Рішення

від 04.06.2015 по справі 902/555/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2015 р. Справа № 902/555/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : не з'явився;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області (вул. Чкалова, 142а, с. Флорино, Бершадський район, Вінницька область)

до :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

про стягнення збитків завданих невиконанням умов договору підряду № 5 від 01.08.2013 р. в сумі 44042, 84 грн.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвал суду від 20.04.2015 р., від 12.05.2015 р. про явку в судове засідання представника, про надання додаткових доказів, в тому рахунку, відзиву на позовну заяву, не виконав. Письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвали суду не надав.

Копії ухвал від 20.04.2015 р. та від 12.05.2015 р. про порушення провадження у справі № 902/555/15 та про відкладення розгляду справи які було надіслано відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на адресу вказану в позовній заяві - АДРЕСА_1 повернулися до суду із довідками органу поштового зв'язку, в яких вказано причину повернення: "За зазначеною адресою не проживає".

Разом з тим, як вбачається із витягу з ЄДР наданого Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Вінницького МУЮ на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2015 р., місцем проживання відповідача є: 21000, АДРЕСА_2, тобто адреса вказана позивачем в позовній заяві та адреса на яку надсилалися копії зазначених ухвал.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач вимог ухвали суду від 12.05.2015 р. про явку в судове засідання представника не виконав.

Копію ухвали від 12.05.2015 р. про відкладення розгляду справи вручено позивачу 20.05.2015 р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№4172 від 25.05.2015 р.).

Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із копіями ухвал позивачу, відповідачу та, як належне повідомлення останніх про час і місце судового розгляду справи за їх участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, тому спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 44042, 83 грн. збитків завданих невиконанням умов договору підряду № 5 від 01.08.2013 р..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

01.08.2013 р. між позивачем (в договорі - "Замовник") та відповідачем (в договорі - "Підрядник") було укладено договір підряду № 5.

Згідно розділу 1 договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик з застосуванням своїх матеріалів, та комплектуючих, своїми засобами виконати згідно діючих норм вибірковий капітальний ремонт віконних та дверних блоків в сільському будинку культури в с.Флорино, Бершадського району, Вінницької області в об'ємі, передбаченому кошторисною документацією. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи згідно договірної ціни. Кошторис стає невід'ємною частиною даного договору та набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Згідно п.2.1, 2.6, 2.7, 2.8 договору сума договору становить 212 715 грн. Замовник здійснює платежі за виконані роботи безпосередньо Підряднику на підставі акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника кожного місяця. Замовник на протязі трьох днів підписує та передає Підряднику акт виконаних робіт або обґрунтовані зауваження щодо акту виконаних робіт. Якщо протягом трьох днів акт не підписаний або не надійшли зауваження до нього, акт вважається прийнятим та підписаним Замовником і є підставою для оплати в такому ж самому порядку як і підписаний акт виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником безпосередньо. Підряднику на протязі трьох робочих днів після підписання акту.

Згідно п.3.1, 3.2 договору строк виконання робіт становить 30 календарних днів з моменту передачі Підряднику будівельної площадки (фронту робіт), підготовленої згідно ДБН та Сніп для виконання робіт. Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

02.08.2013 р. між сторонами була підписана кошторисна документація яка була оформлена у вигляді акту № 1 приймання будівельних робіт.

Згідно платіжних доручень № 425 від 12.08.2013 р., № 426 від 25.09.2013 р., № 426 від 29.10.2013 р. позивач перерахував відповідачу всю суму зазначену в кошторисі та договорі - 212 715 грн..

Відповідач частково виконав визначені договором роботи на загальну суму 168 672,17 грн. про що сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.11.2013 р..

Сторонами було підписано акт не виконаних будівельних робіт від 30.11.2013 р. в якому зазначено, що відповідач частково не виконав визначені договором роботи на загальну суму 44 042,84 грн..

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та як вказано вище позивач перерахував відповідачу 212 715 грн., а відповідач виконав визначені договором роботи на загальну суму 168 672,17 грн., а не 168 672, 16 грн. як позивачем помилково зазначено в позовній заяві.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про те, що позивачем при складанні акту не виконаних будівельних робіт від 30.11.2013 р. та позовної заяви допущено описку, а саме невірно вказано ціну позову, вказано 44 042,84 грн., тоді як правильно було вказати 44 042,83 грн. (212 715 грн. - 168 672,17 грн.= 44 042,83 грн.).

Відповідач частково не виконав визначені договором роботи на загальну суму 44 042,83 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 79 від 24.04.2014 р., про виконання невиконаних робіт.

У відповіді на вказану претензію, в гарантійному листі № 05/05-14 від 05.05.2014 р. адресованому позивачу відповідач зазначає, що невиконані роботи будуть виконані в повному обсязі до кінця червня 2014 р., проте вказані роботи в зазначений термін виконані не були про що свідчить претензія позивача № 2.8-125 від 01.09.2014 р..

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав визначені договором роботи на загальну суму 44 042,83 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.849 ЦК України Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків завданих невиконанням умов договору підряду № 5 від 01.08.2013 р. в сумі 44042, 83 грн., є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків завданих невиконанням умов договору підряду № 5 від 01.08.2013 р. в сумі 0.01 грн. задоволенню не підлягають ,як такі, що суперечать матеріалам справи та обчислені позивачем помилково.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн., на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 44042, 83 грн.- збитків. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 827 грн. покласти на відповідача.

2. В позові щодо позовних вимог про стягнення збитків в сумі 0,01 грн. відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ід.код НОМЕР_1 (АДРЕСА_3) на користь Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04329694 (вул. Чкалова, 142а, с. Флорино, Бершадський район, Вінницька область) 44042, 83 грн.- збитків, 1 827 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4.Копію даного рішення направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.06.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 09 червня 2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Чкалова, 142а, с. Флорино, Бершадський район, Вінницька область)

3 - відповідачу (АДРЕСА_3)