Ухвала

від 03.06.2015 по справі 814/335/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р. Справа № 814/335/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Жуковій Г.В.

з участю: представника позивача ТОВ "Спецбуд-2014" - Ткаченка Дениса Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД 2014" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "СПЕЦБУД 2014" звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0023972208 від 25.12.2014 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 25.12.2014року № 0023972208.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.11.2014 р. по 01.12.2014 р. відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СПЕЦБУД 2014" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо взаємовідносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ПП "Універсал Будтрест" за період липень, вересень 2014 року, ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС" за період вересень 2014 року та контрагентами - покупцями за період липень, серпень, вересень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 968/14-03-22-08/39063670 від 08 грудня 2014 року.

Відповідно до висновку зазначеного акта, відповідачем встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в зв'язку з

оформленням Товариством безтоварних господарських операцій з ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", що слугувало підставою для невмотивованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 110059грн. 00 коп. за перевіряємий період.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 25 грудня 2014 року встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.3, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Спецбуд-2014" на суму 165088,50 грн., з яких за основним платежем 110059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55029,50 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 25 грудня 2014 року №0023972208 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями п.198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі

якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", а відсутність таких документів безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за проведеними господарськими операціями до податкового кредиту.

Згідно висновків акта перевірки, суми, які визначені податковим органом в спірному повідомленні-рішенні ґрунтуються на висновках щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ", що призвело до завищення задекларованих показників з податку на додану вартість у сумі 110059 грн.

Правильність своєї позиції податковий орган обґрунтовує безтоварністю угод із ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", що базується на відсутності руху активів, відсутності фізичних, технічних та технологічних можливостей у підприємств-контрагентів, а також даними про те, що підприємства-контрагенти не знаходяться за місцем реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ", позивачем та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС" укладено угоди, а саме:

Між ТОВ "СПЕЦБУД-2014" та ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" укладено договір субпідряду №5/14 на виконання будівельно-монтажних робіт. Відповідно до умов договору адреса будівництва - реконструкція Засільського цукрового заводу ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані". Предмет - модернізація сушильного відділення. Реалізація даного договору підтверджується наступними бухгалтерськими документами: податкові накладні за період з 01.07.2014 по 24.07.2014, податкові накладні за період з 01.09.2014 по 24.09.2014, договірна ціна та локальний кошторис за липень 2014 року, договірна ціна та локальний кошторис за вересень 2014 року, довідки про вартість виконаних робіт за липень 2014 року, акти приймання виконаних робіт за липень 2014 року, довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2014 року, акти приймання виконаних робіт за вересень 2014 року;

01 вересня 2014 року між ТОВ "СПЕЦБУД-2014" та ПП "БК "АТРІМ-СЕРВІС" укладено договір субпідряду №1/09, предметом якого є капітальний ремонт дільниці лівневої каналізації ц-85 ГП НПКГ "Зоря-Машпроект". Виконання даного договору позивач підтвердив бухгалтерськими документами: податкова накладна №204 від 25.09.2014, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2014, акт приймання виконаних робіт за вересень 2014 року, договірна ціна на капітальний ремонт лівневої каналізації.

Вищезазначені договори субпідряду із ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС" укладено в межах реалізації наступних договорів: Договору підряду № 28/08/2014 від 28.08.2014, укладеного між ТОВ "СПЕЦБУД-2014" та ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані", Договору підряду №01/09/2014 від 01.09.2014, укладеного між ТОВ "СПЕЦБУД-2014" та ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані", Договору підряду № 15/09/2014 від 15.09.2014, укладеного між ТОВ "СПЕЦБУД-2014" та ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані", виконання яких підтверджується податковими накладними за період з 08.09.2014 по 30.09.2014, договірною ціною та локальним кошторисом за липень 2014 року, договірною ціною та локальним кошторисом за вересень 2014 року, довідками про вартість виконаних робіт за липень 2014 року, актами приймання виконаних робіт за липень 2014 року, довідками про вартість виконаних робіт за вересень 2014 року, актами приймання виконаних робіт за вересень 2014 року.

На підтвердження реального здійснення зазначених господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема, договірна ціна на капітальний ремонт лівневої каналізації; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "СПЕЦБУД 2014" за липень 2014 року, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року, витяг з журналу-ордеру рахунків 311, 361 за липень 2014 року, витяг з журналу-ордеру відомостей по рахунку 361 за липень 2014 року, витяг з журналу-ордеру рахунків 311, 361 за вересень 2014 року, витяг з журналу-ордеру відомостей по рахунку 361 за вересень 2014 року, витяг з кореспондентського рахунку в АБ "Південний" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, витяг з кореспондентського рахунку в АБ "Південний" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014..

При дослідженні долучених позивачем до матеріалів справи документів колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Також, дійсність правочинів підтверджується тим, що всі розрахунки між позивачем та вказаним контрагентом мають реальний грошовий характер та підтверджені, належними доказами.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що оскільки підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до вимог ПК України є належним чином оформлені податкові накладні, що виписані ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ", то позивачем повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, так як жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство не встановлює. І лише відсутність податкової накладної безумовно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Разом з цим, на час укладання договорів із позивачем, його контрагент був платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

З урахування того, що наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, колегія суддів приходить до висновку, що факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з вказаними контрагентами є доведеним, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження формування витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", є доведеним.

Разом з цим, посилання податкового органу на відсутність у підприємств - контрагентіві основних фондів та недостатність трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.08.2014 №1910/26-59-22-08/38922404 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014р." та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.08.2014 №1925/26-59-22-08/38871786 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2014 по 30.06.2014", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки висновки вказаних актів жодним чином не доводять факт порушення саме позивачем приписів податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ", ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", оскільки можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з такими контрагентами.

Так, судом ретельно досліджено та вірно встановлено, на кожен вид робіт (кожен вузол) складався окремий договір, договірна ціна і довідка виконаних робіт. Реалізація договору субпідряду між ТОВ " Спецбуд - 2014" та ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" відбувалася на території ТОВ "Юкрейніан Шугар Компані" з березня 2014 року, в зв'язку з чим складено рамочний договір №5/14 від 02.06.2014, відповідно до якого перелік робіт визначається у локальних кошторисах, що належать до одного рамочного договору.

Відтак, обґрунтовано та з дослідженням всіх істотних обставин справи, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача, які також містяться і в апеляційній скарзі щодо невідповідності термінів укладання (виконання) договорів підряду і договорів субпідряду та збитковість господарських операцій, оскільки вказані доводи спростовуються наведеною вище первинною документацією.

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що позивач повинен самостійно виконувати роботи без залучення субпідрядника, що суперечить вимогам ст.838 ЦК України, оскільки в договорах зазначено «виконання робіт власними силами».

Відповідно до ст. 838 ЦК України , підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність укладення договорів субпідряду №5/14 на виконання будівельно-монтажних робіт та договору субпідряду №1/09 від 01 вересня 2014 року зумовлена необхідністю виконання умов договорів підряду.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що ТОВ "СПЕЦБУД 2014" доведено реальність виконання договорів субпідряду та правомірно сформовані дані податкового обліку, а тому доводи апелянта щодо порушення умов договору не можуть слугувати безперечною підставою для відсутності права формування податкового кредиту.

Позивачем доведено, що договори субпідряду не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Твердження податкового органу, що господарська операція із ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС"є нікчемною та безтоварною не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ця операція в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цієї операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС" послуг, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Отже, ТОВ "СПЕЦБУД 2014" належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з ПП "УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ" та ПП "БК "АТРІУМ-СЕРВІС", що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко