (підпункт в) договору, якими позивач просить доповнити перелік підстав для зміни орендної плати такою підставою як, "зміна нормативної грошової оцінки землі".

Таким чином, в даному випадку позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при чому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами, що є неприпустимим з огляду на положення ч.2 ст.6 ЦК України, згідно з якою сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

Так, п.13 договору оренди землі передбачений вичерпний перелік випадків за настання яких переглядається розмір орендної плати.

Колегія суддів зазначає, що такої підстави як зміна нормативної грошової оцінки землі в ньому не передбачено. До іншого випадку, передбаченого законом це також не відноситься, оскільки чинним законодавством України також не передбачено зміну нормативної грошової оцінки землі в якості обов'язкової підстави для зміни розміру орендної плати за землю.

А отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що п.13, 14 та 28д безпосередньо не стосуються зміни розміру орендної плати за договором у зв'язку зі зміною розміру нормативної оцінки землі, що відбулася.

Типова форма договору оренди землі, затверджена відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, яка також не передбачає такої підстави для внесення змін до договору як зміна нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, позивач пропонує умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. N 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", чим фактично просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що прямо суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановленій ч.2 ст. ЦК України та ч.4 ст.179 ГК України.

Отже, невідповідність таких пропонованих позивачем умов договору типовому договору оренди землі, затвердженому самим позивачем, Харківською міською радою, не може бути прийняте до уваги колегією суддів, оскільки рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити нормативним актам центральних органів державної влади.

Конституція України (ст.19) встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч.1 ст. 179 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма ч.1. ст.188 ГК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Порядок зміни та розірвання договору визначено частинами 2-5 названої ст. 188 ГК України.

Отже, норми права встановлюють правило згідно якого зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору оренди землі сторони не погодили права позивача на внесення змін до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, за відсутності законодавчої зміни ставок земельного податку, що свідчить про безпідставність вимог позивача про внесення змін у договір.

Таким чином, уклавши договір оренди земельної ділянки Харківська міська рада набула статусу сторони договору та взяла на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, погодивши відповідний розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами договору та законом підстав для цього не можливо.

Колегія суддів, також, погоджується з доводами апелянта про те, що договір оренди землі між позивачем та відповідачем укладено та зареєстровано 06.03.2006 року, а отже до набрання чинності Порядку оформлення договорів оренди землі в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року №960/12.

На даний час, актами Харківської міської ради не визначено порядок оформлення та укладання додаткових угод до договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року, тобто до набрання чинності Порядку оформлення договорів землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 року №960/12.

Враховуючи відсутність Порядку оформлення договорів оренди землі в місті Харкові, який би діяв стосовно договорів оренди укладених до 01.01.2013 року, застосування рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р." до спірних правовідносин оренди землі є неможливим.

Колегія суддів зазначає, що норми права, на які посилається позивач у позові містять правила, які регулюють загальні засади зміни та розірвання договорів, загальні засади відносин пов'язаних із платою за землю. Жодна з норм, вказаних позивачем, не містить прямого припису про обов'язковість зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати в разі прийняття орендодавцем рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки переданих в оренду земель.

Так само немає таких приписів про обов'язкову зміну розміру орендної плати і в нормах Податкового кодексу України, на які також посилається позивач.

Статтями 288, 289 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди з урахуванням нормативної грошової оцінки (річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки). Проте, наведене правило стосується саме встановлення розміру орендної плати, а не її зміни, тобто ці норми застосовуються під час укладання договору, а не протягом його виконання.

Стаття 289 ПК України, яка передбачає індексацію нормативної грошової оцінки земель також не містить жодного припису, який би давав підстави для висновку про те, що індексація нормативної грошової оцінки автоматично означає необхідність збільшення розміру орендної плати пропорційно збільшенню розміру нормативної оцінки землі.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять документально підтверджених даних про розмір земельного податку, який існував на час укладення договору, що призводить до неможливості порівняти первісний і сучасний розмір земельного податку

А тому, немає підстав щодо висновку про зростання розміру земельного податку.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що звернення позивача до суду щодо внесення змін до договору в судовому порядку є передчасним, оскільки позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог та не доведено відповідність пропонованої додаткової угоди вимогам Закону.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, що не відповідають обставинам справи в частині задоволення позову про внесення змін до договору оренди землі від 06.03.2006р. за №640667100013 укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. (в частині задоволення п.2, 5 та 9).

В частині відмови в задоволенні позову щодо визнання укладеним договору про зміну договору оренди землі від 06.03.2006р. за №640667100013 в частині пунктів 13, 14, 28 д проекту додаткової угоди, місцевий господарський суд дійшов законних та обґрунтованих висновків, висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, ч. 2 ст. 103, ч.ч. 1, 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої фірми "Берест", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі №922/3688/14 скасувати частково в частині задоволення позовних вимог щодо внесення змін до договору оренди землі від 06.03.2006р. за №640667100013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову щодо внесення змін до договору оренди землі від 06.03.2006р. за №640667100013 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі відмовити.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015р. у справі №922/3688/14 залишити без змін.

Стягнути з Харківської міської ради, м. Харків (м-н Конституції, 7, м. Харків, код 04059243) на користь Приватної науково-виробничої фірми "Берест", м. Харків (вул. Ольмінського, 7А, кв.7, р/р 26006820042361 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Харкова, МФО 351016, код 30704835) 609,00 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 08.06.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.