Постанова

від 19.05.2015 по справі 826/6330/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2015 року 15:23 № 826/6330/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Ресьян М.С.,

представника відповідача: Шумейко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава» про стягнення з ТОВ «Братіслава» (код ЄДРПОУ 19121195) до Державного бюджету (рахунок УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ м. Києва, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкової заборгованості на загальну суму 333322,70 грн.

Адміністративний позов мотивований наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом із сплати орендної плати за земельну ділянку, задекларовану відповідачем, однак не сплачену у встановлений законодавством термін. Оскільки в добровільному порядку сума податкового боргу відповідачем не сплачена, ДПІ просить стягнути зазначений податковий борг з рахунків відповідача у судому порядку

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що станом на початок 2013 року земельні ділянки, які є об'єктами оподаткування та відносно яких позивачем були нараховані податкові зобов'язання, визначені в податкових деклараціях з плати за землю, вже не перебували в користуванні відповідача, відповідно в нього відсутній обов'язок сплачувати земельний податок за користування зазначеними земельними ділянками. Разом з тим, ТОВ «Братіслава» подано до податкового органу уточнюючі розрахунки, якими скориговані податкові зобов'язання з орендної плати за 2013р. до нульових показників, а також зменшені податкові зобов'язання відповідача з земельного податку за 2013-2014р., які прийняті ДПІ Головного управління ДФС у м. Києві, що свідчить про те, що грошові зобов'язання вважаються узгодженими, а отже, у відповідача відсутній податковий борг по вищенаведеними зобов'язанням.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

За даними податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 р. ТОВ «Братіслава» задекларовано орендну плату за землі державної та комунальної власності на 2015 рік в сумі 18254.76 грн. (1521,23 місячна плата).

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. ТОВ «Братіслава» задекларовано орендну плату за землі державної та комунальної власності на 2013 рік, за земельну ділянку площею 530.2800, річна сума земельного податку 13547,04 (місячна 1128,92грн.), за земельну ділянку площею 516.3600, річна сума земельного податку 14615.50грн. (місячна 1217.96 грн.), всього нараховано земельного податку 28162.54грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 р. ТОВ «Братіслава» задекларовано орендну плату за землі державної та комунальної власності на 2014 рік за земельну ділянку площею 5302800.0000, річна сума земельного податку 13547,04 (місячна 1128,92грн.), за земельну ділянку, площею 5163600.0000, річна сума земельного податку 14615.50грн. (місячна 1217.96 грн.), всього нараховано земельного податку 28162.54грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 р. ТОВ «Братіслава» задекларовано орендну плату за землі державної та комунальної власності, на 2013 рік, за земельну ділянку площею 1342.0000, річна сума земельного податку 148642.34грн. (місячна 12386.87грн.), за земельну ділянку, площею 2937.90, річна сума земельного податку 120277.63 грн. (місячна 10023.14 грн.).

ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу, проведено камеральну перевірку ТОВ «Братіслава» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковий (звітний) період: березень 2012 року - січень 2013 року, за результатами якої складено акт від 11.02.2013р. №694/15-513/19121195.

В ході проведення перевірки встановлено: платник податків порушив строк сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю, визначений п.287.3 ст.287 Податкового кодексу, а саме: суми самостійно визначеного грошового зобов'язання за податковий звітний період: березень 2012р. - січень 2013р. з орендної плати з юридичних осіб, сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Відповідно до даних облікової картки платника податків, станом на 31.12.2013р. за ТОВ «Братіслава» рахується сума недоїмки по орендній платі з юридичних осіб (платіж 13050200) в сумі 268226,48грн.; станом на 31.12.2014р. за ТОВ «Братіслава» сума недоїмки по орендній платі з юридичних осіб становить 290636,49грн.

ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. року №0000721550, яким нараховано ТОВ «Братіслава» суму штрафу, визначену на підставі абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу, у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 22252,27грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. року №0000411530, яким нараховано ТОВ «Братіслава» суму штрафу, визначену на підставі абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу, у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 3467,49 грн.

Відповідно до даних облікової картки платника податків, станом на 31.03.15р. за ТОВ «Братіслава» сума недоїмки за платежем: земельний податок з юридичних осіб (18010500) становить 41308,01грн.

За змістом облікової картки платника податків, станом на 31.12.14р. за ТОВ «Братіслава» рахується сума недоїмки за платежем: земельний податок з юридичних осіб (13050100), що становить 37439,91грн.; станом на 31.12.2013р. за ТОВ «Братіслава» рахується сума недоїмки за платежем: земельний податок з юридичних осіб (13050100), що становить 9277,37грн.

Разом з тим, відповідач посилається на відсутність сплати земельного податку, у зв'язку з вибуттям земельних ділянок з користування ТОВ «Братіслава».

Відповідач вказує, що земельна ділянка за адресою: м.Київ, вул.Раїси Окіпної,16 вибула з користування відповідача з 16.01.2013р. у зв'язку з припиненням дії договору оренди від 16.01.2003р., укладеного між ТОВ «Братіслава» та Київською міською радою; земельна ділянка розташована за адресою: м. Київ проспект Воз`єднання,5, літ.В, вибула з користування відповідача з квітня 2012р., у зв'язку з припиненням дії договору оренди від 07.11.2005р.; земельна ділянка розташована за адресою: м. Київ проспект Воз`єднання,5, літ.А, вибула з користування відповідача з липня 2012р., у зв'язку з відчуженням.

У зв'язку з чим, відповідачем подано контролюючому органу заяву №5 від 09.02.2015 р. про перерахунок надмірно сплачених коштів за орендну плату та податок на землю на протязі 1095 днів та уточнюючі розрахунки, відповідно до яких: податкові зобов'язання, визначені в розрахунку по орендній платі №9004853443 від 07.02.2013 p., зменшено на загальну суму 268 919,97 грн. (по 22 410, 01 грн. щомісячно), тобто до 0,00 грн.; податкові зобов'язання, визначені в розрахунку по земельному податку №9003990875 від 04.02.2013 p., зменшено на загальну суму 13 547,04 грн. (по 1128,09 грн. щомісячно); податкові зобов'язання, визначені в розрахунку по земельному податку №9005986354 від 12.02.2014 p., зменшено на загальну суму 13 547,04 грн. (по 1 128, 92 грн. щомісячно).

Таким, чином, як вбачається з матеріалів справи, спірна податкова заборгованість в розмірі 333 322,70грн., виникла з: орендної плати з юридичних осіб - внаслідок несплати податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013, 2014, 2015 p.p.: розрахунок по земельному податку з юридичних осіб за 2013 рік від 04.02.2013 р. №9003990875 на загальну суму 28 162,54 грн. (по 2 346,88 грн. щомісячно); розрахунок по орендній платі з юридичних осіб за 2013 рік від 07.02.2013 р. №9004853443 на загальну суму 268 919,97 грн. (по 22 410, 01 грн. щомісячно); розрахунок по земельному податку з юридичних осіб за 2014 рік від 12.02.2014 р. №9005986354 на загальну суму 28 162,54 грн. (по 2 346,88 грн. щомісячно); розрахунок по земельному податку з юридичних осіб за 2015 рік від 16.02.2015 р. №9016217699 на загальну суму 18 254,76 грн. (по 1 521,23 грн. щомісячно) та згідно з податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ №0000411550 від 19.02.13р. на суму 22252,27грн. та №0000721550 від 19.02.13р. на суму 1685,55грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, у встановлені строки сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю, відповідачем не сплачена, що свідчить про наявність податкового боргу.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013р. року №0000721550 та від 19.02.2013р. №0000411530, якими до відповідача застосовано штрафні санкції, не оскаржувались. Таким чином, сума податкового зобов'язання, визначена у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях - є узгодженою.

Доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати та земельного податку протягом 10 календарних днів, наступних за днем її узгодження, відповідачем до суду не надано, а тому вказана сума вважається податковим боргом.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що у нього відсутній обов'язок щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, оскільки він, не є користувачем земельних ділянок, оскільки ТОВ «Братіслава» самостійно визначило суму орендної плати у податкових деклараціях та не скористалось правом на оскарження податкових повідомлень-рішень. Окрім того, правомірність визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати не є предметом даного спору.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято податкову вимогу, від 01.06.2012р. №1180, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 01.06.12р. становить 20224,01грн.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. .

Суд звертає увагу, що на момент вирішення спору докази сплати ТОВ «Братіслава», спірної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, з вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що стягнення контролюючим органом коштів з рахунків платника податків у банках є першочерговим заходом погашення податкового боргу такого платника.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов про стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "Братіслава" податкового боргу у розмірі 333322,70 грн. задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві повністю.

Стягнути з ТОВ «Братіслава» (код ЄДРПОУ 19121195) до Державного бюджету (рахунок УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ м. Києва, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість на загальну суму 333322,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 25.05.2015р.

Суддя Є.В. Аблов