Ухвала

від 04.06.2015 по справі 826/1935/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1935/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА" до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 3215/15-21486550 від 10 жовтня 2012 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 48753 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 12188,25 грн.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №008811520 від 01 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 60 941, 25 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у справі № 2а-15916/12/2670 задоволено частково адміністративний позов ТОВ «РБСА» до державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкової вимоги № 1295 від 05.11.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 140 від 14.11.2012 року. Податкову вимогу № 1295 від 05.11.2012 року скасовано в частині нарахованого боргу в розмірі 44 911 грн. 49 коп. (а.с. 68-70).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у справі № 2а-15916/12/2670 залишено без змін (а.с. 147-148).

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у справі № 2а-15916/12/2670 встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «РБСА» за травень 2012 року. За наслідком цього було складено акт від 10.10.12 року № 3215/15-21486550 та прийнято рішення (ППР №0008811520 від 01 листопада 2012 року) про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ за травень у розмірі 48753 грн. та штрафних санкцій в розмірі 12188,25грн., оскільки податкова накладна контрагента позивача № 27 від 22.02.12 року не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних і відповідні скарги з цього приводу позивачем до податкової служби не подавалось.

Суд першої інстанції, розглядаючи вищезазначений спір у справі №2а-15916/12/2670 (адміністративний позов ТОВ «РБСА» до державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкової вимоги № 1295 від 05.11.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 140 від 14.11.2012 року), встановив, що податкове повідомлення-рішення №0008811520 від 01 листопада 2012 року, з огляду на дату свого формування та обставини свого узгодження, не є підставою для винесення податкової вимоги від 05 листопада 2012 року №1295, оскільки не було узгодженим.

За наслідком камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року складено акт № 4158/15-21486550 від 31.10.2012 року. За змістом цього акту судом першої інстанції у справі №2а-15916/12/2670 встановлено, що станом на день подачі цієї декларації податковий борг позивача становить 0,00грн. Як вбачається зі зворотнього боку облікової картки позивача, податковою службою було відображено збільшення нарахованих самостійно платником податку податкового зобов'язання за наслідком уточнюючого розрахунку за лютий 2012 року.

Оскільки податковою службою було враховано самостійно нараховані платником податків суму податкового зобов'язання в розмірі 48753 (на яку і нарахована пеня) та штрафні санкції, то на думку суду першої інстанції при розгляді справи №2а-15916/12/2670 податковою службою безпідставно не враховано в декларації за вересень 2012 року рядок 20.1. з сумою 44694 у зменшення сум податкового боргу з податку на додану вартість.

Оскільки самостійно визначене в уточнюючій декларації податкове зобов'язання позивача по спливу 10 днів (після граничного терміну подання декларації) не було сплачено, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність податкового боргу на дату винесення оскаржуваної податкової вимоги, проте в іншому розмірі, оскільки: 48753(донараховане зобов'язання)+2438 (донарахований самостійно штраф)+ 2565,53 (пеня) -44694 (рядок 20.1. декларації за вересень 2012)-1583,43 (наявна переплата)-4465 (поточний платіж)=3014,10грн.; 47708,10 (податкова вимога)-3014,10=44694грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року у справі № 2а-15916/12/2670 встановлено факт подання декларації за вересень 2012 року та скарги про ненадання контрагентом позивача податкової накладної; факт самостійного виявлення помилки, донарахування відповідних зобов'язань та штрафних санкцій позивачем; факт правомірного включення позивачем до сум податкового кредиту у декларації за вересень 2012 року суми за скаргою про ненадання накладної ТОВ "ЛЮПЕКС - К", то податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2012 року № 0008811520 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.